Бєляєва Тетяна Іванівна (14.07.1933, Хмельницький – 01.11.2022, Київ) – українська архітекторка. Лауреатка Державної премії СРСР (1980).
Членкиня Спілки Архітекторів України (1965).
Неодноразово обиралася секретарем правління Київського відділення Спілки архітекторів (КВСА) і секретарем ревізійної комісії КВСА.
Народилася 14 липня 1933 р. у м. Проскурів (нині Хмельницький).
У 1952 р. закінчила середню школу в м. Київ.
У 1952–1958 рр. навчалася на архітектурному факультеті Київського інженерно-будівельного інституту.
У 1958–1962 рр. працювала в проектному інституті «Облпроект».
У 1962–1965 рр. – в інституті Діпромісто.
У 1965–1992 рр. – в інституті КиївЗНДІЕП.
З 1992 р. – на заслуженому відпочинку.
Займалася проектуванням комплексів відпочинку, громадських будівель, житлових масивів та інших споруд.
Серед творчого доробку архітекторки:
піонерський табір у м. Буча Київської обл. (1958);
детальний проект житлового масиву ГВФ у м. Бориспіль (1959);
житловий будинок на вул. Набережно-Хрещатицька в м. Київ (1958–1959);
проекти житлових масивів у містах Сквира, Яготин, смт Димер, Іванків, Поліське (1959–1962);
реконструкція лікарні в с. Ківшувате Київської обл. (1960);
житловий будинок на вул. Оболонська в м. Київ (1960–1961);
реставрація пам”яток у заповіднику «Олександрія» в м. Біла Церква (1962);
прив”язка лікарняного комплексу на 120 ліжок у м. Яготин (1961–1962);
генеральний план м. Немирів (1962);
детальний проект Промрайону в м. Хмельницький (1962–1963);
детальний проект житлового району в м. Шепетівка (1963);
генеральні плани міст Городок Хмельницької обл. та Чернігів (1963–1965);
науково-експериментальна база КиївЗНДІЕП у м. Київ (1965–1966);
проект реконструкції і відновлення драматичного театру в м. Грозний (1966);
реконструкція лабораторного корпусу екології і токсикології Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1967);
типові проекти 5-ти літніх спальних корпусів туристських баз для сейсмічних районів (серія 244-4-22с-26с), що отримали високу оцінку проекту (1966–1967);
робочі креслення поліклініки, лікарні та бювету для санаторних пансіонатів у м. Трускавець (1965–1967);
проект і авторський нагляд будівництва першої черги бази відпочинку «Москва» Міністерства Промбудматеріалів СРСР, піонерський табір на 400 місць «Чайка» і другої черги – пансіонату на 560 місць (1968–1978–1986);
проект комплексу спортивних майданчиків піонерського табору «Чайка» в м. Алушта (1986–1987);
проект піонерського табору-пансіонату ім. В. Коробкова на 600 місць у р-ні Сатера м. Алушта (1978–1989) та авторський нагляд;
проектні розробки розвитку комплексу СПТУ-40 на 960 учнів у м. Київ на просп. 50-річчя Жовтня, 2-А (1986);
проект реконструкції і розширення санаторію «1 Травня» на 620 місць в Пущі-Водиці (1987–1989);
проект  госпіталю МВС на вул. Бердичівська в м. Київ (1987–1989);
проект коригування дитячої лікарні в м. Махачкала (1989–1990);
проект спортивно-оздоровчого і культурного комплексу на 600 місць бази відпочинку «Горизонт» у с. Ольгінка Туапсинського р-ну Краснодарського краю (1989–1991);
проект районної лікарні на 400 ліжок з поліклінікою в с. Петрівка радгоспу «Дружба народів» Красногвардійського р-ну Криму (1989–1992), у співавторстві;
Т. І. Бєляєва отримувала нагороди та брала участь у Всесоюзних та міжнародних конкурсах.
Постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про присудження Державних премій СРСР за 1980 р. в області літератури, мистецтва і архітектури» 7 листопада 1980 р. у складі авторського колективу їй присуджено Державну премію СРСР за архітектуру піонерського табору «Чайка» в м. Алушта.

