28 березня 2024 року в Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбулася лекція В. Філімоніхіна «Арнольд Крістер – репресований правознавець».Розпочала захід Світлана Шостак, завідувач соціокультурного відділу, яка представила лектора Валерія Філімоніхіна, історика, юриста, дослідника Биківнянської трагедії, вченого секретаря Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».В. Філімоніхін розпочав лекцію з розповіді про родину теоретика цивільного права, професора, одного з найвідоміших дослідників українського звичаєвого права Арнольда-Едуарда Германовича-Едмундовича Крістера.
Арнольд Крістер народився в сім’ї відомого ботаніка й садовода німецького походження Германа-Едмунда Крістера й був онуком садівника й підприємця Вільгельма Крістера.Окремої уваги заслуговує постать засновника династії Вільгельма Крістера, який заснував садівничу фірму «Садівництво і насіннєве господарство В. Крістер» і агрошколу в Києві, постачав саджанці не тільки приватним садівникам, але й для благоустрою міста. На думку багатьох дослідників, саме завдяки діяльності Вільгельма Крістера Київ перетворився на місто-сад. Пам’ять про нього живе й понині – вдячні кияни назвали один зі столичних парків 
«Крістеровою гіркою» і київську вулицю – «Родини Крістерів».
Науковець розповів про адвокатську, викладацьку й організаційну роботу професора права Арнольда Крістера>Після закінчення чоловічої гімназії молодий Крістер навчався на юридичному факультеті Університету св. Володимира, продовжив навчання в Бернському й
Тюбінгенському університетах в Німеччині. Викладав на юридичному факультеті університету св. Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка). У 1922 році очолив Комісію для виучування звичаєвого права України й секцію цивільного права Всеукраїнської академії наук, був дійсним членом Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства. А також обіймав різні посади в Київському інституті народного господарства. У 1927–1930 роках активно співпрацював з академіком М. С. Грушевським.
Лектор підкреслив, що досліджуючи діяльність комісій, які очолював або в яких брав участь А. Крістер, можна стверджувати, що це був найбільш продуктивний період розвитку академічних юридичних досліджень. Багато дослідників вважають цей проміжок часу золотим періодом української юридичної науки. Професор займався вивченням глибинних питань українського звичаєвого права. У його дослідженні «Три ступені правотворення» розкривається не тільки походження права, а й витоки української правотворчості, які корінням заглиблюються далеко за період Київської Русі, сягаючи Трипільської культури. Значну частину лекції В. Філімоніхін приділив архівно-кримінальній справі репресованого правознавця. У 1930-х роках репресії посилювалися, і А. Крістера було звільнено з ВУАН та інституту. 9 лютого 1937 року його заарештовано й 23 жовтня того ж року засуджено за сфабрикованими звинуваченнями виїзною сесією Військової колегії Верховного суду СРСР. В обвинувачуваному вироку записано, що він одночасно був агентом німецької розвідки й учасником антирадянської націоналістичної організації. Арнольда Крістера засуджено до смертної кари й страчено наступного дня в Києві. Похований вчений у Биківні, нині це територія Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили». В. Філімоніхін розповів, що науковці заповідника продовжують дослідницьку й просвітницьку діяльність з відкриття невідомих прізвищ жертв тотального сталінського терору з Биківнянського мартирологу.
Учасники лекції дійшли одностайної думки щодо важливості подібних досліджень, які дають змогу ще більше дізнаватися про трагічні сторінки національної історії, унеможливлюючи її повторення.
