За роки функціонування Бібліотеки створено унікальний національний фонд вітчизняних та світових галузевих видань з питань архітектури, будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства, образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва і суміжних наук – історії, археології, етнографії, геральдики, економіки в кількості понад 418,0 тис. пр. видань.
За роки існування Бібліотека розміщувалася в чотирьох приміщеннях.
На початку створення Бібліотеки у 1944 р. фонд зберігався у трикімнатній квартирі по вул. Великій Житомирській, 12, кв. 3а.
Незабаром бібліотека переїхала до Митрополичого будинку, розміщеного на Софіївському подвір’ї, де була розташована і Академія архітектури УРСР. У приміщенні Митрополичого будинку Бібліотека функціонувала до 1985 р.
(Митрополичий будинок є однією з найцікавіших зразків цивільної кам’яної архітектури першої половини XVIII ст., колишньою резиденцією київських митрополитів. Споруджений у 1722–1730 рр. як одноповерхова споруда з глибокими склепінчастими підвалами під усією будівлею (автор проекту невідомий). Невдовзі, імовірно архітектором Йоганом Шеделем, було зведено другий поверх. Пізніше за проектом архітектора С. Антонова надбудовано мансарду. Інтер’єр приміщення прикрашено чудовими фресками XVIII ст.).
У червні 1985 р. Бібліотека переїхала до Гостиного двору, пам’ятки архітектури, де розташовувалася до реконструкції будівлі, що розпочалася у 2012 р.
(Гостиний двір – це двоповерхова прямокутна в плані споруда з великим внутрішнім двором. Має великі підвальні приміщення. Проект виконано в кращих традиціях класичного стилю. Будувався Гостиний двір за проектами двох архітекторів: Луїджі Руска (1808 р.) та Андрія Меленського (1933 р.). Відновлена споруда у 1980-х рр. за первісним проектом Луїджі Руска (автор реставрації – архітектор Валентина Шевченко, пристосування – архітектор Юрій Лосицький). У проекті реставрації Гостиного двору передбачалося розміщення нашої Бібліотеки, тому частина приміщень будівлі була пристосована для потреб Бібліотеки.
Новим приміщенням для Бібліотеки з жовтня 2013 р. стала колишня їдальня видавництва «Преса України», реконструкцію якої здійснено архітектором С. Кобзєвою. У результаті реконструкції добудовано четвертий поверх, де розміщено частину структурних підрозділів Бібліотеки, читальну залу, і підвал під читальною залою, в якому розміщено частину книгосховища.
У новому приміщенні для діяльності бібліотеки передбачено 4 книгосховища, актову залу, об’єднану з виставковою, бібліотечну кав’ярню, ігрову кімнату для дітей.
Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В.Г. Заболотного – єдина бібліотека державного значення з питань будівництва і архітектури. Створена як Наукова бібліотека при Президії Української філії Академії архітектури СРСР 26.03.1944 р. (постанова РНК УРСР від 26.03.1944 р. № 244, п. 4).
Одним із засновників унікального книжкового зібрання був видатний український вчений, архітектор та громадський діяч, перший президент Академії архітектури УРСР Володимир Гнатович Заболотний.
За роки існування у зв’язку зі змінами статусу організацій, у підпорядкуванні яких була бібліотека, декілька разів змінювалися статус і назва бібліотеки:
1944-1945 рр. – Наукова бібліотека Української філії Академії архітектури СРСР;
1945-1956 рр. – Наукова бібліотека Академії архітектури УРСР;
1956-1963 рр. – Науково-технічна бібліотека Академії будівництва та архітектури УРСР;
1964-1989 рр. – Науково-технічна бібліотека Науково-дослідного інституту організації та механізації будівельного виробництва у статусі Республіканської галузевої науково-технічної бібліотеки з будівництва та архітектури Держбуду УРСР;
1989-1993 рр. – Республіканська галузева науково-технічна бібліотека з будівництва та архітектури Держбуду УРСР;
1993-1998 рр. – Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека Держбуду УРСР;
із жовтня 1998 р. – Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного.
Бібліотека виконує функції:
- галузевого депозитарію літератури з питань будівництва та архітектури;
- галузевого центру з міжбібліотечного абонементу з питань будівництва та архітектури;
- методичного центру для бібліотек та інформаційних структур будівельного комплексу України;
- науково-просвітницького та культурного центру для фахівців будівельного комплексу України.
Наразі бібліотека підпорядкована Міністерства розвитку громад та територій України.