Барзилович Семен Андрійович (25.04.1903, м. Новий Ропськ
Чернігівської губ. – 27.07.1958, Київ) – архітектор, художник, педагог, член
Спілки архітекторів (1935).

Народився в сім”ї священника. Після закінчення Стародубської середньої школи в 1921 р. вступив до Київського архітектурного інституту, реорганізованого в Художній інститут, архітектурний факультет якого закінчив в 1928 р. із званням архітектора-художника, організатора виробництв.

 

Учень П. Альошина, О. Вербицького, П. Хаустова.

С. Барзилович займався викладацькою роботою в Київському інженерно-будівельному інституті (1945–1947), Київському залізничному технікумі, технікумі житлово-цивільного будівництва, залізничній профшколі, на різних курсах з підвищення кваліфікації будівельників.

Пройшов шлях усіх будівельних спеціальностей від робітника до архітектора.

С. Барзилович – автор більше 100 проєктів житлово-побутового, промислового, залізничного, громадського, торговельного призначення.

Архітектор самостійно вів авторський нагляд виконуваних робіт. Працював у стилях класицизму, українського архітектурного модерну.

Основні проєктні роботи і забудови у м. Києві, в яких брав участь С. Барзилович:

– кінофабрика (1927–1930, нині Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка, під керівництвом В. Рикова);

– залізничний вокзал (1928–1930, під керівництвом  О. Вербицького);

– шестиповерховий житловий будинок акторів Київського театру опери та балету (1936–1954, нині Національний академічний театр оперита балетуУкраїни імені Т. Г. Шевченка);

– житловий квартал для робітників і службовців 4-ї взуттєвої фабрики (1937–1951);

– добудова Київського театру опери та балету (1937–1938);

– житловий будинок для колективу заводу «Укркабель» (1938–1939);

– житловий будинок плавскладу Управління річкового пароплавства Дніпро-Двінського басейну (1939);

– адміністративно-житловий будинок Київського цукрового тресту (1940–1945); 

 

– прибудова Наркомату автотранспорту (1941);

– проєкті планування гідропарку на Трухановому острові (спільно з архітекторомА. Власовим, 1945);

– будівлі пляжу на Трухановому острові (1945–1946);

– будівлі сільськогосподарської академії та політехнікуму зв”язку (1945);

– проєкт під девізом «Кантата» архітектурного ансамблю Хрещатика (1945, у співавторстві з архітекторами В. Жогою, В. Павленком, Б. Бондаренком);

– брав участь в проєктуванні забудови Хрещатика (1947–1955);

– розробка проєкту огорожі біля пам”ятника Б. Хмельницькому (1947);

– урядова пристань на Дніпрі (1947–1948);

– забудова Гідропарку (1949–1950);

– планування Сінної, Солом”янської та Лук”янівської площ (1949–1950);

– планування та забудова Дарниці(1949–1950);

– піонерський табір для дітей заводу «Укркабель» у Пущі-Водиці (1950–1958); 

– перепланування та благоустрій Подільського району (1951).

Робота в інших містах України:

– участь у проєктуванні й будівництві житлового будинку працівників народної освіти в м. Донецьку (1929–1930);

– оформлення могили Т. Г. Шевченка в м. Каневі (1929–1932).

С. Барзилович працював у «Міськбудпроекті», «Військпроекті», «Київпроекті», архітектурних майстернях Управління в справах архітектури м. Києва та інших установах.

Список використаної літератури:

1. Барзилович С. А. Жилий будинок в українському народному стилі / С. А.Барзилович // Соціалістичний Київ. – 1937. – № 7/8. – С. 22–23 : іл.

2. Барзилович Семен Андрійович // Митці України : енциклопед. довід. / за ред. А. В. Кудрицького ; упоряд.: М. Г. Лабінський, В. С. Мурза. – Київ, 1992. – С. 49.

3. Барзилович Семен Андрійович // Пантеон зодчих Лук”янівського некрополю / Держ. іст.-мемор. Лук”янів. заповідник ; упоряд.: О. П. Борисюк, О. М. Дітковська, Л. Г. Стеннік. – Київ, 2008. С. 10–11.

4. Будівництво жилого будинку «Укркабеля» : (житлове будівництво) // Архітектура Радянської України. – 1938. – № 6. – С. 39–40 : іл.

5. Жадько В. О.Барзилович Семен Андрійович/ В. О. Жадько // Черкащина : універс. енциклопедія. – Київ, 2010. – С. 55–56 : портр. – Бібліогр. в кінці ст.

6. Мусієнко Н.Київ у контексті забудовних війн ХХI століття: Case Study – Metro «Teatralna» (2005–2009) / Н. Мусієнко // Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини / Ін-т проблем сучас. мистецтва Акад. мистецтв України. – Київ, 2009. – Вип. 6. – С. 149–162. – Бібліогр. в кінці ст.

7. Нове житлове будівництво в Києві // Соціалістичний Київ. – 1937. – № 2. – С. 40.

8. Панич Г. І. Барзилович Семен Андрійович / Г. І. Панич // Енциклопедія Сучасної України / НАН України, Наук. т-во ім. Шевченка, Координац. бюро Енциклопедії Сучасної України НАН України. – Київ, 2003. – Т. 2 : Б–Біо. – С. 252 : портр. – Бібліогр. в кінці ст.

9. Рохлін А. По-бойовому розгортати будівництво 1937 року / А. Рохлін // Соціалістичний Київ. – 1937. – № 3. – С. 5–6 : іл.

10. Смик А. Жилий будинок «Радянський архітектор»/ А.Смик // Соціалістичний Київ. – 1936. –№ 10. – С. 33–34 : іл.

11. Широчин С. Архитектура межвоенного Киева. Несуществующий город / С. Широчин. – Нью-Йорк : Алмаз ; Киев : Скай Хорс, 2021. – 672 с. : цв. ил. – Библиогр.: с. 655–665.