16 квітня 2026 року в Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбулася краєзнавча лекція «Історія в ілюстраціях. Місто Ніжин», яку провів відомий краєзнавець Валерій Лисенко.
Валерій Лисенко – дослідник історії України та Києва, член Гільдії професійних екскурсоводів і гідів-перекладачів, засновник проєкту «1000-ліття української культури».
Як зазначив лектор: «Друге за величиною в Чернігівській області місто Ніжин є одним із найзначніших і найбагатших на історичні події міст України. У багатьох назва міста асоціюється з хрусткими ніжинськими огірками, однак Ніжин завжди відігравав надзвичайно важливу роль в історії України, будучи одним із провідних економічних, військових і культурних центрів Лівобережжя».
Перша писемна згадка про Ніжин датується 1078 роком у «Повісті минулих літ», де він згадується як «Нежатина нива». Пізніше в документах з’являються назви Нежатин або Уненіж. Знайдений тут у 1873 році найбільший в Україні скарб – 1312 римських денаріїв IV ст. – дає підстави припускати, що ці землі мали розвинені торговельні зв’язки задовго до утворення Київської Русі.
У 1239 році Сіверська земля була спустошена ханом Менгу, і лише через два століття, вже у складі Великого князівства Литовського, почалося її відродження. Унаслідок війни Московської держави з Литвою (1500–1503 рр.) Ніжин відійшов до Московії, однак згодом знову опинився під владою Речі Посполитої. У першій чверті XVII ст. польський король Сигізмунд ІІІ, захопивши територію Чернігівщини, почав укріплювати її міста та надавати їм привілеї.
У 1625 році Ніжину було надано Магдебурзьке право, яке забезпечувало місту самоврядування та сприяло його розвитку як важливого торговельного й культурного центру. Тоді ж місто отримало герб із зображенням Георгія Переможця, що став символом його історичної спадщини.
Окрему увагу краєзнавець приділив яскравій сторінці історії: у 1675 році греки заснували в місті свою колонію, створивши суд, церкву, магістрат і школу. Саме вони відкрили першу аптеку на Лівобережній Україні та організували Грецьке торгове братство. Відтоді Ніжин перетворився на своєрідний торговельний поліс, де ярмарки тривали по кілька тижнів. Із другої половини XVII – у XVIII ст. місто стало одним із провідних центрів внутрішньої та зовнішньої торгівлі України.
У 1805 році в Ніжині було засновано Гімназію вищих наук князя Безбородька, яка поклала початок розвитку вищої освіти не лише в місті, а й на всій Лівобережній Україні.
У радянський період культурний розвиток міста дещо сповільнився: багато будівель було закрито, частину – знищено. Із набуттям Україною незалежності Ніжин поступово відновлює статус культурно-промислового центру та активно розвивається.
Завдяки ретельно підібраному відеоряду з архівних і сучасних матеріалів, репродукцій, старовинних карт і малюнків учасники заходу змогли зануритися в історичну атмосферу міста та доторкнутися до життя його славетних мешканців.
Як підкреслив В. Лисенко: «Місто Ніжин унікальне тим, що значна частина його старої забудови добре збереглася. Велика кількість пам’яток архітектури, монументів і пам’ятних знаків фактично перетворює його на музей просто неба. Тут органічно поєднуються давнина й сучасність, тож кожен може знайти щось близьке своєму серцю».
Захід завершився неформальним спілкуванням, під час якого учасники обмінювалися думками та цікавими історичними фактами. Презентацію дослідника доповнили документи з фонду бібліотеки, представлені на виставці «Архітектурні пам’ятки Ніжина».
