Місто Голубівка (до 1944 р. – Голубівський Рудник) Луганської області – місто обласного підпорядкування, розташоване в південно-західній частині області на р. Лугань (притока Сіверського Дінця) за 59 км від обласного центру м. Луганська та 705 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 35136 осіб. (більше…)
Місто Кремінна Луганської області – районний центр, розташований на р. Красній за 108 км від обласного центру м. Луганська та 646 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 24252 особи. Першими поселенцями на території сучасного міста були донські козаки, заслані царським урядом у другій половині XVII ст. за участь у повстанні за керівництва Степана Разіна. У 1680 р. вони заснували поряд з козацьким містечком селянську слободу Кремінну, в якій у 1688 р. розмістили одну із сотень Ізюмського слобідського полку.
Основними заняттями жителів міста були хліборобство, скотарство, бджільництво.
У 1742 р. спеціальна експедиція знайшла поклади свинцевих і залізних руд на р. Сіверському Дінці, неподалік від Кремінної. В наступному році тут виявлено поклади залізної руди.
У першій чверті ХІХ ст. Кремінна стала військовим поселенням. У 1825 р. тут розмістився штаб Псковського, а через 4 роки – Глухівського кірасирського полків. З цього часу і до початку ХХ ст. село називалося Новоглуховим.
У 1825 р. в Кремінній було 349 дворів і 2380 мешканців. У 1862 р. кількість населення селища становила 4062 особи.
На початку 1890-х рр. у Кремінській волості розпочинається видобуток кам”яного вугілля. У 1893 р. в Кремінній закладено першу велику шахту, яка належала О. Алчевському.
У 1895 р. через Кремінну була прокладена залізнична лінія Харків-Лисичанськ.
У 1903-1904 рр. у Кремінній збудовано земська лікарня із стаціонаром. У 1914 р. тут діяли дві церковнопарафіяльні школи, державна лісна школа, земська трикласна школа, земська бібліотека.
У роки Громадянської війни 1918-1920 рр. влада в селищі неодноразово змінювалася. Проте наприкінці 1919 р. у Кремінній встановлено радянську владу.
У 1929 р. тут відкрито майстерню з ремонту баянів, на основі якої згодом виросла фабрика баянів.
У 1930 р. закладено шахту «Кремінна-Східна», яка стала до ладу в 1932 р.
У 1933 р. артіль, що випускала брички й різний сільськогосподарський інвентар,
У 1938 р. Кремінній надано статус міста. У 1940 р. місто стає районним центром Луганської обл.
У 1940 р. тут відкрито районний Будинок культури.
У 1941 р. введено в експлуатацію харчокомбінат.
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 10 липня 1942 р. до 31 січня 1943 р. Під час окупації на території міста діяли партизанські загони.
Наприкінці 1943 – на початку 1944 рр. було відновлено роботу шахт «Кремінна-Західна» і «Кремінна-Східна». У 1948 р. закладено шахту «Кремінна» № 1 тресту «Лисичанськвугілля» (здана в експлуатацію в 1954 р.).
У 1947 р. почала роботу бібліотека для дітей та юнацтва.
У 1957 р. в Кремінній на базі піщаного кар’єру створено завод будівельних матеріалів.
У 1959 р. в районі Кремінної відновлюється розвідка газових родовищ.
У 1970-х рр. у місті діяли районний Палац культури, шість профспілкових клубів, кінотеатр і 4 кіноустановки при клубах, 4 бібліотеки тощо.
Список використаної літератури:
1. Коваль А.П. Знайомі незнайомці : походження назв поселень України / А. П. Коваль. – К. : Либідь, 2001. – 302 с : іл. – Бібліогр.: с. 282.
2. Кремінна // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / редкол.: О. М. Маринич [та ін.]. – К. : УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. – Т. 2. – С. 222. – Бібліогр. в кінці ст.
3. Кремінна // Міста України : інформ.-стат. довід. / впорядкув. О. Панасенко. – К. : АВК-Росток, 2007. – С. 59.
4. Кремінна / Л. І. Алексєєва, Г. М. Лавка, П. С. Фоменко // Історія міст і сіл Української РСР. В 26 т. / голов. редкол.: П. Т. Тронько [та ін.] ; редкол. тому: Ю. Ф. Пономаренко [та ін.]. – К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. -: Луганська область. – С. 417-429 : іл. – Бібліогр. в підрядк. прим.
Місто Сватове (до 1923 р. – Сватова Лучка) Луганської області – районний центр, розташований на річках Красній і Харині за 155 км від обласного центру м. Луганська та 611 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (05.12.2001) кількість його мешканців становила 19383 особи. (більше…)
Місто Перевальськ (у 1902-1924 рр. – Селезнівський Рудник, у 1924-1964 рр. – Паризька Комуна (Паркомуна), з 1964 р. – сучасна назва) Луганської області – районний центр, розташований на р. Білій за 42 км від обласного центру м. Луганська та 736 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (05.12.2001) кількість його мешканців становила 29220 осіб. (більше…)
Місто Алмазна Луганської області – місто, підпорядковане Стахановській міській раді, розташоване в межиріччі Лугані та Комишувахи (басейн Сіверського Дінця) за 9 км від центру міської ради м. Стаханова, 62 км від обласного центру м. Луганська та 713 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 5099 осіб. (більше…)
Місто Лутугине Луганської області – районний центр, розташований на р. Вільхівці за 20 км від обласного центру м. Луганська та 766 км від м. Луганська. Києва. слідом до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців склала 18733 особи. (більше…)
Місто Міусинськ (до 1956 р. – с-ще Штергрес і с. Новопавлівка) Луганської області – місто Краснолучанської міської ради, розташоване на р. Міусі за 10 км від центру міської ради м. Красного Луча, 68 км від обласного центру м. Луганська та 752 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 6042 особи. (більше…)
Місто Молодогвардійськ Луганської області – місто Краснодонської міської ради, розташоване за 10 км від центру міської ради м. Краснодону, 39 км від обласного центру м. Луганська та 793 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 26654 особи. (більше…)
Місто Суходільськ (до 1950 р. Верхнє-Дуванне) Луганської області – місто, підпорядковане Краснодонській міській раді, розташоване на р. Великій Кам’янці за 10 км від центру міської ради м. Краснодона, 46 км від обласного центру м. Луганська та 800 км від м. Києва. (більше…)
Місто Петрово-Красносілля Луганської області – місто Краснолучанської міської ради, розташоване за 20 км від центру міської ради м. Красного Луча, 56 км від обласного центру м. Луганська та 737 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 15623 особи. (більше…)