Знаменною подією в культурному житті м. Катеринослава стало заснування 22 травня 1834 р. губернської публічної бібліотеки. На момент відкриття її фонд налічував 200 назв книжок і періодичних видань, що розташовувалися в будинку Дворянських зборів, який до сьогодні не зберігся. «Це був дерев’яний будинок з мезоніном і портиком з п”ятьма колонами на головному фасаді» [2, с. […]
Романтичний біо-тек Сант’яго Калатрави
Сант’яго Калатрава (Santiago Calatrava) – відомий іспанський архітектор, скульптор, інженер. Його стиль критики визначають як романтичний хай-тек або біо-тек і називають «новою інтелектуальною архітектурою», «житловими скульптурами», «формами, народженими самою природою».
Автовокзал у Львові
Однією з визначних споруд Львова є автовокзал на 800 відправлень за годину, який, відповідно до генерального плану міста і його транспортної інфраструктури, розмістили на одній з радіальних автомагістралей у південній частині міста на вул. Стрийській.
Слобожане. Історично-етнографічна розвідка (1918)
Все життя українського фольклориста, етнографа, громадського діяча, доктора філологічних наук, професора Миколи Федоровича Сумцова (1854–1922) пов”язане з Харковом. Вчений походив із старого слобідського козацького роду. Прадід і дід Миколи Федоровича мали прізвище Сумець.
Троїцький народний будинок
Троїцький народний будинок – зразок нового типу культурно-просвітницького закладу початку ХХ ст., у раціоналістичних архітектурних формах якого максимально застосовані конструктивні й декоративні можливості цегляного мурування.
Зразки української вибійки
Вибійка – спосіб створення орнаментів на тканинах і пласких поверхнях. Ґрунтовне вивчення української вибійки розпочалося в 1944 році Кабінетом народної творчості Українського філіалу Академії архітектури СРСР.
Історичний центр Івано-Франківська
Самобутність міста визначають не лише унікальні споруди, а також типологічні й стилістичні характеристики міської забудови, прийоми та композиційні засоби поєднання будинків, співвідношення між типами міського простору, закономірності розташування фасадів, силуети будівель, характер деталей тощо [3, с. 3].
Іллінська (Богданова) церква в Суботові
У с. Суботові Черкаської обл. над широкою долиною р. Тясьмину гордо височіє Іллінська церква, відома як усипальниця гетьмана Богдана Хмельницького. Порівняно невелика церква справляє враження монументальної оборонної споруди, у рисах якої відчувається сила, міць, сурова велич і могутність віків. Церкву було збудовано на замовлення Богдана Хмельницького й названо на честь святого пророка Іллі. Вона вважається місцем […]
Блобітектура
Блоб-архітектура, блобітектура або блобізм – одне з молодих напрямів біонічної (органічної) архітектури. Як правило, будівлі в стилі блоб (від англійської blob – «крапля» або «чорнильна пляма»), мають плавні органічні форми й нагадують «щось м’яке та заокруглене, подібне до згустку інопланетної живої субстанції, готової поглинути все навколо»
Будівля Музею пропаганди – синтез архітектури й монументального мистецтва
Одним із центральних елементів громадсько-культурного центру м. Шепетівки є пам’ятка архітектури місцевого значення – будівля Музею пропаганди. Експозиція музею висвітлює історію України радянської доби, розвінчує історичні міфи, створені радянською пропагандою з метою маніпулювання свідомістю людей. Протягом 1979–2020 рр. у будівлі розміщувався Меморіальний музей М. Островського. Тому архітектурний ансамбль складався з будівлі музею й пам’ятника М. […]