Блоб-архітектура, блобітектура або блобізм – одне з молодих напрямів біонічної (органічної) архітектури.
Як правило, будівлі в стилі блоб (від англійської blob – «крапля» або «чорнильна пляма»), мають плавні органічні форми й нагадують «щось м’яке та заокруглене, подібне до згустку інопланетної живої субстанції, готової поглинути все навколо»

Нетрадиційні й негеометричні фасади таких будівель стали можливими завдяки впровадженню автоматизованих процесів проектування, а також застосовування в будівництві найсучасніших матеріалів.

Концепція блоб-архітектури була запропонована в 1995 р. Грегом Лінном, професором архітектори Віденського університету прикладного мистецтва, власником компанії Greg Lynn FORM.

Також Г. Ліннуналежить ідея розробки «будинків-ембріонів», що «еволюціонують», пристосовуючись до умов навколишнього середовища за побажанням клієнта, всі зміни в технологічних параметрах цих структур обробляються й розраховуються спеціальною комп”ютерною програмою.

Мобільна автономна капсула blob VB3 (2009), розроблена бельгійським архітектурним бюро dmvA, повністю розвінчує традиційні уявлення про організацію житлового простору.

Капсула blob VB3 складається з однієї кімнати, де усі меблі виконані у вигляді комірок, розташованих вздовж стін. В одній з ніш сховано вхід до ванної кімнати й кухні. Навряд чи блоб-капсула стане повноцінним постійним помешканням, але її можна використовувати як прекрасний садовий будиночок або мобільний офіс.

Музей поп-культури (MoPOP, штат Вашингтон, США, 2000) – найяскравіша споруда Сієтлу. Спроектована архітектором Френком Гері, вона увібрала всі найважливіші аспекти напряму блоб. Її органічні плавні форми у вигляді хвиль з’єднано в цілісний об’єм. Фасад вкритий блискучими металевими плитами, що віддзеркалюють складну гру світла фіолетових, блакитних, золотих і сріблястих відтінків. Оригінальність цій неймовірній будівлі додає і те, що крізь неї проходить лінія монорейкової дороги Сієтлу.

Ще одним прикладом блоб є Галерея сучасного мистецтва Кунстхаус у Граці (Kunsthaus Graz, Австрія, 2003), побудована за проектом лондонських архітекторів Пітера Кука й Коліна Фурньє.

Ультрасучасна будівля з ілюмінаторами вгорі, стальними конструкціями, інсталяціями-екранами дуже вирізняється на фоні навколишньої забудови. Вдень у фасаді Галереї відбивається годинникова вежа замку Шлоссберг, а у вечірній час інсталяція використовується як електронна афіша, що повідомляє про майбутні заходи й виставки. За задумом авторів, цей контраст між біоморфною структурою Кунстхауса й старовинним містом – своєрідний діалог між минулим і майбутнім.

«Скляним яйцем» називають лондонці будівлю резиденції Адміністрації Великого Лондона Сіті-хол (London City Hall, Велика Британія, 2003). Автор цієї оригінальної десятиповерхової споруди – британський архітектор і дизайнер Норман Фостер. Порівняно з консервативними лондонськими будівлями Сіті-хол виглядає досить сучасно й цікаво.Фасад вкривають унікальні скляні панелі, вирізані лазером за спеціальним лекалом, жодна з яких не повторюється. Проте, форма Сіті-холу розрахована за усіма вимогами енергозбереження. Завдяки витягнутому фасаду й особливостям внутрішньої конструкції усі рівні споруди одержують максимальну кількість сонячного світла і не потребують додаткового штучного освітлення.

Ще один приклад футуристичних архітектурних проектів, які приголомшують своєю нелогічністю і загадковістю, – торговельний центр Selfridges (Бірмінгем Велика Британія, 2003). Знакова споруда Бірмінгему не схожа на жодну будівлю міста, спроектована архітектурним бюро Future Systems. В її дизайні немає гострих кутів і чітких кордонів між стінами й дахом. Завдяки плавним формам будівля видається безкаркасною і гнучкою, наче морська хвиля. 15 тисяч полірованих алюмінієвих дисків вкривають її сталевий фасад. Вдень вони мерехтять, віддзеркалюючи щохвилинну зміну погоди, а ввечері наповнюють чарівним блакитним світлом все навкруги. Незважаючи на значні габарити, споруда виглядає майже невагомою і вдало контрастує з готичним собором, що знаходиться неподалік.

