17–18 жовтня 2024 р. в Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбулися ХVІІІ Заболотнівські читання «Архітектурна та будівельна книга в Україні» на тему «Архітектурна Академія і академічна бібліотека: роки поступу (80-річчю Української академії архітектури і Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного присвячується».

З 2003 року в ДНАББ ім. В. Г. Заболотного відбуваються Заболотнівські читання під загальною назвою «Архітектурна і будівельна книга в Україні», які започатковано на честь першого президента Академії архітектури УРСР В. Г. Заболотного.

Цьогорічні Заболотнівські читання стали своєрідним підсумком діяльності Української академії архітектури й Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного за останні 80 років.

У заході взяли участь архітектори, дослідники, науковці й спеціалісти бібліотек, архівів.

Перша секція «Архітектурна»

17 жовтня в межах ХVІІІ Заболотнівських читань відбулося засідання І секції.На ній висвітлювалися питання щодо історії створення галузевих академій України з архітектури й будівництва (1943–1963 роки), дослідження постаті першого президента Академії архітектури УРСР Володимира Заболотного на основі дослідження архівних документів, роль відомих представників архітектурної галузі Володимира Заболотного, Павла Альошина, Олександра Вербицького в становленні Академії архітектури України, її розбудові та подальшому розвитку, бібліографічне дослідження наукової спадщини Академії архітектури України за документами фонду бібліотеки, а також відбулася презентація мистецько-філософського проєкту «Переяслав чорно-білий».

У вітальному слові Наталія Світла, директор бібліотеки відзначила, що саме в ці важкі часи як ніколи відчувається зв”язок поколінь, простежуються сенси і завдання, які стояли перед Україною і українським народом у важкі сорокові роки минулого століття й повторюються в сьогоденні. Вона наголосила, що лише вивчаючи свою історію, своє минуле, можна планувати своє майбутнє, розвивати установу, в який працюєш, і розвиватися самому.

Привітати бібліотеку з ювілеєм прийшов президент ВГО «Українська Академія Архітектури» Олег Слєпцов, який нагадав присутнім, що 80 років тому бібліотека не створювалася окремо, а була важливою складовою Академії архітектури УРСР. Цю спорідненість протягом десятиліть відчувають працівники архітектурної галузі і фахівці бібліотеки нині. Вітаючи всіх із загальним святом, Олег Слєпцов підкреслив, що бібліотека була й залишається символом відновлення України.

Багато теплих слів на адресу бібліотеки висловив і віцепрезидент ВГО «Українська Академія Архітектури» Микола Дьомін. Який, зокрема, відзначив, що вже декілька поколінь студентів мають можливість у повному обсязі користуватися унікальними фондами бібліотеки, до формування яких особисто долучився видатний український вчений, архітектор і громадський діяч, перший президент Академії архітектури УРСР Володимир Гнатович Заболотний. За словами Миколи Дьоміна, про роль і важливість цієї установи в структурі Академії архітектури УРСР свідчить той факт, що весь перший поверх Митрополичого будинку Софії Київської, де в той час розташовувалася академія, було виділено під потреби бібліотеки. Микола Мефодійович зазначив, що бібліотека пройшла довгий шлях від традиційної книгозбірні до потужного інформаційного центру з питань архітектури й будівництва та побажав ювілярам успіхів і процвітання.

Архітектурну секцію відкрила спільна доповідь Наталії Світлої, директора бібліотеки ДНАББ ім. В. Г. Заболотного і Галини Войцехівської, заступника директора «До історії створення галузевих академій України з архітектури і будівництва, 1943–1963», в якій акцентовано увагу на те, що створення галузевих академій України з будівництва й архітектури відображено в офіційних матеріалах СРСР і УРСР за 1943–1963 роки, архівних документах, зокрема, наказах академій, протоколах засідань президій, довідках, а також у довідкових і періодичних виданнях.

