У період безпланового розвитку Києва першим починає перетворюватися на вулицю шлях у Хрещатицькій долині. Забудовується він, як звичайнісінька околична вулиця «старого Києва», невеличкими дерев’яними житловими будинками, побудованими переважно для вищих чиновників, офіцерів, багатих купців та ін.

Остаточні контури Хрещатика, які збереглися й до нині, були визначені проектом плану міста Києва 1837 р., і надалі залишалися житловою вулицею з величезними садибами й садами [17, с. 20].

З другої половини XIX ст. значення Хрещатика починає різко змінюватися, коли на вулиці з’являються магазини й різні торговельні підприємства. Вона перетворюється в типову торгово-ділову частину Києва і набуває значення центра цієї діяльності [17, с. 21].

Приватна малоповерхова забудова колишнього Хрещатика поступалася місцем перед суцільним рядом багатоповерхових прибуткових будинків, у яких на перших поверхах розміщувалися магазини, різні акціонерні товариства, безліч контор, бюро, банків та інших об’єктів [17, с. 22].

З 1878 р. Хрещатик стає адміністративним центром міста. До спеціально збудованого (1874–1876 рр.) будинку на Хрещатицькій площі, з Подолу переводиться міська управа. Таким чином, Хрещатик мав один адміністративний будинок [17, с. 23].

На Хрещатику вперше в місті з’явилося газове, а з 1892 р. – електричне освітлення, почали функціонувати водопровіді каналізація, з 1891 р. – перші трамваї [22, с. 135].

Значення Хрещатика, як торгово-ділового центру Києва, зростало майже до 1914 р. До цього моменту він був уже перенасичений забудовами вдовж і в глибині кварталів, та перевантажений у смузі самої вулиці всіма видами транспорту. З 1914 р. і до 1917 р. будівельна діяльність на Хрещатику була припинена, але статус загальноміського центру за ним зберігся [17, с. 23].

За радянських часів Хрещатик активніше всього реконструювався і впорядковувався в період з 1936 по 1941 рр. Було заасфальтовано проїжджу частину, трамвай замінили на тролейбус (1935 р.), проведено роботи з озеленення та благоустрою.Значною подією сталозведення в 1936–1939 рр. п”ятиповерхового Центрального універмагу (майстерня О. В. Щусєва) [25, с. 90].

Такою головна вулиця міста була до 1941 р. Роки Другої світової війни стали найтрагічнішим часом для неї.  У результаті вибухів та пожеж центр Києва було повністю спалено та зруйновано.

Відбудова міста Києва та реконструкція Хрещатика набули статусу державного рівня. Тому, 22 червня 1944 р. був оголошений Всесоюзний конкурс на створення ескізу проекту планування та забудови головної артерії міста [3, с. 3].

У першому турі проектування, який відбувся на початку 1945 р., взяли участь архітектори з різних міст.

У другому турі конкурсу брали участь три групи архітекторів під керівництвом О. В. Власова, О. О. Тація та В. Г. Заболотного [11, с. 286].

Робота, проведена під час конкурсу, стала основою детального проекту, за яким і було здійснено забудову Хрещатика (архітектори: О. В. Власов, А. В. Добровольський, В. Д. Єлізаров, Б. І. Приймак, О. І. Малиновський (1949 р.)) [19, с. 137].(ФОТО 11)

При забудові Хрещатика архітектори намагалися поєднати архітектуру з природним ландшафтом міста. На місці зруйнованих дореволюційних будинків дуже вдало вписалися в образ нового Хрещатика будинки в стилі «сталінського ампіру» [4, с. 96–97].

У 1960–1980-ті рр. вулиця набула сучасних рис. На початку 1980-х рр. зводяться Будинок профспілок України, готель «Хрещатик», агенція «Новини». У 1982 р. на Європейській площі з’явився музей Леніна (нині Український дім) [18, с. 105].

З кінця 1990-х рр. вся транспортна частина Хрещатика від Бессарабського майдану до Майдану Незалежності по вихідних і святкових днях стає пішохідною.

Список використаних джерел:

1.         Бабич Т. Фотопутівник крізь час: Хрещатик і околиці/ Т. Бабич, І. Коваль. – Київ : Лат & К, 2014. – 183 с. : фот.

2.             Вечный Киев. Жизнь большого города / авт.-сост.: В. В. Ковалинский, О. Н. Друг. – Киев : Балтия-Друк, 2013. – 122 с. :цв. ил.