На Всесоюзному конкурсі на літні спальні корпуси для туристських баз присуджено третю премію (1969).
На огляді-конкурсі Держбуду УРСР і Спілки архітекторів України присуджено грамоту за розробку проекту бази відпочинку «Москва» в м. Алушта (піонерський табір «Чайка» і пансіонат «Київ» на 560 місць) (1974).
На Республіканському конкурсі на «Кращі житлові і цивільні будівлі, споруджені в 1978 р.» за новаторське архітектурне рішення проекту піонерського табору «Чайка» присуджена Перша премія і диплом Першого ступеня (1979, наказ Держбуду № 130).
На огляді-конкурсі за розробку піонерського табору-пансіонату на 600 місць ім. В. Коробкова в р-ні Сатера м. Алушта присуджено грамоту і заохочувальну премію (1979).
Також брала безпосередню участь:
у виставці живописних і графічних робіт товариства «Дружба» (1980), у Міжнародному конкурсі на проект драматичного театру в м. Амстердам (1987);
у конкурсі «Кращий проект року» – піонертабір-пансіонат ім. В. Коробкова в р-ні Сатера на 600 місць м. Алушта (1990) та у виставках живописних робіт у Спілці архітекторів України (2000–2010).
Серед нагород:
медаль «В пам”ять 1500-річчя Києва» (1982);
медаль «Ветеран праці» (1985);
грамота за участь у виставці живописних і графічних робіт архітекторів України (1973);
грамота Спілки архітекторів України за багаторічну активну громадську роботу в КОСА України (1989);
грамота за участь у виставці живописних робіт до 50-річчя Перемоги в КиївЗНДІЕП (1995);
грамоти Спілки архітекторів України і КиївЗНДІЕП за багаторічну роботу і значний внесок у розвиток архітектури і містобудування України (2004–2008).

Список використаної літератури:

1. Андрущенко Н. П. Новое в строительстве пионерских здравниц / Н. П. Андрущенко // Строительство и архитектура. – 1981. – № 6. – С. 7–10 : фот., рис.
2. Андрущенко Н. Пионерский лагерь в Алуште / Н. Андрущенко // Архитектура СССР. – 1980. – № 10. – С. 34–36 : ил.

3. Беляева Татьяна Ивановна : лич. листок чл. Союза архитекторов УССР. – Киев : [б. и.], 1963. – 8 с., [3] л.

4. Беляева Т. И. Пионерский лагерь в Алуште / Т. И. Беляева // Лучшее в архитектуре. – 1980. – № 11. – С. 37–47 : 11 ил. между с. 24–25.

5. Килессо С. К. Лучшие здания республики / С. К. Килессо, И. Д. Семенькова // Строительство и архитектура. – 1979. – № 9. – С. 14–18 : ил.

6. Кілессо С. К. Бєляєва Тетяна Іванівна / С. К. Кілессо // Енциклопедія Сучасної України / голов. редкол.: І. М. Дзюба та ін. ; НАН України, НТШ. – Київ, 2003. – Т. 2. – С. 583.

7. Косников А. С. Новый оздоровительный комплекс Алушты / А. С. Косников // Строительство и архитектура. – 1979. – № 7. – С. 11–12 : фот.

8. Крылов Э. Террасы «Чайки» / Э. Крылов // Архитектура :  приложение к «Строительной газете». – 1980. – № 17. – С. 3 : фот.

9. Лауреаты Государственной премии СССР // Строительство и архитектура. – 1980. – № 12. – 2-га с. обкл. : фот.
Про присудження Державної премії СРСР 1980 року в галузі архітектури авторському колективу комплексу табору-пансіонату «Чайка» в м. Алушта – архітекторам Т. І. Беляєвій і О. А. Лінкову, інженеру-конструктору Ц. С. Жиліцькій, інженеру-будівельнику В. О. Желудковському.

10. Мемхес А. С. Пионерский лагерь «Чайка» Минстройматериалов СССР // Цемент. – 1980. – № 9. – С. 23.

11. Пионерский лагерь «Чайка» на 400 мест в Рабочем Уголке г. Алушта Крымской области : индивидуал. проект : материалы на конкурс : текст, чертежи, фото, бумага, синька, фотобумага / КиевЗНИИЭП ; авт. проекта Т. И. Беляева [и др.]. – Киев, 1972. – 4 с.

12. Піонерський табір «Чайка» (Алушта) // Архітектура України у державних преміях, 1941–2007 / за заг. ред. М. М. Дьоміна, Н. М. Кондель-Пермінової, А. О. Пучкова. – Київ, 2008. – С. 70–71.