Так, на ХVІІІ Заболотнівських читаннях вперше було оприлюднено нові факти про шляхи розвитку й становлення двох академій, зокрема, перший документ про створення Української філії Академії архітектури СРСР відноситься до 1943 року, в якому зазначено: «дозволити Президії Академії архітектури СРСР і Раднаркому УРСР створити Українську філію Академії архітектури СРСР» з метою «вирішення будівельних і архітектурних завдань з відновлення зруйнованих міст і сіл Радянської України, а також для підготовки українських архітектурно-наукових кадрів» і «доручитиПрезидії Академії архітектури СРСР і Раднаркому УРСР затвердити структуру і штати зазначеної філії». На початку 1944 року, 3 січня, проведено засідання Президії Академії архітектури СРСР (протокол № 1), на якому розглядалися організаційні питання створення Української філії Академії архітектури СРСР. Перший наказ від 3 січня 1944 року, підписаний в. о. голови Президії Української філії Академії архітектури СРСР Володимиром Заболотним, був такого змісту: «Відповідно до постанови Президії Академії архітектури Союзу РСР від 3 січня 1944 р. я цього числа приступив до виконання обов”язків Голови Президії Української філії Академії архітектури Союзу РСР». Радою Народних Комісарів УРСР прийнято постанову від 26 березня 1944 року № 274 «Про організацію Української філії Академії архітектури СРСР», в якій, зокрема, зазначено про організацію академії з постійним місцем перебування в м. Києві, затвердження Положення й структури академії (додатки №№ 1, 2, 3) й штатного розпису на 1944 рік у кількості 88 штатних одиниць.У додатку 4 до постанови № 274 вміщено затверджені на 1944 рік штатний розпис академії загальною кількістю 88 осіб і структура академії, що складалася з 14 підрозділів: керівництво, творчі майстерні, Науково-дослідний інститут з відновлення і будівництва населених пунктів УРСР з 4 секторами, Інститут аспірантури, 3 науково-дослідні кабінети (будівельної техніки, історії і теорії архітектури, художньої промисловості), лабораторія будівельних матеріалів, Наукова бібліотека, Музей архітектури, відділ кадрів, бухгалтерія, Управління справами, підсобні майстерні й фотолабораторія. Вже починаючи з січня 1945 року, як підкреслила доповідачка, архітектурна громадськість і владні структури розпочали підготовчу роботу зі створення окремого наукового закладу на базі Української філії Академії архітектури СРСР, про що свідчать архівні дані. 21 червня 1945 року на виконання союзної постанови прийнято постанову Ради Народних Комісарів УРСР і ЦК КП(б)У від № 960 «Про організацію Академії архітектури Української Радянської Соціалістичної Республіки». А вже через 10 років функціонування Академії архітектури УРСР почалася її ліквідація, що проводилася одночасно з ліквідацією Академії архітектури СРСР. Цей процес тривав 10 років. І вже 6 серпня 1963 року Радою Міністрів СРСР видано постанову № 853 «Про Академію будівництва і архітектури СРСР і Академію будівництва і архітектури Української РСР», якою прийнято рішення про ліквідацію обох галузевих академій. У доповіді відображена хронологія тогочасного періоду, на основі офіційних документів, яка дає уяву про основні віхи створення, розвитку, функціонування й ліквідації галузевих академій з будівництва й архітектури України.

Анастасія Семенцова,магістр архітектури, продовжила розповідь про Українську академію архітектури через призму діяльності її президентів. У своїй доповіді «Історичні етапи розвитку Української академії архітектури та особливості діяльності її президентів», вона представила матеріали, в яких охарактеризовано діяльність президентів Академії архітектури УРСР, висвітлено історію її становлення, а також окреслено ключові етапи подальшого розвитку й функціонування цієї інституції.

Доповідачка зазначила, що під впливом історичних подій і політичних рішень в країні академія також переживала свої зміни, як в організаційній структурі, так і в назві: 04.11.1943 р. – 21.06.1945 р. – Українська філія Академії архітектури СРСР, 21.06.1945 р. – 29.11.1956 р. Академія архітектури УРСР, 29.11.1956 р. – 06.09.1963 р. – Академія будівництва та архітектури УРСР, з 1992 р. – ВГО «Українська Академія Архітектури» (УАА).

