ХХ століття стало знаковим на шляху розквіту книжкової графіки, коли всі елементи дизайну книги стали об’єктом мистецтва. То ж не дивно, що й книжковий знак – екслібрис, зазнав стрімкого піднесення.

Як зазначає в своїй роботі Л. Амеліна, історія українського екслібриса налічує чотири століття, але саме в ХХ столітті він утвердився як самостійний різновид українського мистецтва. Цей період представлений відомими українськими художниками-графіками, які створювали прекрасні зразки національного художнього книжкового знаку з надзвичайною декоративністю, зверненням до народної творчості, застосуванням різноманітних графічний засобів [1, с. 6].

Вагоме значення в українській екслібристиці, за словами П. Нестеренка, відіграють зображення перлин архітектурної спадщини України, зокрема київських храмів та інших визначних пам’яток міста. Це Києво-Печерська лавра, будівлі ансамблю Софії Київської, Братського монастиря, Києво-Могилянської академії після надбудови (1732–1740) архітектором Й.-Г. Шеделем. Будівлі Києво-Печерської лаври ще в 1920-х рр. зображували на свої екслібрисах художники Л. Хижинський, М. Бутович, у другій половині ХХ ст. – К. Козловський, І. Батечко, В. Лопата, О. Губарєв, Г. Зубковський, В. Вишняк та багато інших [7, с. 4].

Символом Древнього Києва є збудована в стилі українського бароко XVIIст. брама Заборовського Софійського собору, зображена на екслібрисах І. Борщака (1928, художник І. Мозалевський), С. Таранушенка (1954, художник Л. Літошенко) та Б. Олійника (1987, художник Б. Сорока) [2, с. 4].

Досить часто екслібрисисти застосовували зображення дзвіниць для оформлення своїх творів. Велику дзвіницю Києво-Печерської лаври, зведену архітектором Й.-Г. Шеделем, зображено на екслібрисі В. Хроленка (художник В. Вишняк), дзвіницю на Дальніх печерах Києво-Печерської лаври, збудовану С. Ковніром – на екслібрисах Ф. Ернста (1923, художник Л. Хижинський) та В. Оснача (художник О. Губарєв), дзвіницю Софіївського собору – на екслібрисах П. Мусієнка та Р. Чілачави [2, с. 5; 8, с. 58].

За словами П. Нестеренка, Золоті ворота, до та після реконструкції 1982 р., також доволі часто зустрічаються в екслібрисах, зокрема, В. Прокоповича (1939, художник Н. Хасевич), Я. Бердичеського (художник К. Козловський), М. Потапової (1982, художник Л. Бердичевський).

Будівля старого корпусу Києво-Могилянської академії присутня на екслібрисах художників В. Леоненка, Б. Романова, М. Неймеша, М. Стратілата, М. Бутковського. У виданні «Київ в екслібрисі» зазначено, що одним з перших, хто відтворив цю пам”ятку в свої роботах був художник В. Лопата (екслібриси А. Зуєва, Т. Яблонської).

Андріївська церква на Подолі є окрасою книжкового знаку київського лікаря Т. Крижанівського (1935, художник С. Кукуруза) та зображена на екслібрисах М. Трубецької (1974, художник І. Батечко), А. Малишка та М. Рильського (художник К. Козловський) [2, с. 4].

Будинок Верховної Ради України зображено на екслібрисі видатного українського архітектора В. Заболотного (1940, художник Г. Буксман). Перший столичний трамвай, будівлю Центрального вокзалу та пішохідний міст на Труханів острів бачимо на книжковому знаку С. Ваксмана (1994, художник В. Леоненко). Цей та інші мости Києва зустрічаємо в сюжетах екслібрисів М. Сліпченка, А. Бахматова, К. Козловського, М. Стратілата, Б. Романова [7, с. 8].

Численні монументальні пам’ятники Києва також посіли чільне місце в екслібристиці ХХ ст. Побачити їх можна на екслібрисах В. Духіна (1975, художник В. Лопата), Ю. Брязгунова (2000, художник М. Стратілат), С. Побожія (1987, художник С. Бондаренко), Л. Куриса (1982, художник Л. Липецький) та ін.

Поєднання сакральної та промислової архітектури бачимо на екслібрисі академіка П. Тронька (1972, художник В. Вечерський), на якому зображено Дніпрогес та старовинну церкву; громадської та сакральної архітектури в екслібрисі В. Киркевича (1982, художник А. Мистецький) [9, с. 165; 2 с. 47].

