Філателія – найпопулярніший вид колекціонування. Окрім прямого призначення, оплати поштових послуг, поштова продукція сприяє поширенню знань у різних галузях науки, серед яких чільне місце посідає архітектура.
Значне місце у філателії відведено зображенню об’єктів монументальної архітектури. Появу поштових марок із зображенням пам’ятників видатним письменникам часто приурочено до історичних та пам”ятних дат, популяризації пам’яток архітектури, історії та культури.
Пам’ятник видатному українському поету Т. Шевченку (скульптор М. Манізер, архітектор І. Лангбард) у м. Харків зображено на трьох марках: 1939 р. в серії до 125-річчя від дня народження поета, у 1954 р. та в 1961 р. в серії «Скульптурні пам’ятники». До 150-річчя від дня народження поета було видрукувано семимарочну серію, в якій на двох марках зображений пам”ятник Кобзарю (скульптор М. Манізер) у м. Київ [1, с. 51].
Монумент Богдану Хмельницькому було представлено на одній з дев’яти марок серії 1954 р. У цій же серії видрукувано марки із зображенням споруд Державного університету імені Т. Г. Шевченка (нині Національний університет імені Т. Г. Шевченка), Державного академічного театру опери та балету ім. Т. Г. Шевченка (нині Національний академічний театр опери та балету ім. Т. Г. Шевченка) та інших пам”яток. Марка 1958 р. репрезентує панораму відбудованої вул. Хрещатик [7, с. 48].
У 1972 р. вийшли друком чотири поштові марки серії «Історико-архітектурні пам’ятки України». На них зображено пл. Ринок у м. Львів, будинок полкової канцелярії (XVII ст.) у м. Чернігів, Ковнірівський корпус (XVIII ст.) у м. Київ, Кам’янець-Подільську фортецю (XIV–XVII ст.) у м. Кам’янець-Подільський [1, с. 51]. Пам’ятку сакральної архітектури XVII–XVIII ст., дзвіницю Софійського собору м. Київ, було зображено на поштовій марці 1986 р.
Як зазначає дослідниця Ю. Щегельська, у незалежній Україні першу марку видрукували в 1992 р. Враховуючи потреби молодої країни в поштових марках нової формації, вітчизняні філателісти та художники намагалися репрезентувати Україну як державу зі своєю історією, культурою та традиціями [8, с. 153]. Провідне місце у філателістичних випусках, присвячених пам”яткам архітектури, належало храмам України.
Втрачену пам’ятку сакральної архітектури – київський собор св. Миколая («Великий Микола»), зведений у 1690-х рр., знищений у 1934 р., зображено на марці 1995 р. [6, с. 58].
У серії «Церкви України» (художник Ю. Логвин) вийшли друком 1996 р. поштові марки із зображенням Іллінської церкви в с. Суботів Черкаської обл., Троїцького собору в м. Новомосковськ Дніпропетровської обл., церкви св. Юрія у м. Дрогобич Львівської обл. та Софійського собору в м. Київ [8, с. 154]. З нагоди 1000-ліття заснування Софії Київської в 2011 р. видрукувано чергову марку із зображенням собору.
За словами академіка Л. Пирога, на марці 1997 р. зображено собор Святого Юра в м. Львів, який разом з бічними корпусами, митрополичими покоями, огорожами є одним з найкращих архітектурних ансамблів України. На марках, видрукуваних у 2000 р., зображено церкви св. Онуфрія (XVII ст.) в м. Львів та Різдва Богородиці в с. Велике Львівської обл.
Пам’ятки сакральної архітектури Полтавщини представлені на поштових марках 1997 р. та 2007 р. зображенням Хрестовоздвиженського собору (XVII ст.) в м. Полтава, та марці 2000 р. – церкви в с. Великі Сорочинці Полтавської обл. [6, с. 61].
