Основна функція даху полягає в захисті мешканців будинку від зовнішніх впливів – дощу, снігу, вітру, спеки і холоду, а також від вогню, опромінення, шкідливих речовин. Окрім того, дах має ще одну важливу функцію – він є чи не найвиразнішим засіб архітектонічного образу будівлі [8, с. 7].

Історичний розвиток дахів – це історія розвитку конструкцій будинків, яка сягає в давнє минуле, коли першими «будовами» біля печер були охоронні дахи. Будовані з гілля односхилі або двосхилі дахи, що зводилися над землянками, були тимчасово обкладені землею, дерном або корою. Після печерного періоду у ХІІ тисячолітті до н. е. пастухи почали будувати курені з жердин і колів, які тимчасово захищали від дощу і вітру. Покриттям слугували трава, вереск або шкіра тварин. Наступним етапом стали землянки з дахами, які сягали до краю заглиблення і були односхилими або багатосхилими. Дахівки зустрічалися передовсім у регіонах, де панували сильні вітри, чи в горах. У лісистих місцевостях основним матеріалом для спорудження даху була деревина [8, с. 8]. З будовою вертикальних стін, будинки набирають знаної сьогодні форми з двосхилими і односхилими дахами. Для покриття таких будинків застосовували м’які матеріали: солому, очерет тощо [8, с. 7].

У ХVІІ ст. вигляд дахів збагатився мансардовими дахами. Будувалися дахи чотирисхилі (вальмові) і напівпричілкові зі стрімкими причілками (фронтонами) [8, с. 7]. Французький архітектор Франсуа Мансара вперше пропонує використовувати для розміщення житлових приміщень ламані (мансардні) покрівлі. Здебільшого це двоскатна покрівля, в окремих випадках ламана з розвиненим фронтоном [6, с. 266]. На території України житлові будинки з мансардним поверхом розповсюджуються з ХVІІІ століття. Переважно це будинки ремісників – приміщення на горищі передбачалися для проживання прислуги.

Мансарда не вважається поверхом в юридичному значенні і кваліфікується як результат вимушеного пристосування горища під житлову функцію. Пристосування мансард можливе як над старими спорудами так і при новому будівництві. Виняток складають пам’ятки архітектури та історії, в яких реставрація повинна проводитися без зміни об’ємно-просторової композиції. Мансардний поверх часто не тільки додає площу, але і сприяє більш гармонійному входженню будівлі в історичне міське середовище [3, с. 48]. Обов’язковим атрибутом затишногомансардного приміщення є достатнє природнє освітлення. Мансарда – безумовно, найоригінальніше із житлових приміщень в будинку [5, с. 16].

Те, як виглядає дах, суттєво впливає на зовнішній вигляд будівлі. В архітектурі виділяють такі форми покрівель: односхила, двосхила, шатрова, напівпричілкова, дах зі скосом, мансардова, багатосхила, комбінації різних форм дахів [4, с. 40].

Необхідно зазначити, що на сучасному етапі будівництва житла покрівля повинна відповідати не лише своєму безпосередньому призначенню – захисту будівлі від природно-кліматичних умов, але й бути органічним завершенням архітектурної споруди [6, с. 270].

Складні форми сучасних дахів є результатом розвитку конструктивних рішень, застосування нових будівельних матеріалів і технологій. Сучасні об’ємні рішення покрівель значно збільшують корисну площу будинку, тут можна розмістити як житлові приміщення, так і громадського призначення [6, с. 269].

Львівський архітектор Микола Бевз у своїх статтях дах будинку називає «п’ятим фасадом». «П’ятий фасад» був і є особливим для кожного історичного міста. Це один з провідних елементів його урбаністичної композиції. На жаль, багато історичних міст втратили важливі ідентифікаційні історичні елементи свого «п’ятого фасаду»: розібрані оборонні вежі та башти, подекуди зникли й ратуші, змінено характер дахів будинків, а ще в багатьох випадках серед забудови історичних середмість виросли нові багатоповерхові коробчасті споруди, які спотворили або зруйнували цей фасад [1, с. 16].

На сучасному етапі розвитку технологій при будівництві багатоповерхівок несучу конструкцію поєднують із покрівлею: виходить плоский безгорищний дах, що складається із балок або залізобетонних плит та водоізоляційного килима [10, с. 34]. Широкий вибір можливостей при архітектурному проєктуванні, менша вартість будівництва та довговічність роботи – такими є переваги будівлі із плоскою покрівлею [9, с. 56]. Такі конструкції покриття будівлі застосовуються в промисловому, офісному, складському та житловому будівництві. Відносно низька вартість влаштування такої покрівлі сприяла масовому використанню її в житловому будівництві [7, с. 30].

Оптимальне використання площі плоскої покрівлі особливо актуально сьогодні в містах, де гостро постають питання екологічності та озеленення територій. Процеси урбанізації та зростання чисельності населення вимагають створення комфортних умов проживання. Велика частина покрівель житлових багатоповерхових будинків побудовані з використанням плоских м’яких покрівель [7, с. 30].

