Карпатський національний природний парк – перший в Україні парк такого типу. Створення природних національних парків розпочалося на території нашої держави з 1980-х рр. Карпатський парк розташований у серці українських Карпат у масиві Чорногори з найвищою точкою України – горою Говерлою (2061 м над рівнем моря). Унікальним рослинним покровом та історією, геологічною будовою вже понад два століття він приваблює вчених (передусім, ботаніків та географів) і туристів. Карпатський національний природний парк успадкував назву від Карпатської гірської ландшафтної країни. Його становлення тривало близько 50 років, поступово через створення за рекомендаціями вчених окремих природоохоронних територій на найцінніших пралісових і високогірних ділянках. Частина сучасного парку була у складі Карпатського державного заповідника (у 1968-1980 рр.).
У червні 1980 р. Уряд України з метою збереження красивої і неповторної природи східного макросхилу Українських Карпат, їх гірських і долинно-річкових ландшафтів, цінних історичних, архітектурних і етнографічних пам’яток, дбайливого використання рекреаційних природних ресурсів краю прийняв постанову про створення Карпатського державного природного національного парку. Відповідно до цієї постанови Говерлянське і Високогірне лісництва були відокремлені від Карпатського державного заповідника.
Площа Карпатського парку на початку ХХІ ст. становила 50303 га. Він розташований у північно-східній частині Українських Карпат, у верхів’ях Пруту та Черемоша (адміністративно це південна частина Івано-Франківської області: територія міста-курорту Яремча, а також населені пункти Микуличин, Кременці, Ворохта та частина Верховинського району). Територія парку простягається на 55 км з півночі на південь і на 20 км із заходу на схід. В геоструктурному плані вона входить до складу Чорногірської та Скибової зон Карпатської складчастої області, де на поверхню виходять товстошарові пісковики, чорні аргіліти, глинисто-пісковий фліш та інші. Репрезентує райони середньогірських Скибових Горган (найбільші висоти г. Синяк, 1665 м над рівнем моря, г. Хомяк – 1542 м над рівнем моря) з характерними кам’янистими розсипами, Ясинсько-Верховинської міжгірної котловини з м’якими обрисами і плоскими вершинами гір та Чорногірського масиву з високими хребтами, що тягнуться з північного заходу на південний схід з характерними особливостями рельєфу: наявністю слідів давнього зледеніння – обширних давньольодовикових морен і карів, заповнених кришталево чистою водою.
Ландшафтне різноманіття парку представлене низькогірськими флішовими крутосхилими хребтами з бурими гірсько-лісовими та дерново-буроземними щебенюватими ґрунтами; середньогірськими і високими давньольодовиковими флішовими крутосхилими хребтами з полонинами, на яких переважають бурі гірсько-лісові щебенюваті та гірсько-торф’яно-буроземні ґрунти; гірські галечникові, гравійно-піщані та суглинисті заплави.
Клімат парку перехідний: від помірно теплого гумідного західноєвропейського до континентального східноєвропейського. Кліматичні показники змінюються залежно від висоти над рівнем моря. Взимку з підняттям на кожні 100 м температура знижується в середньому на 0,4оС, а влітку – на 0,7оС. Кількість опадів зростає з підняттям в гори. Зокрема, в Яремчі (530 м над рівнем моря) за рік випадає близько 900 мм опадів, середня температура липня складає +14-18оС, січня – -5-7оС. На полонині Пожижевській (1430 м над рівнем моря) опадів випадає близько 1500 мм, середня температура липня +11-12оС, січня -10оС.
Рослинний світ парку багатий і різноманітний. Тут охороняються всі типи рослинних комплексів лісового (крім поясу дубових лісів), субальпійського та альпійського поясів, що є характерними для гірських систем Центральної Європи. Основна площа вкрита буковими, смерековими, ялицевими, сіровільховими та мішаними лісами, рідко – клейковільховими, березовими і сосновими. Найпоширенішими є буково-ялицево-смерекові та чисті смерекові ліси, в яких часто ростуть явір, ясен, в’яз гірський, ховаючись від холодних морозних вітрів переважно в міжгривних долинах.
На території парку росте 1105 видів вищих спорових і судинних рослин, з яких 440 видів мохів. До Червоної книги України внесено 78 видів (зазначимо, що в Червону книгу УРСР було внесено 125 видів рослин).
Характеру рослинності відповідає тип земляного покрову. Територіально переважають бурі гірсько-лісові та підзолисті ґрунти.
На території парку є чимало визначних об’єктів живої та неживої природи. Крім урочища Кедруватого, досить цінним є верхове болото Рудяк із журавлиною дрібноплодою та іншими рідкісними видами рослин. Багатьох туристів зачаровують скелі, печери Довбуша. У Яремчі є дивовижний водоспад «Прибій», котрий падає з висоти 12 м на фоні великих кам’яних брил.
Карпатський національний природний парк має джерела з мінеральною водою двох типів: хлоридно-гідрокарбонатно-натрієвою і слабко мінералізованою гідрокарбонатно-натрієвою з підвищеним вмістом органічних речовин.
Крім чарівної природи, парк має багату історію і культуру корінного етносу. В його межах збереглося дев’ять церков XVI-XX ст., збудований у традиційних формах гуцульського стилю.
Карпатський національний природний парк формується як найбільший у Європі туристично-оздоровчий район і природний музей під відкритим небом.
За матеріалами видань:
1. Заповідники і національні природні парки України = Reserves and National Nature Parks of Ukraine : альбом / Т. Андрієнко [та ін.] ; М-во екобезпеки України. – К. : Вища школа, 1999. – 231 с. : іл.
2. Природные национальные парки Украины / П. Т. Ященко [и др.] ; отв. ред. С. М. Стойко. – Львов : Вища школа, 1988. – 119 с. : ил. – (Охрана окружающей среды).
3. Природные национальные парки Украины / П. Т. Ященко [и др.] ; отв. ред. С. М. Стойко, 1988. – 119 с.
4. Яворський А.І. Оптимізація цінової політики рекреаційних послуг в Карпатському національному природному парку / А. І. Яворський, Н. Р. Здреник // Бібліотека Всеукраїнської екологічної ліги. Серія: Стан навколишнього середовища. – 2013. – № 3. – С. 16-18 : іл.
