Відкрила захід Світлана Шостак, завідувач відділу соціокультурної діяльності, яка привітала всіх присутніх з Шевченківськими днями, що традиційно відзначаються на початку березня та представила автора і упорядника фотоальбому Ігоря Потабачного.Ігор Потабачний – дослідник, колекціонер, адміністратор спільнот «Ретро Київ» та «Старі фото Києва», який розказав про задум видання та його втілення, супроводжуючи розповідь унікальними світлинами з особистого фотоархіву Бориса Олексійовича Ведернікова, що зафіксували повоєнний Київ кінця 1940-х – початку 1960-х років.
Про діяльність Б. Ведернікова відомо, що у 1934 році з колективом архітекторів під керівництвом В. Заболотного працював над проектуванням та будівництвом педагогічного інституту в Києві. Після повернення з Другої світової війни став старшим науковим співробітником Академії архітектури УРСР. Він – автор проекту типових шкіл у містах СРСР у 1960-х роках. Окрім шкіл, він працював над проектами гуртожитків для студентів, а також у співавторстві з М. Гречиною брав участьу реконструкції (1964–1969) Центрального столичного стадіону (нині НСК Олімпійський).
Як зазначив І. Потабачний, архітектура була основною справою життя Б. Ведернікова, але справжньою пристрастю, улюбленим заняттям стала для нього фотографія. Окрім архітектурної спадщини Б. Ведерніков залишив неоціненну колекцію негативів, які знімав у повоєнному Києві впродовж 15 років. Найперші знімки з колекційного зібрання вдалося ідентифікувати періодом 1946–1947 рр. Деякі світлини вражають ракурсами, а деякі – сюрреалізмом радянського минулого тих років. Як акцентував І. Потабачний у своєму виступі: «Борис мав неперевершене відчуття ракурсу і знімав просто шикарні кадри міста, дивлячись які, важко повірити, що це є Київ».
Фотоальбом складається зі світлин оцифрованих негативів фотоархіву, збереженого свого часу небайдужими людьми. Світлини розміщено в хронологічному порядку, роки зйомки визначалися за знятими об’єктами, наскільки це виявилося можливим.
Окремо автор зупинився на місці роботи Б. Ведернікова. Це будинок Митрополита, на території Софійського заповідника, де на той час розміщувалася Академія архітектури УРСР.Тому цілком природно, що безліч знімків присвячені Софії Київській, реставраційним роботам, інтер’єру собору тощо. В архіві архітектора зберігаються негативи Золотих воріт в оригінальному вигляді, де добре видно первісну кладку.
Звернув увагу доповідач і на один з основних напрямів архітектурної діяльності Б. Ведернікова – проектування та будівництво шкіл. Відомо, що після початку будівництва шкіл в Києві, він фотографував сам процес, завдяки чому можна переглянути як, наприклад, будувалася школа № 161 та житловий масив поруч з нею на хуторі Відрадному.
Частина негативів містить зображення природи: панорама Дніпра, київські острови, передмістя. На цих рідкісних кадрах різних років зафіксовано динаміку змін. Так, наприклад, фото набережної Дніпра без пішохідного мосту на Труханів острів, потім з’являються кадри будівництва моста, і, поступово змінюється зовнішній вигляд цього улюбленого багатьма поколіннями містян місця.
Підсумовуючи, Ігор Потабачний зазначив, що найбільше під час опрацювання архіву його вразило на світлинах відсутність депресивних настроїв, пов’язаних з війною. На багатьох кадрах люди щиро усміхнені та веселі. Як йому здається, Борис Ведерніков таким чином намагався зловити в об’єктив шматочок тогочасного буденного і святкового, але не шаблонного життя міста.Під час заходу присутні задавали багато питань про нащадків архітектора Бориса Ведернікова, його фотоархів, автор пообіцяв продовжити дослідження та видати наступний альбом.
