Індивідуальний проєкт музею розроблено авторським колективом Черкаської
філії інституту «Гіпроцивільпромбуд» і Черкаських художньо-промислових
майстерень.

У 1987 р. авторський колектив черкаських архітекторів (С. Фурсенко, Л. Кондратський, М. Собчук та інженер А. Стеценко) за проєкт музею був удостоєний Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка в галузі літератури, мистецтва і архітектури [2, с. 12].

Будівництво споруди тривало з 1978 р. до 1983 р. У травні 1985 р. відбулося урочисте відкриття музею.

Будівля музею задовольняє всі вимоги для експонування, зберігання, обслуговування відвідувачів і науково-дослідної роботи [3, с. 2].

За задумом архітекторів будівля має форму усіченої піраміди зі ступінчастим завершенням, що прорізують великі арочні вікна. Внутрішній простір музею формують два яруси експозиційних галерей із напівкруглими виступами балконів і парадні сходи, що ведуть до зали [2, с. 11].

Експозиційні зали є домінантою архітектурної композиції музею. Вони переважають як у планувальній, так і в об’ємній структурі будівлі, а архітектурно-просторова побудова залів – їх розміри, зв”язок з вестибюлем – визначають вигляд усієї будівлі [3, с. 2].

На рівні другого поверху музею закомпоновано тематичні рельєфи-вставки, що мають значне смислове й естетичне навантаження та розкривають призначення споруди. Ядром композиції є зала вестибюля, що охоплює рівні трьох поверхів музею. Внутрішній простір будівлі формують два яруси експозиційних галерей з напівкруглими виступами балконів і відкриті парадні сходи, що ведуть до залів. Експозиційні приміщення з’єднані з вестибюлем, утворюють замкнений контур. Відкриті галереї поверхів, що звернені в бік вестибюля, є просторовими зонами кожного розділу експозиції. На першому поверсі розташовано кіно-лекційну залу на 250 місць, гардероб, бібліотеку, приміщення адміністрації.

Фасад музею облицьовано білим інкерманським каменем, в оздобленні інтер’єру використано граніт, уральський мармур, закарпатський туф, високоякісний паркет, ковролін, гіпсові акустичні плитки [1, с. 106].

У декоративному оздобленні інтер’єру музею переважають численні гобелени, монументальні рельєфи, декоративні панно (художники В. Прядка, І. Литовченко, М. Борисенко, М. Литовченко, Л. Жоголь, скульптор А. Кущ). Серед гобеленів варто відзначити роботу художника І. Литовченка «На землі Черкаській».

Будівля краєзнавчого музею органічно увійшла в розпланувальну структуру міста над Дніпром і стала своєрідною архітектурною домінантою м. Черкас [2, с. 13].

Список використаної літератури:

1. Архітектура України у державних преміях, 1941–2007 / Центр іст.-містобуд. дослідж. ; за заг. ред.: М. М. Дьоміна, Н. М. Кондель-Пермінової, А. О. Пучкова ; редкол.: М. М. Дьомін (голова) [та ін.]. – Київ : Центр іст.-містобуд. дослідж., 2008. – 363 с. : іл., кольор. іл.

2. Килессо С. К.Краеведческий музей в Черкассах / С. К. Килессо, А. В. Жиздринская // Строительство и архитектура. – 1985. – № 12. – С. 11–13 : фот., пл.

3. Областной краеведческий музей по ул. Славы, 7 в г. Черкассы : индивидуал. проект : материалы представлен. на конкурс: текст, фото, бумага, фотобумага / Гипрогражданпромстрой (Черкас. фил.) ; авт. кол. А. П. Стеценко [и др.]. – Черкассы : [б. в., 19–]. – 22 л. + 15 фот.