Концентрація населення у великих містах стала причиною стрімкого розвитку багатосторонніх процесів урбанізації. Одним із напрямів вирішення проблем є освоєння існуючих будівельних об’ємів покрівель житлових будинків або їх реконструкція. Освоєння піддахового простору в архітектурно-композиційному плані відкриває нові можливості художньої організації простору [6, с. 265].

У практиці сучасного будівництва при проєктуванні покрівель з корисною площею все частіше використовують озеленення покриття дахів будівель та споруд. Важливою особливістю зелених насаджень на покрівлі будинку є результат фотосинтезу – поглинання вуглекислого газу та виділення кисню [7, с. 34]. Зелені покрівлі нараховують тисячолітню історію. Сьогодні вони особливо актуальні у всіх містах, де стоять високі будинки, навкруги багато бетону та асфальту, а ділянки живої природи поступово зникають. У містах зелені покрівлі – необхідність із-за недостатньої кількості вільного місця для зелених насаджень: залізобетонні джунглі займають близько 80% міської площі. Зелені дахи залишаються одними із найбільш перспективних напрямів будівництва в Україні. Озеленені покрівлі мають ряд переваг – екологічну, естетичну, економічну та комерційну [2, с. 185].

Конструкція зеленоїпокрівлі еволюціонує з малодоступної технології на більш прогресивну практику в міському будівництві. Зелені сади на дахах облаштовують у всьому світі не лише в приватних віллах і котеджах, а й на торговельних та офісних центрах, інших міських будівлях [7, с. 34].

Живі рослини на міських дахах – чудовий спосіб екологічного оздоровлення міського середовища. Величезні площі дахів промислових, житлових та громадських будівель можуть слугувати основою для садів. Одночасно вони захищають конструкції покрівлі будівель від ушкоджень. Сад на даху природно регулює мікроклімат у будівлі [11, c. 451].

Садибні будинки найбільш повно відображають всі можливі об’ємні рішення покрівель і функціональне призначення піддахового простору. Покрівля може бути як традиційної форми, так і набувати криволінійних обрисів, можуть поєднуватися різні конструктивні рішення дахів, застосовуються покрівлі, які трансформуються [6, с. 267].

На сьогодні історичні дахи потребують окремого комплексного вивчення та охорони, а також розроблення окремих програм з охорони і реставрації. Проблема збереження архітектури «п”ятого фасаду» повинна розглядатись не лише як обмеження висоти забудови, але також як одне з головних питань регенерації та реставрації їх заповідних територій загалом. Видається також корисним і навіть необхідним під час планування, проєктування та будівництва нових дахів враховувати основні функції даху – захист і форму, відповідно до їх конкретних аспектів.

Список використаної літератури :

1. Бевз М. В. Проблеми збереження та охорони ландшафту дахів та панорами історичного міста / М. В. Бевз. – С. 5–14 : іл.

2. Зеленая кровля // Ландшафт. Дизайн. – 2009. – № 2. – С. 185 : фот.

3. Зенькович Н. Ближе к небу / Н. Зенькович // Архитектура и престиж. – 1996. – № 3/4. – С. 48–49 : ил.

4. Конструкция крыши // Приватный дом. – 2007. – № 9. – С. 40–43 : ил.

5. Падалка Д. С видом на небо / Д. Падалка, М. Голибардова // Приватный дом. – 2014. – № 6. – С. 16–22 : ил.

6. Пантелеєва І. В.Об’ємні рішення покрівель житлових будинків // Сучасні проблеми архітектури та містобудування : наук.-техн. зб. Вип. 8 (спец.) ; за наук. ред. В. І. Єжова. – Київ, 2000. – С. 265–271.

7. Сердюк В. Р. Сучасні способи модернізації плоских горизонтальних покрівель / В. Р. Сердюк, T. В. Сердюк, С. Ю. Франишина // Сучасні технології, матеріали і конструкції в будівництві. – 2019. – № 2. – С. 30–36.

8. Спадисті дахи : довідник / упоряд. Б. Якимович. – Львів : Галицька видавн. спілка, 2000. – 116 с. : іл.

9. Ступак В. Крыша вровень с потолком / Виктор Ступак // Приватный дом. – 2013. – № 2. – С. 56–61 : цв. ил.

10. Тронягина М. И крыша нуждается в поддержке! // Архитектура жилых зданий. – 2007. – № 10. – С. 34–36.

11. Факари Афджади Мехди. Сады-крыши и их функции в ландшафтной архитектуре Ирана / Факари Афджади Мехди // Містобудування та територіальне планування : наук.-техн. зб. / відп. ред. М. М. Осєтрін ; редкол.: М. М. Габрель [та ін.]. – Київ, 1998. – Вип. 57. – С. 450–454.