Широке відображення в екслібрисах художників ХХ ст. також знайшли й архітектурні мотиви різних областей України.

Фасад знаменитої архітектурної пам’ятки в стилі українського модерну – будинку Полтавського земства архітектора В. Кричевського зображено на книжкових знаках М. Жовтобрюха (1976, художник Г. Малаков) та В. Ханка (1984, художник М. Грепиняк) [4, с. ХХХV; 9, с. 245].

Старовинну чернігівську Іллінську церкву ХІІ ст. зображено на екслібрисі Х. Едельтраута (художник К. Калинович), церкву Миколи в м. Комань Чернігівської обл. – на одному з екслібрисів П. Нестеренка (1992, художник А. Пугачевський), церкву св. Юрія 1765 р. в м. Лебедин Сумської обл. – на екслібрисі того ж П. Нестеренка (2001, художник Р. Саєнко), церкву Успіння Пресвятої Богородиці в с. Успенка Сумської обл. – екслібрисі О. Капітоненка (2001, художник М. Бондаренко).

Будівля колишньої Резиденції митрополитів Буковини і Далмації в м. Чернівці зображено на екслібрисі І. Лисого (1980, художник О. Криворучко) [7, с. 3, 49].

Панораму Кам’янець-Подільського замку відображено на екслібрисі Музею-фортеці Кам”янця-Подільського (1996, художник Ю. Киянський), фрагмент Хотинського замку – екслібрисі В. Манжуло (1991, художник М. Сліпченко), фрагмент Луцького замку – екслібрисі П. Нестеренка (2001, художник М. Неймеш) вежу Острозького замку – екслібрисі Музею книги в Острозі (1989, художник М. Сліпченко).

Архітектурна спадщина Закарпаття постає на книжкових знаках О. Мишанича (1981, художник Г. Сергєєв), С. Даниленка (1965, художник К. Козловський) та інших художників [5, с.[95, 194]].

Необхідно зауважити, що це неповний перелік, тому що просто неможливо розповісти про кожного художника, велике місто чи маленьке містечко, архітектуру яких представлено на екслібрисах ХХ ст.

У фонді бібліотеки зберігаються видання з екслібрисами, зокрема книжки з особистої книгозбірні Т. Крижанівського, Д. Степовика та ін.

Фотогалерея:

Архітектурні пам’ятки України в екслібрисах

 

Список використаної літератури :

1. Амеліна Л. Екслібрис зі збірки НХМ України / Л. Амеліна // Пам”ятки України : історія та культура. – 2012. – № 9. – С. 6–11 : іл.
2. Київ в екслібрисі / Укр. екслібріс-клуб, Культур.-освіт. центр “Свічадо” ; авт. П. Нестеренко. – Київ : Емма, 2010. – 95 с. : іл.
3. Книжка Петра Нестеренка: альбом. – Київ : Соборна Україна, 2001. – 56 с. : іл.
4. Книжкові знаки Георгія Малакова / упоряд. Д. В. Малаков. – Київ : Кий, 1998. – LXXI, 202 с.
5. Книжкові знаки киян / упоряд.: М. Грузов, А. Кончаковський. – Київ : Кий, 2000. – 15 с., [162] с.
6. Міста і культура України в екслібрисі і малій графіці : Всеукраїнська художня виставка / Укр. екслібрис-клуб, Асоціація міст України, Київ. організація Національної Спілки художників України, Швейцарська культурна фундація PRO HELVETIA. – Київ : Вид. дім “Соборна Україна”, 2001. – 83 с. : іл.
7. Нестеренко П. Пам’ятки культури в дзеркалі українського екслібриса / П. Нестеренко // Пам”ятки України : історія та культура. – 2012. – № 9. – С. 2–5 : кольор. іл.
8. Нестеренко П. Федір Ернст – колекціонер екслібрисів / П. Нестеренко // Пам’ятки України : історія та культура. – 2012. – № 10. – С. 56–59 : іл. – Бібліогр. в кінці ст.
9. Нестеренко П. В. Історія українського екслібриса / П. В. Нестеренко ; голов. ред. Ю. Олійник ; ред. Н. Чекмарьова. – Київ : Темпора, 2010. – 327 с. : іл., кольор. іл.
10. Стратілат М.  Храм – оберігач духовності / М. Стратілат; текст Д. Степовика. – Київ : Вид-во ім. О. Теліги, 2002. – 139 с. : іл.