Династія Геккерів

8 жовтня 2020 р. у Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбулися ХV Заболотнівські читання «Архітектурна та будівельна книга в Україні» на тему «Династії зодчих України», що ознайомили з видатними архітектурними династіями Геккерів, Добровольських, Дьоміних, Приймаків, Самойловичів, Яблонських та їхнім внеском в історію української архітектури.

Складовою цієї виставки є матеріали про династію Геккерів.

Засновник династії – Адольф-Фрідріх Карлович Геккер (1844–1896). Протягом 15 років, з 7 квітня 1877 до 28 травня 1892 р., А. К. Геккер обіймав посаду міського архітектора Києва.Серед його архітектурних проектів: реконструкція дерев’яного будинку капітана Іванова на Набережному шосе, 4 (1878); дитяче відділення Олександрівської лікарні (1889–1891); проект пологового відділення Олександрівської лікарні (1892); будівля реального училища лютеранської громади на вул. Лютеранській, 20 (1895); житлові будинки по вулицях Воздвиженській, Рейтарській, Ярославів і Верхній Вал та багато інших.Династичну справу продовжили його онуки – Ніна Олександрівна Геккер (1910–1992) і Наталія Олександрівна Геккер (1918–2003) – представниці першого покоління радянських жінок-архітекторів.

Згодом естафету поколінь перейняв праонук Сергій Борисович Липовський (1937–2010) – будівельник, інженер-конструктор.

Експонатами виставки стали матеріали з фонду ДНАББ ім. В. Г. Заболотного та надані нащадками архітектурної династії, а також науковиці О. Мокроусової, серед яких світлини деяких проектів А. К. Геккера, а також портрети Ніни та Наталії Геккер та Сергія Липовського.

Серед експонатів – книжка «Головні та міські архітектори Києва, 1799–1999» за редакцією М. Дьоміна, котра знайомить з творчістю головних та міських архітекторів Києва, серед яких і А. К. Геккер [4, с. 14]. У виданні біографія архітектора супроводжується світлинами його творчих доробок.

У однойменній статті М. Кальницького та Д. Малакова, опублікованій у збірнику «Теорія та історія архітектури і містобудування» [5, с. 105–125], також знаходимо інформацію про А. К. Геккера.

На сторінках біографічного довідника «Пантеон зодчих Лук’янівського некрополю» вміщено біографію архітектора А. К. Геккера, а також світлини проектів та зведених житлових будинків, автором яких був А. К. Геккер [7, с. 22–24].

На виставці представлено унікальні документи – особові листки членів Спілки архітекторів УРСР Ніни і Наталії Геккер, заповнені ними власноруч у 1956 і 1957 роках [3, 2].

Особливий інтерес становить світлина групи жінок-архітекторів м. Києва, вміщена в журналі «Архітектура Радянської України» [9, с. 6], на якій зазначена Наталія Геккер, а також світлини проекту Палацу фізичної культури спортивного товариства «Темп» у м. Києві, автором якого стала Ніна Геккер у співавторстві з О. П. Альошиною.

У 1953 р., працюючи у Облпроекті м. Києва, Наталія Геккер виступила автором проекту реконструкції педагогічного училища у м. Переяславі-Хмельницькому [8]. Плани і розрізи даного проекту представлено на виставці із фонду ДНАББ ім. В. Г. Заболотного.

В експозиції відсутній портрет А. К. Геккера (не зберігся), але збереглися його автографи. Дослідження творчого доробку династії Геккерів продовжується.

Про життя і діяльність А. К. Геккера можна прочитати у розділі сайту бібліотеки «Видатні особистості» за посиланням : Адольф-Фрідріх Карлович Геккер

Список використаних джерел:

1. Архітектори Києва : альб.-довід. / голов. ред. О. В. Корнієнко ; передм. М. Дьоміна. – Київ: Корлайн, 2001. – 126 с. : іл.

2. Геккер Наталия Александровна : лич. листок чл. СА УССР. – Киев, 1957. – 9 л.

3. Геккер Нина Александровна : лич. листок чл. СА УССР. – Киев, 1956. – 5 л.

4. Головні та міські архітектори Києва, 1799–1999 : кат. вист. до двохсотріччя введ. посади голов. архіт. Києва / М. В. Виноградова [та ін.] ; за заг. ред. М. М. Дьоміна ; НДІТІАМ, Головкиївархітектура. – Київ: НДІТІАМ : Головкиївархітектура, 1999. – 36 с. : іл. – Бібліогр.: с. 36.

5. Кальницький М. Головні та міські архітектори Києва, 1799–1999 / М. Кальницький, Д. Малаков // Теорія та історія архітектури і містобудування. – 1999. – Вип. 4. – С. 105–125.

6. Кудрявцев Л. О. Двадцять архітекторів, які будували Київ / Л. О. Кудрявцев. – Київ : Вид. центр «Друк», 2003. – 127 с. : іл. – Покажч. ім.: с. 118–121.

7. Пантеон зодчих Лук’янівського некрополю : біогр. довід. / авт. передм. Д. Н. Яблонський ; упоряд.: О. П. Борисюк, О. М. Дітковська, Л. Г. Стеннік. – Київ, 2008. – С. 22–24.

8. Педагогическое училище в г. Переяслав-Хмельницкий : планы и разрезы / Облпроект ; начальник Дабагян ; гл. инженер Яценко ; гл. архитектор Штапмар ; авт. проекта Геккер. – Киев, 1953. – 1 л.

9. Творча сила радянської жінки // Архітектура Радянської України. – 1939. – № 3. – С. 5–10 : фото, іл. між с. 8–9.

Переглянуто: 14