У 1961 р. закінчив Харківське художнє училище.
У 1967 р. закінчив Московське художньо-промислове училище.
У 1967–1971 рр. працював художником-архітектором в інституті «Київпроект».
З 1995 р. – головний художник Меморіального комплексу «Національний музей історії України у Другій світовій війні».
А. Гайдамака – автор художнього оформлення експозицій багатьох музеїв України, серед яких:
- Музей книги і друкарства України в м. Києві (1974);
- Меморіальний музей Миколи Островського (нині Музей пропаганди) в м. Шепетівці Хмельницької обл. (1979);
- Державний історико-культурний заповідник на о. Хортиці м. Запоріжжя (1978–1988, 2002);
- Київський філіал Центрального музею В. Леніна (нині Національний центр «Український дім») (1980–1982);
- Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник Михайла Коцюбинського (1982–1983);
- Державний літературний музей в м. Одесі (1984–1985);
- Національний музей Т. Г. Шевченка в м. Києві (1984–1987, 1994);
- Музей космонавтики ім. С. П. Корольова в м. Житомирі (1983–1987);
- реекспозиція Музею історії України в Другій світовій війні (1995–1996);
- реекспозиція Музею «Чорнобиль» у м. Києві (1995–1996);
- Музей Т. Г. Шевченка в м. Форт-Шевченко, Казахстан (1997);
- Музей Т. Г. Шевченка в с. Шевченковому Черкаської обл. (1998);
- реекспозиція Канівського музею Тараса Шевченка в Черкаській обл. (1999);
- Музей локальних конфліктів в м. Києві (1999);
- Національний історико-архітектурний музей «Київська фортеця» (2003);
- Історико-археологічний музей «Прадавня Аратта – Україна» в с. Трипіллі Київської обл. (2005–2006);
- реекспозиція Історико-меморіального музею С. Бандери в с. Старому Угриніві Івано-Франківської обл. (2008);
- «Свіча пам’яті» – центральний елемент Меморіального комплексу пам’яті жертв голодоморів в Україні в м. Києві (2008);
- Меморіально-освітній комплекс «Родинна пам’ять» в м. Шостці Сумської обл. (2015).
«Працюючи над створенням експозиції, він вправно використовує історичні документи, твори монументально-декоративного мистецтва. А простір приміщень стає активним образним компонентом, який визначає особливості побудови експозиції», – зазначила українська публіцистка О. Чорнобривцева [9,c. 145].
А. Гайдамака – автор багатьох меморіалів і пам’ятників:
- Пам’ятний хрест на місці Батуринської трагедії в м. Батурині Чернігівської обл. (2004);
- Меморіал пам’яті героїв Крут поблизу с. Пам’ятного Чернігівської обл. (2006);
- Меморіал «Пам’яті загиблих на Водах» з церквою-маяком Миколи Мирлікійського в с. Малорічінському АР Крим (2004–2007);
- Меморіал Клименту й Науму Охридським у м. Охріді, Македонія (2007);
- проєкт Меморіалу «Бабин Яр» в м. Києві (2009);
- меморіали жертвам Голодомору 1932–1933 рр. у м. Обухові Київської обл., в м. Мені Чернігівської обл., у с. Хоружівці Сумської обл. (2010);
- Меморіальний комплекс «Зірка Полинь» в м. Чорнобилі Київської обл. (2011);
- алея Мучеників й алея Праведників у Бабиному Яру в м. Києві (2015–2016).
А. Гайдамака створив дизайн для інтер’єру багатьох адміністративних, громадських і культурних приміщень в Україні й закордоном:
- художнє вирішення інтер’єру банку «Україна» в м. Києві (1993);
- художнє вирішення інтер’єру Національного банку України в м. Києві (1995);
- художнє вирішення інтер’єру адміністративно-культурного центру в м. Харбіні, Китай (1997);
- художнє вирішення інтер’єру дизайн-студії фірми «IBNUA» в м. Києві (1998);
- художнє вирішення інтер’єру храму Святої Трійці в м. Радовіші, Македонія (1999–2001);
- художнє вирішення павільйону України на світовій виставці «Експо-2010» у м. Шанхаї, Китай (2010);
- художнє вирішення інтер’єру музейно-культурного центру «Україна крізь віки» в м. Дзінхуа, Китай (2016).
А. Гайдамака також проявив свій талант у станковому живописі, настінному розписі й гобелені. Його художні роботи створені в широкому жанровому й сюжетному діапазоні. Художником створено живописні цикли «Яблуневі сади» (1980-ті), «Розп’яття» (1988–1990-ті), «Історія України» (1990-ті). Картини майстра використані в кінофільмі про життя поета В. Стуса «Розп’ятий на чорному хресті» (1990, режисер С. Чернілевський).
З 1966 р. А. Гайдамака – учасник республіканських, всесоюзних і закордонних мистецьких виставок. Протягом 1986–2000 рр. відбулися численні персональні виставки художника в Україні, Бельгії, Німеччині, Франції, Японії, Кувейті, Чехії, Данії, Польщі, Угорщині, Словаччині, Швеції, Болгарії.
Творчість А. Гайдамаки відзначено державними нагородами:
- 1979 р. – лауреат премії Ленінського комсомолу в галузі літератури, мистецтва, журналістики й архітектури;
- 1982 р. нагороджено орденом «Знак Пошани»;
- 1985 р. – лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка;
- 1989 р. присвоєно звання Заслуженого діяча мистецтв України;
- 1998 р. присвоєно звання Народного художника України;
- 2001 р. обрано членом-кореспондентом Національної академії мистецтв України;
- 2009 р. нагороджено орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня.
А. Гайдамака – один із засновників творчого об’єднання українських художників «Погляд», почесний волонтер благодійного фонду «МІСт» ім. М. Савенка.
Про творчі здобутки А. Гайдамаки створено художньо-документальний фільм «Гайдамацький шлях» (1999–2001, режисер В. Артеменко) на кіностудії «Просвіта».
Мистецькі роботи А. Гайдамаки, чи проєкти архітектурних і дизайнерських вирішень музейних, громадських приміщень, чи живописні полотна, не залишать байдужими нікого, викликаючи в душах глядачів яскраві емоції.
