Проєктування автовокзалу відбувалося з певними труднощами. Спершу планували збудувати автовокзал за типовим проєктом на 400 відправлень за годину, в якому не було враховано містобудівної значимості ділянки. Лише завдяки супротиву архітектурної громадськості міста й вимогливій позиції Львівської організації Спілки архітекторів Української РСР вдалося в закритому конкурсі домогтися розроблення індивідуального проєкту й відстояти його реалізацію [2, с. 630].
Триповерхова будівля з цокольним поверхом загальною площею 3930 м² збудована в 1980 році за індивідуальним проєктом, розробленим Львівською філією Діпроміста, архітекторами В. Сагайдаківським, М. Столяровим, інженерами-конструкторами В. Бойковим, А. Єфремовим [1, с. 3].
Об’ємно-просторова структура автовокзалу спроєктована у формі трилисника, що формує три зони: площу перед автовокзалом з боку міської автомагістралі, зону прибуття автобусів і зону їхнього відправлення [4, с. 253].
З боку вул. Стрийської споруда триповерхова з дуже розвиненим козирком складної конструкції, підпертим залізобетонними розкосами від головного входу. Сама будівля каркасна з монолітних залізобетонних криволінійних рам, перекриття – залізобетонні збірно-монолітні, перегородки – цегляні, вікна – з алюмінієвих сплавів.
У функціонально-планувальній структурі автовокзалу передбачено поверхове групування допоміжних, виробничих приміщень, касової зали, зали очікувань, буфету й кафе [1, с. 2].
На рівні цокольного поверху розташовано перони прибуття й відправлення, камери схову, диспетчерську й технічні поверхи. Касову залу, відповідно до плану, розміщено на першому поверсі й поєднано безпосередньо з виходами на тераси, які в літній період застосовувалися в якості території для очікування. Просторово перший поверх з’єднано великим круглим отвором у перекритті із залою очікування другого поверху, на якому в проєкті було розміщено ще бар, готель, кафе й сходи на антресолі третього ярусу. 
Архітектура будівлі автовокзалу яскраво відображає призначення будівлі. Виразну пластику в архітектурному трактуванні першого поверху й динаміку потужних консольних опор, що тримають основний об”єм будівлі, вдало поєднано на принципі контрастності зі спокійними площинами фасадів, розчленованими вертикальними сонцезахисними, алюмінієвими ребрами. Зовні фасади будівлі оздоблені теразитовою штукатуркою, опоряджені мармуром, доломітом, ракушняком і вапняком [1, с. 2].
Інтер’єр автовокзалу представлено у вигляді багатоярусного об’єму, у центрі якого, як поєднувальний елемент, передбачалась ошатна люстра (автори Ф. Черняк, З. Флінта, А. Бокотей) [2, с. 630].
Основні конструкції будівлі, такі як кесонна стеля, конструкції кільцевого прорізу над першим поверхом, ригелі багатопрогінних рам, залишилися відкритими й відіграють значну роль у формуванні центральної багатоярусної частини будівлі. Стіни оздоблені мармуром, плитами доломіта, туфа й панелями з цінних порід дерева [3, с. 6].
На початку 2000-х років, враховуючи новітні виклики, архітектурна група під керівництвом архітектора Д. Белюха запропонувала реконструювати автовокзал й розробила відповідний проєкт [5, с. 69].
Проте автовокзал у Львові й досі зберігає форми архітектурного модернізму, хоча й потребує проведення відповідних заходів щодо охорони й збереження пам”яток української архітектури ХХ століття.
Список використаної літератури
1. Автобусный вокзал на 750 пассажиров по ул. Стрыйской № 187–189 г. Львов : индивидуал. проект : материалы на конкурс : текст, чертежи, фото, бумага, синька, фотобумага / Гипроград, Львов. фил. ; авт. проекта архитекторы: В. А. Сагайдаковский, Н. М. Столяров ; авт. проекта инженер-констр.: В. П. Бойкив, А. А. Ефремов. – Львов : [б. и.], 1981. – 19 с. + 10 л. черт. (синька) + 7 фот.
2. Архітектура Львова. Час і стилі XIII–XXI ст. / М. Бевз [та ін.] ; упоряд., наук. ред. Ю. Бірюльов ; редкол.: Б. С. Черкес, М. В. Бевз, А. М. Рудницький ; Нац. ун-т «Львівська політехніка», Ін-т архітектури, Громад. орг. «Інститут Львова». – Львів : Центр Європи, 2008. – 720 с. : іл.
3. Буковинский И. Л. Новый автовокзал во Львове / И. Л. Буковинский // Строительство и архитектура. – 1981. – № 6. – С. 4–6 : фот., пл.
4. Трегубова Т. О. Львів : архітектур.-іст. нарис / Т. О. Трегубова, Р. М. Мих ; рец.: Ю. С. Асєєв, С. К. Кілессо ; Держбуд СРСР, Держ. ком. по архітектурі і містобуд-ву, Всесоюз. наук.-дослід. ін-т теорії архітектури і містобуд-ва, Київ. філ. – Київ : Будівельник, 1989. – 270 с. : іл., кольор. іл.