Класичний зразок церкви оборонного типу, Покровську церкву в с. Сутківці Хмельницької обл., зображено на поштовій марці 1997 р. Яскраві зразки сакральної архітектури, зведені в стилі українського бароко, Покровський собор (1689) у м. Харків та Воскресенська церква (XVII–XVIII ст.) у м. Суми, представлено на марках 1998 р. та 2000 р. [6, с. 62]. Собор Зарванецької Матері Божої (2000) та Успенський собор (XVIII ст.) в м. Почаїв зображені на поштовій марці 2004 р., присвяченій Тернопільській області.
У 2000 р. вийшов друком блок марок «Оперні театри України» із зображенням театрів у містах Львів, Київ, Харків, Одеса.
У 2007 р. на двох блоках марок «Українська хата. Особливості народної архітектури» (художник Ю. Логвин) репрезентовано самобутні зразки хат та інтер”єрів дванадцяти етнографічних регіонів України [2, с. 256]. Серед них зразки традиційного народного житла Буковини, Бойківщини, Гуцульщини, Лемківщини, Волині. Архітектуру виробничих споруд представлено в 2011 р. на блоці з чотирьох марок «Водяні млини України» (художник Ю. Логвин) [4, с. 63].
У серії «Сім чудес» 2012 р. надруковано марки із зображенням архітектурних пам’яток, зокрема Кам’янець-Подільської фортеці, Луцького замку, Качанівського палацу. [5, с. 62]. Хотинська фортеця зображена на одній з чотирьох марок серії «Запрошуємо в Україну», що надрукована в 2004 р.
Знайшли відображення на поштових марках і сакральні архітектурні пам’ятки Чернігівщини, зокрема Спасо-Преображенський собор (XI ст.) зображено на марці 1998 р., П’ятницька церква (XII–XIII ст.) – на марці 2001 р. [5, с. 61].
У 1994 р., з нагоди 1100-річчя м. Ужгород Закарпатської обл., видано поштову марку із зображенням Ужгородського замку (XI–XVI ст.) [3, с. 161], а у 2000 р., до 900-річчя м. Дубно Рівненської обл. – із зображенням Дубенської фортеці (XVI ст.). [5, с. 62].
Найвидатнішу архітектурну споруду м. Чернівці, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, зображено на марці 2008 р. Цього ж року, з нагоди 600-річчя міста, світ побачила марка із зображенням будівлі Чернівецької ратуші [4, с. 63].
Список використаної літератури:
1. Барбух В. Пам’ятники на марках СРСР / В. Барбух // Пам’ятники України. – 1974. – № 3. – С. 50–51.
2. Логвин Н. Г. Логвин Юрій Григорович // Енциклопедія історії України : в 10 т. / Нац. акад. наук України, Ін-т історії України ; ред. рада: В. М. Литвин (голова) [та ін.] ; редкол.: В. А. Смолій (голова) [та ін.]. – Київ, 2009. – Т. 6 : Ла–Мі. – С. 256 : іл.
3. Неживий О. Чим завинила Україна перед «Маркою України»? / О. Неживий // Пам’ятки України : історія та культура. – 1998. – № 3/4. – С. 158–167 : іл. – Бібліогр.: 91 назв.
4. Пиріг Л. Архітектура Західної України на марках і конвертах / Л. Пиріг // Пам’ятки України : історія та культура. – 2012. – № 11 (181). – С. 58–63 : кольор. іл.
5. Пиріг Л. Тарас Шевченко у Київській археографічній комісії очима філателіста / Л. Пиріг // Пам’ятки України : історія та культура. – 2014. – № 1. – С. 60−63 : кольор. іл.
6. Пиріг Л. Храми України в дзеркалі філателії / Л. Пиріг // Пам’ятки України : історія та культура. – 2012. – № 4. – С. 57–63 : кольор. іл.
7. Тесля О. Пам’ятки на мініатюрах : нотатки філателіста / О. Тесля // Пам’ятники України. – 1979. – № 3. – С. 48.
8. Щегельська Ю. Знак держави / Ю. Щегельська // Пам’ять століть. – 1997. – № 6. – С. 153–154 : іл.
