11 квітня 2024 року в Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбулася презентація книжки-путівника Олени Мокроусової «Архітектурний спадок Павла Альошина у Києві» (Київ, 2023). Відкрила захід Світлана Шостак, завідувачка відділу соціокультурної діяльності, яка зазначила, що дослідження особистостей залежить від тих науковців, хто старанно й скрупульозно вивчає життя й діяльність архітекторів. Творчий доробок Павла Альошина знайшов своє відображення в авторському дослідженні Олени Мокроусової, «головної біографістки архітектора».Олена Мокроусова, історикиня архітектури, пам’яткознавиця, києвознавиця, головна спеціалістка Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам’яток історії, культури та заповідних територій. Є авторкою 140 наукових і науково-популярних статей з історії будівництва й архітектури Києва. Авторка кількох книжок. Підготувала понад 50 статей для тому «Київ» енциклопедичного видання «Звід пам’яток історії та культури України».
Олена Мокроусова, представляючи видання, зазначила, що путівник планувався вийти друком у 2021 ювілейному для Павла Альошина році. Саме 20 лютого (4 березня за новим стилем) 2021 року виповнилося 140 років з дня народження видатного українського архітектора Павла Федотовича Альошина, але з певних причин книжка вийшла друком у 2023 році.Ім”я Павла Альошина належить до найбільш відомих архітекторів Києва й України в цілому. Не тільки фахівець-архітектор, а й пересічний киянин з легкістю зможе назвати декілька його робіт.
Дослідниця підкреслила, що Павло Альошин належить до когорти тих архітекторів, що плідно працювали в кардинально різні епохи. Та попри це, його долю – особисту й професійну – можна назвати щасливою. Навіть той факт, що Павло Альошин залишився в Києві під час німецької окупації і брав участь у культурному й соціальному житті столиці, не вплинув на його подальшу біографію і кар’єру, тому що в країні була нагальна потреба в професіоналах для відбудови країни в повоєнні роки. Після завершення окупації Павло Федотович долучився до відбудови Києва. Важливим внеском стала його участь у конкурсі на планування зруйнованого під час війни Хрещатика. У 1946 році П. Альошину присуджено вчений ступінь доктора архітектури за сукупністю робіт, без захисту дисертації.За словами дослідниці, архітектор вирізнявся шаленою працездатністю і був дуже наполегливим у досягненні мети. У переліку робіт митця нараховується близько 150 проєктів, виконаних упродовж 1900–1950-х років. На жаль, значна частина з яких залишилася нереалізованою. Кілька будівельбуло зруйновано під час Другої світової війни. А вцілілі споруди стали класикою української архітектури, окрасою київського архітектурного середовища. Переважна більшість будівель мають статус пам’яток архітектури й історії та охороняються державою.
У книжці-путівнику представлено архітектурні об’єкти – від перших юнацьких «проб пера» до робіт визнаного майстра. Усього їх налічується 15. Дослідниця розповіла про кожну з них. Це будівлі, в яких за основу було взято лише планувальне рішення, запропоноване ще студентом Альошиним. До таких належить будівля зразкового училища імені Н. Терещенка (нині Театральний інститут ім. Івана Карпенко-Карого). Знакові будівлі, зведені до 1917 року, які власне створили ім’я молодому архітектору. Це, зокрема, Педагогічний музей (вул. Володимирська, 57), особняк Ковалевського (вул. Шовковична, 15/1), комплекс Ольгинської гімназії – Академії наук (вул. Володимирська, 55 – Богдана Хмельницького, 15). Над останнім Павло Федотович працював майже усе своє творче життя. У путівнику представлено яскраві роботи довоєнного радянського періоду – два «Будинка лікарів» і маловідомі приклади надбудов і перебудов старих будівель. Повоєнний період творчості архітектора представлений двома знаковими для Києва пам’ятками – будівля Київського національного університету імені Тараса Шевченка й Маріїнського палацу.
Підсумовуючи роль видатного архітектора, згадується цитата з видання: «Павло Федотович Альошин належить до видатних українських зодчих першої половини ХХ століття. Його ім’я назавжди залишиться в українському архітектурному пантеоні, серед тих, хто плідно працював упродовж усього життя, своєю творчістю збагативши архітектурну спадщину не лише України, а й світу».Серед тих, хто привітав авторку з появою видання, була Зінаїда Стась, директорка видавництва «КИЙ», яка зазначила, що О. Мокроусова належить до когорти тих науковців-києвознавців, хто старанно й всебічно досліджує архітектуру Києва, розкриває біографію видатних архітекторів.
Також на заході виступили Сергій Карамаш, історик-архівіст, Зоя Чегусова, українська мистецтвознавиця, Аркадій Третьяков, знаний києвознавець, письменник, Сергій Кардаш, історик, києвознавець, Валерій Лисенко, києвознавець. Вони високо оцінили появу нової книжки й кропітку дослідницьку роботу пані Олени. Яскравим доповненням заходу стала фондова виставка «Графіка Павла Альошина», на якій експонувалися унікальні проєкти, виконані архітектором у різні роки, а також книжки й періодичні видання з фонду ДНАББ ім. В. Г. Заболотного.
