Лукомська Лукія Львівна – видатна архітекторка Прикарпаття, співзасновниця Івано-Франківського відділення Спілки архітекторів України, почесний член Української академії архітектури, член правління Івано-Франківської обласної організації НСАУ. Народилася 2 січня 1928 р. у м. Бережанах Тернопільського повіту, в інтелігентній галицькій родині з глибоким родинним корінням.

Батько Лукії, Лев Крип’якевич, працював професором у гімназіях Коломиї, Станіславіва, Сокаля, а від 1919 р. – гімназійним професором грецької, латини та української мов у м. Бережанах Тернопільського повіту.

Лев Крип’якевич мав єдиного брата Івана – відомого українського історика, академіка Академії наук УРСР.

У 1934–1945 рр. Лукія навчалася в українській приватній школі «Рідна школа» ім. Митрополита Андрія Шептицького.

У 1945 р., після закінчення школи, вступила до Львівської політехніки на архітектурну спеціальність.

У 1949 р.вийшла заміж за свого одногрупника – Володимира Степановича Лукомського. Він автор та співавтор таких споруд: технікум торгівлі на вул. Коновальця (1965 р.), аеропорти в Івано-Франківську та Калуші (1962 р., 1967 р.), комплекс технікуму фізкультури на вул. Мазепи (1963–1972 рр.), автоматична телефонна станція, добудова головної пошти у м. Івано-Франківську (1967 р.) та ін. У 1973 р. отримав звання «Заслужений архітектор України».

У 1950 р., після закінчення Львівської політехніки, разом з чоловіком отримала направлення на роботу до Станіславського «Облсільпроекту», згодом філії київського «Діпроміста».

Основні проекти архітекторки у Івано-Франківській області:

турбаза на 306 місць у смт Верховина Івано-Франківської обл. (1969 р.);

санаторій-профілакторій «Джерело Прикарпаття» біля смт Вигода Долинського р-ну Івано-Франківської обл. (1986 р., у 1988 р. Л. Лукомська, єдина з Прикарпаття, стала лауреатом премії Ради Міністрів СРСР за проект і будівництво санаторію-профілакторію «Джерело Прикарпаття»);

вузол зв’язку-пошта в м. Яремче Івано-Франківської обл. (1987 р.);

• будинок лісництва для гірських умов Карпат в містах Надвірні і Коломиї та в с. Яблуневі (1969–1975 рр.);
• середня школа в мікрорайоні Дора, м. Яремче (1987 р.).
• У м. Івано-Франківськ Лукія Лукомська була автором/співавтором таких об’єктів:
• Будинок художника на розі вулиць Незалежності та Івана Франка (у співавторстві, 1970 р.);
• Будинок побуту на вул. Галицькій (1974 р.);
• прибудова лікарні № 2 на вул. Івана Франка (1977 р.);
• готель «Україна» (нині «Надія») (1978 р.);
• комплекс житлових будинків із магазином на вулицях Євгена Коновальця – Степана Бандери (у співавторстві, 1980 р.);
• комплекс обласної дитячої лікарні на вул. Чорновола (друга премія за найкращий об’єкт, збудований у 1986 р.).

Архітекторка у професійній діяльності застосовувала типові проекти із прив’язкою їх до місцевих умов територіально. Зокрема, у м. Івано-Франківську, типові проекти були застосовані нею у різних будівлях, серед яких школа № 13 на вул. Галицькій; школа № 14 (нині гімназія № 2) на вул. Шухевичів, 35 (почесна грамота Держбуду УРСР, 1960 р.); техучилище для арматурного заводу на вул. Фучика (1976 р.); обласна друкарня на вул. Січових стрільців (1969 р.); будинок-інтернат для людей похилого віку на вул. Медичній (проект 1969 р.).

В Івано-Франківській області за типовими проектами були збудовані такі об’єкти, як лікувальний центр з онкодиспансером у районі с. Чукалівка Тисменицького р-ну (1969 р.); райком (нині міськвиконком) у смт Верховина Верховинського р-ну (1959 р.); райком (нині міськвиконком) у смт Обертин Тлумацького р-ну (1960 р.); школа на 920 учнів у м. Тлумач (почесна грамота Держбуду УРСР, 1961 р.); школа в с. Ямниця Тисменицького р-ну (проект 1967 р.); школа на 1568 учнів у смт Тисмениця (1984 р.); прибудова школи в с. Мишин Коломийського р-ну (1966 р.); школа на 320 учнів у с. Годи-Добровідка Коломийського р-ну; школа в с. Чорнолізці Тисменицького р-ну (проект 1980 р.); школа в с. Гринівці Тлумацького р-ну; школа в с. Крихівці біля м. Івано-Франківська; школа на 1176 учнів в м. Долина (проект 1989 р.); лікарня на 120 ліжок в м. Косові (1972 р.); лікарня на 120 ліжок в м. Надвірній (1969 р.); лікарня на 240 ліжок в м. Рогатин з перепланування і переблокування (1981 р.).

Більшість авторських робіт Лукії Львівни Лукомської мають риси традиційної архітектури українських Карпат.

16 квітня 2020 р. Лукія Лукомська померла.

До останніх днів Лукія Львівна брала активну участь в архітектурному житті міста та області, щиро вболівала за долю архітектурної спадщини Івано-Франківська та Прикарпаття.

Архітектурну династію продовжили сини, Олег Володимирович і Юрій Володимирович, та онука Ірина.

У публікації використано світлини з родинного архіву.

Список використаних джерел:

1. Архітектор з роду «Креп’яків» – Лукія Крип’якевич-Лукомська // Соколовський З. Б. Архітектори радянського Івано-Франківська / З. Б. Соколовський. – Івано-Франківськ, 2014. – С. 43–58 : порт. ; іл.

 2. Українська академія архітектури. Персональний склад / Українська академія архітектури ; за заг. ред. В. Г. Штолька. – Київ, 2007. – С. 86 : іл.