3.         ВулицяХрещатик: від проекту реконструкції до сьогодення/ авт. передм. Н. Вольпе ; худож. В. Чурсін. – Харків : [б. в.], 2011. – 20 с. : іл.

4.         Градостроительный ансамбль «Дружба» // A+C: Art+Construction. – 2012. – № 3/4 – С. 96–97.

5.         Добровольский А.В. Архитектор А. И. Малиновский / А. В. Добровольский, Ю. С. Асеев // Строительство и архитектура. – 1985. – № 11. –29–31 : портр., фото.

6.         Добровольский А. В. Планировка и застройка главной магистрали г. Киева – ул. Крещатик / А. В. Добровольский, Б. И. Приймак. – Киев : Київ. правда, 1952. – 14 с.

7.         Добровольский А. Принципы застройки Крещатика в Киеве / А. Добровольский, А. Заваров // Архитектура СССР. – 1952. – № 10. – С. 3–7 : ил.

8.         Добровольский А. В. Творческая и научнаядеятельность : (авторскиематериалы для представления на соисканиеученойстепени д-ра архитектуры) / А. В. Добровольский ; Акад. стр-ва и архитектуры УССР. – 1963. – 30, [82] л.

9.         Дом Меринга XIX в. по ул. Крещатик в г. Киеве : фасад: рисунок / черт. С. Б. Косенко. – Киев, [19–].

10.     ДомСлавянского // А.С.С. – 2000. – № 6. – С. 95.

11.     Ерофалов-Пилипчак Б. Л. Архитектура советского Киева / Б. Л. Ерофалов-Пилипчак. – Киев : Изд. дом А+С, 2010. – 639 с., [26] вкл. л. с.

12.     Крещатик [г. Киев] : общий вид со стороны спуска : рисунок/ авт. В. Пассек, [19–]. – 1 л.

13.      Крещатик в г. Киеве : проект планировки и застройки, пантеон, перспектив.вид: рисунок/ архитекторы: В. М. Орехов, А. М. Касьянов, В. И. Пушкарев. – Киев, [19–].

14.      Крещатик в г. Киеве : проект планировки и застройки, площадь партизан [Дом кустарной промышленности] : перспектив.вид: рисунок/ архитекторы: В. М. Орехов, А. М. Касьянов, В. И. Пушкарев. – Киев, [19–].

15.      Крещатик в г. Киеве : проект планировки и застройки, развертка правой стороны улицы: чертеж / архитектор Жога. – Киев : [б. и., 19–].

16.     Крещатик, площади и другие улицы : [фотоальбом. № 16, 19–]. – 28 л.

17.     Матушевич А. О. Роль Хрещатика в організації центра м. Києва / А. О. Матушевич // Вісник Академії архітектури УРСР. – 1948. – № 1. – С. 17–27.

18.     Музей Леніна / Український дім // A+C: Art+Construction. – 2012. – № 3/4. – С. 105.

19.     Нариси історії архітектури Української РСР : радянський період / М. О. Грицай [та ін.] ; редкол.: Г. В. Головко (голов. ред.) [та ін.] ; Акад. буд-ва і архітектури УРСР, Ін-т теорії та історії архітектури і буд. техніки. – Київ : Держбудвидав УРСР, 1962. – 351 с. : іл., плани.

20.     Пам’ятка цивільної архітектури (охор. № 167) : Будинок Виконкому Київської міської Ради депутатів трудящих (КМДА) : (1953–1956) : м. Київ, Хрещатик, 36 : іст. записка / УкрНДІпроектреставрація, 2004. – 59 с. – С. 27.

21.      Проектпланування та забудовивулиціХрещатик [м. Київ] : перспектива: малюнок. – [Б. м., 19–].

22.     Хрещатик / упоряд., ред. В. М. Грузин. – Київ : ВД Амадей, 1997. – 141 с. : іл.

23.      Хрещатик у м. Києві. Проект планування та забудови. Права сторона вул. Хрещатика: ескіз/ архітектор О. О. Тацій. – Київ, 1946.

24.      Хрещатик у м. Києві. Проект планування та забудови. Права сторона. Радіоцентр, пам’ятник Толстому, установи, магазини: ескіз/ архітектор О. О. Тацій. – Київ, 1946.

25.      ЦУМ / Центральный универсальный магазин // A+C: Art+Construction. – 2012. – № 3/4 – С. 90.