Бізанц Густав (1848, с. Кавчий Кут Львівської обл. – 03.10.1925,
Львів) – архітектор, педагог, один із фундаторів Львівської архітектурної
школи.
Історик І. Жук зазначав, що «детальної інформації про дитячі та юнацькі роки майбутнього ветерана львівської архітектурної школи у нас немає, однак можна з певністю стверджувати, що Густавом Бізанцем з дитинства були глибоко засвоєні етичні норми, культивовані протестантським середовищем, зокрема – кодекс трудової етики» [3, c. 143].
У 1868–1873 рр. навчався в Технічній академії в м. Львові. Одним з учителів Г. Бізанца був видатний архітектор, професор Ю. Захарієвич.
З Технічною академією «буде нерозривно пов”язана уся його дальша біографія» [3, c. 143].
У 1872 р. починає працювати асистентом кафедри будівництва.
У 1874–1877 рр. – перший помічник Ю. Захарієвича при створенні проєкту й будівництва корпусу Політехнічної школи [3, c. 147].
У 1876 р. – завідувач «кафедри архітектури ІІ», що спеціалізувалася в галузі архітектурних конструкцій, будівельної бухгалтерії і будівельного законодавства.
У 1878 р. отримав звання надзвичайного професора.
У 1883 р. отримав звання звичайного професора.
У 1883–1885, 1887–1889, 1895–1898, 1901–1903 навчальних роках обирається деканом відділу будівництва архітектурного факультету.
У 1888–1889, 1898–1899 навчальних роках – ректор Цісарської королівської Політехнічної школи у м. Львові [3, c. 143].
У 1910 р. вийшов на пенсію [5, c. 41].
Серед учнів професора Г. Бізанца були Я. Балабан, А. Захарієвич, Т. Обмінський [3 c. 145].
У 1885–1888 рр. Г. Бізанц у співавторстві з Ю. Захарієвичем, В. Ковальчуком працює над виданням «Пам”ятки мистецтва у Польщі» [4, с. 270].
У 1885–1886 рр. виходить фундаментальний підручник «Будівництво», який високо оцінений сучасниками. «Уся львівська архітектурна школа спирається на підручник професора Бізанца» [3, c. 144].
У 1908 р. підручник перевиданий у двох томах.
«Теоретичні погляди професора Бізанца були для свого часу дуже передовими» [3, c. 145].Багато статей друкувалося в львівських журналах «Технічний часопис», «Dzwignia» й віденському журналі «AllgemeineBauzeitung» [2, c.237].
Наприкінці ХІХ ст. архітекторбрав участь у забудові м. Львова. Проєктував у формах неоренесансу, неороманіки й неоготики прибуткові будинки, каплиці, особняки, зокрема:
– житловий будинок на вул. К. Устияновича, 10 (1890);
– проєкт будинку Міського промислового музею у Львові (1890), нереалізований [5 c.41];
– Державна художньо-промислова школа на вул. Театральній (1890–1892);
– каплиця в Брюховичах (1893) [2, c.237];
– особняк на вул. Генерала Чупринки, 72 (1900–1903) [1, c.352];
– добудова головного корпусу Політехнічної школи в м. Львові (1903–1904) [3, c.147].
Густав Бізанц похований на Личаківському цвинтарі в м. Львові.
Він був яскравим представником свого часу – другої половини ХІХ століття, «віку техніки», доби, що плекала віру в науку і прогрес. Його життєпис і науково-творча спадщина потребують додаткового вивчення й висвітлення [3, c.150].
Список використаної літератури:
1. Архітектура Львова. Час і стилі XIII–XXI ст. / М. Бевз [та ін.] ; упоряд., наук. ред. Ю. Бірюльов ; редкол.: Б. С. Черкес, М. В. Бевз, А. М. Рудницький ; Нац. ун-т «Львівська політехніка», Ін-т архітектури, Громад. орг. «Інститут Львова». – Львів: Центр Європи, 2008. – 720 с. : іл. – Бібліогр.: с. 698–714 і в кінці розд. – Покажч.: с. 715–720.
2. Енциклопедія Львова. Т. 1 : А–Г / за ред.: А. Козицького, І. Підкови ; ред. рада: Я. Ісаєвич [та ін.]. – Львів : Літопис, 2007. – 656 с. : іл., кольор. іл. – Парал. тит. арк.: англ.
3. Жук І. Професор Густав Бізанц : (сторінки з родинної саги) / І. Жук // Німецькі колонії в Галичині: історія – архітектура – культура : матеріали, доп. та повідомл. Міжнар. наук. семінару / упоряд. та заг. ред. Г. Петришин. – Львів, 1996. – С. 142–153 : іл., портр. – Бібліогр. в кінці ст.
4. Сприса Т. В. Пам”яткоохоронна та реставраційна діяльність у Львові від середини ХІХ століття до початку Другої світової війни (1939 року) / Т. В. Сприса // Вісник Національного університету «Львівська політехніка» : [зб. наук. пр.] / М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т «Львівська політехніка» ; редкол.: Б. С. Черкес (відп. ред.) [та ін.]. – Львів, 2011. – № 716 : Архітектура. Ландшафт дахів історичного центру міста: проблеми збереження і регенерації. – С. 269–273 : іл. – Бібліогр. в кінці ст.
5. Тимофієнко В. І. Зодчі України кінця XVIII – початку XX століть : біогр. довід. / В. І. Тимофієнко ; Київ. міськдержадмін., Голов. упр. містобудування та архітектури. – Київ : НДІТІАМ, 1999. – 477 с. – Бібліогр.: с. 437–475.