Універмаг Peek & Cloppenburg (Кельн, Німеччина, 2005) – проект Ренцо Піано, одного з найкреативніших архітекторів нашого часу, який для кожного свого проекту розробляє новий, неповторний образ і стиль. Будівля складається із двох частин. Одна її частина – класична споруда у формі куба, інша – величезна скляна п’ятиповерхова «бульбашка», займає площу близько 5000 м² (ФОТО 8. Його основна структура складається з вертикальних дерев”яних склепінь, розташованих на відстані 2,5 м один від одного, між якими вставлені металеві планки, що підтримують скло.

Не менш цікавим прикладом блоб-архітектури є екологічний парк Project Eden (графство Корнуоллі, Велика Британія, 2001), розташований в колишньому кар”єрі каоліну. Ідея Project Eden належить британському підприємцю, археологу й музиканту Тіму Сміту. Проект розроблено архітектором Ніколасом Грімшоу.

Комплекс представляє собою дві величезні оранжереї, кожна з яких складається із сполучених геодезичних куполів. Куполи виготовлені із сотень шестикутників і кількох п’ятикутників, що з’єднують всю конструкцію. Максимальний доступ сонячного світла забезпечують зовнішні облицювальні панелі з ETFE-плівки. Скріплені по периметру панелі наповнені повітрям − це утворює велику повітряну подушку, що захищає від втрати тепла. В оранжереях функціонує комп”ютерна система кліматичного контролю, яка допомагає підтримувати оптимальний клімат для тропічних рослин.

Будівлі блоб-архітектури досить часто нагадують скульптуру. Найвідоміша інсталяція Cloud Gate або Хмарна брама, прикрашає площу Міленіум парку в Чикаго (штат Іллінойс, США, 2004-2006). Це творіння британського художника й скульптора Аніша Капура. Зазвичай його роботи мають просту геометрію контурів, вигнуті лінії і рівномірно забарвлені поверхні. Ця десятиметрова «квасолина» із нержавіючої сталі вдало вписана в публічний простір вже давно стала символом міста. Жителі Чикаго й туристи обожнюють це творіння. А на тлі поверхні Cloud Gate можна отримати гарні фотознімки, повні дивовижних фарб віддзеркаленого неба, хмар і чикагських хмарочосів.

Для детального ознайомлення з архітектурою в стилі блоб й архітекторами, які працюють у цьому напрямі, запрошуємо до читальної зали бібліотеки.

Використана література:

1. Бадзюн Г. Незвичайні будівлі світу / Ганна Бадзюн // Дім ідей. – 2013. – № 1. – С. 19.

2. Бандальер А. Офис в яйце / Анна Бандальер // САЛОН : всё лучшее в дизайне. – 2010. – № 5. – С. 60.

3. Детские фантазии Фрэнка Гери // Дом и интерьер. – 2008. – № 8. – С. 24–30.

4. Карьерный вопрос // Архидея : жизнь как искусство. – 2010. – № 11. – С. 140–141.

5. Мигаль С.П. Біоніка в дизайні просторово-предметного середовища / С. П. Мигаль, І. А. Дида, Т. Є. Казанцева. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2014. – С. 179–180.

6. Небесные Врата (Cloud Gate) : [Тысячелетний парк, Чикаго, США] // А.С.С – Ватерпас. – 2006. – № 2. – С. 130–131.

7. Bling, blobs, burgeoning: problems of figure // The Architectural Review. – 2005. – Vol. 217, № 1297. – P. 73.

8. Finch P. East of Eden / Paul Finch // The Architectural Review. – 2005. – Vol. 218. – № 1305. – С. 68–71.

9. INTERПАНОРАМА // А.С.С. – Ватерпас. – 2006. – № 2. – С. 77–79, 110, 112–113.