Борис Вікторович Дзбановський – український архітектор, член Спілки архітекторів України.

Борис Вікторович народився 17 (4) лютого 1909 р. в м. Умані Уманського повіту Київської губернії (нині Черкаська обл.) у родині службовців.
У 1924 р. закінчив трудову школу в м. Умані Черкаської обл.
У 1926-1930 рр. навчався на будівельному факультеті Індустріального технікуму в м. Умані.
У 1930-1931 рр. працював начальником проектного бюро Держбудконтори в м. Умані, у 1931 р. – техніком Головпроекту в м. Києві.
Протягом 1931-1937 рр. навчався на факультеті інженерних споруд Київського будівельного інституту.
Одночасно з навчанням в інституті працював молодшим архітектором і архітектором в «Промбудпроекті» (1932-1933 рр.), архітектором проектного бюро Уповнаркомзв’язку УРСР (1933-1935 рр.), старшим архітектором Оргенергобуду (1935-1937 рр.).
Після закінчення інституту і до початку Другої світової війни працював архітектором Укрцивільпроекту (1937-1938 рр.), старшим архітектором Комуненергопроекту (1938-1939 рр.), архітектором у складі груп Теплоелектропроекту (1939-1941 рр.).
З 1939 р. – член Спілки архітекторів УРСР.
У 1941-1944 рр. – інженер-проектувальник у інституті «Кузбасшахтопроект» в м. Анжеро-Судженську Кемеровської обл. (РФ).
Протягом 1944-1945 рр. працював у інституті «Південдіпрошахт» (міста Харків і Донецьк).
У 1945-1964 рр. – начальник архітектурних майстерень, головний архітектор – заступник головного інженера в інституті «УкрНДІпроект» у м. Києві (до 1947 р. – у м. Донецьку).
У 1964-1971 рр. працював головним інженером у НДПІ містобудування у м. Києві.
З 1971 р. – на пенсії.
Серед реалізованих проектів архітектора: лікарня в м. Тальному Черкаської обл. (1927-1929 рр., у співавторстві), кінотеатр у м. Умані (1928-1930 рр., у співавторстві), селекційна станція у м. Умані (1928-1929 рр.), цегельний завод у м. Умані (1929-1930 рр.), типовий житловий будинок для індивідуальної забудови в м. Умані (1930-1931 рр.), типові семирічні школи в містах Умані й Тальному (1930-1932 рр.), головний корпус лікарні в м. Полтаві (1931-1932 рр., у співавторстві), гуртожиток студентів технікуму в м. Шостці (1932 р.), головний в’їзд заводу № 43 в м. Києві (1932 р.), їдальня Кінофабрики в м. Києві (1933-1935 рр.), генеральний план та деякі споруди радіостанції в м. Броварах (1933-1935 рр.), житловий будинок у м. Києві (1934-1935 рр.), ТЕЦ у містах Києві, Воронежі та Дніпропетровську (нині м. Дніпро) (1937-1941 рр.), завод шахтних ламп і збагачувальна фабрика в м. Прокоп’євську Кемеровської обл. (1941-1946 рр.), рудоремонтні заводи в містах Горлівці Донецької обл., Кадіївці та Красному Лучі (нині Хрустальний) Луганської обл. (1942-1948 рр.), будинок інституту «УкрНДІпроект» (нині будівля Міністерства вугільної промисловості України) на вул. Леніна (нині Б. Хмельницького), 4 (1949-1952 рр.), клуб інженерно-технічних працівників у м. Лисичанську Луганської обл. (1950-1951 рр.), Палац культури в м. Краснограді (1950-1956 рр., у співавторстві), серія типових чотириповерхових житлових будинків для м. Києва (1953-1956 рр.), Інститут автоматики на вул. Нагірній, 22 (1962-1966, у співавторстві), підземні вестибулі станцій метро «Університет» (1959-1961, у співавторстві), «Політехнічний інститут» (1963-1964, у співавторстві) у м. Києві, генеральний план забудови міст Свердловська Луганської обл. (1952-1960, у співавторстві), Нововолинська Львівської обл. (1960-1968), смт Асканія-Нова Чаплинського р-ну Херсонської обл. (1970-1973, у співавторстві).
Крім архітектурної діяльності, створив серію рисунків обмундирування полків і батальйонів, що брали участь у війні 1812 р. між Росією та Францією (зберігається у Музеї історії Києва), автор текстів до музичних творів М. Жербіна «Шахтарський вальс», «Донбас бойовий», «Батьківщина».
Помер Б. Дзбановський 28 листопада 2000 р. у м. Києві.

Список використаної літератури:
1. Дзбановский Борис Викторович [Изоматериал] : лич. лист чл. СА УССР. – 1956. – 5 л.
2. Енциклопедія Сучасної України : [в 35 т.]. Т. 7 : Г-Ді / НАН України, Наук. т-во ім. Т.Г. Шевченка, Ін-т енциклопед. дослідж. НАН України ; редкол.: І. М. Дзюба [та ін.]. – Київ : Ін-т енциклопед. дослідж. НАН України, 2007. – 707 с. : іл., портр.