Основні завдання Академії архітектури УРСР полягали в забезпеченні всебічного розвитку української радянської архітектури як мистецтва, що об”єднувала всі види монументальних мистецтв, художньої промисловості й будівельної техніки, усілякому сприянні якнайшвидшому відновленню міст і сіл УРСР, забезпеченню підготовки висококваліфікованих творчих і наукових кадрів у зазначених галузях науки та техніки. Зміни в керівництві Академії будівництва та архітектури УРСР відображали не лише її внутрішній розвиток, але й загальний курс країни на різних історичних етапах. Кожен з президентів академії символізували нову віху в її діяльності, адже їхні рішення, стратегії і досягнення були тісно пов”язані з політичними, економічними й культурними процесами того часу. Розглядаючи діяльність кожного з керівників, можна простежити, як вони відповідали на виклики епохи, адаптуючи академію до нових реалій і, водночас, роблячи свій унікальний внесок у її розвиток та в архітектурну спадщину України.

Ігор Резник, начальник відділу забезпечення збереженості документів

Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України в доповіді «Батьки-засновники Української академії архітектури Володимир Заболотний, Павло Альошин, Олександр Вербицький та їхній внесок у розбудову установи (за документами з фондів ЦДАМЛМ України) представив архівні документи з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України, що висвітлюють діяльність Володимира Заболотного, Павла Альошина й Олександра Вербицького з розбудови Академії архітектури УРСР, історію її створення та окремі віхи її подальшого розвитку й діяльності. Науковець детально, спираючись на документи ЦДАМЛМ України, висвітив всі етапи створення української Академії архітектури на особових фондах видатних архітекторів, що представлені в архівному фонді.

Обов”язковою складовою щорічних Заболотнівських читань, що організовуються бібліотекою впродовж більше 20 років, є оприлюднення дослідження життя й творчості Володимира Гнатовича Заболотного.

Готуючись до Заболотнівських читань фахівцями бібліотеки було проведено дослідження архівних документів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України(ЦДАВО України), в яких виявлено нові дані про життєвий і творчий шлях видатного архітектора й педагога.

Зі спільною доповіддю Г. Войцехівської і Н. Світлої «Постать президента Академії архітектури України Володимира Заболотного через призму біографічних даних: за матеріалами архівних документів» виступила Наталія Світла. У ній вона розповіла, що в ЦДАВО України зберігається три особові справи В. Г. Заболотного – 296, 418 і 1318. В архівних документах виявлено дві автобіографії В. Г. Заболотного: одна у справі 1318, датована лютим 1952 року, друга – у справі 296, датована жовтнем 1952 року. Обидві автобіографії схожі, але мають деякі відмінності. За основу дослідження було взято автобіографію Володимира Заболотного, що зберігається в ЦДАВО України в особовій справі 296, в якій, крім автобіографії, вміщено й інші біографічні матеріали архітектора. Автобіографія вміщає коротку інформацію про дитячі й юнацькі роки Володимира Заболотного, його студентське життя, викладацьку діяльність, організацію й розвиток створеної ним та очоленої галузевої академічної установи. Доповідь супроводжувалася презентацією, завдяки якій учасники мали змогу наочно побачити унікальні фото з трудової книжки Володимира Заболотного. Також Наталія Світла зазначила, що на основі біографічних даних Володимира Заболотного видано декілька невеличких книжечок, зокрема, авторства архітекторів Віктора Некрасова й Петра Гасовського «В. Г. Заболотний» (1947), Людмили Грачової «Архітектор Володимир Гнатович Заболотний» (1967), а також опубліковано дослідження науковців у різних періодичних виданнях і наукових збірниках, наприклад, Сергія Кілессо, Георгія Лебедєва, Олени Мазніченко, Ніни Манучарової, Зої Мойсеєнко, Пантелеймона Мусієнка, Людмили Набок, Олеся Силина, Віктора Чепелика, Вадима Куцевича та ін. Доповідачка наголосила, що дане дослідження архівних біографічних даних Володимира Заболотного може стати в пригоді сучасним науковцям при написанні фундаментального наукового монографічного видання про роль метра української архітектури в становленні української архітектурно-будівельної науки.

Про внесок визначних особистостей у розбудову Української академії архітектури, зокрема архітектора Павла Альошина, була присвячена доповідь Олени Мокроусової,заступника генерального директора з наукової роботи КНМЦ з охорони, реставрації та використання пам”яток історії, культури і заповідних територій, «Роль Павла Альошина в діяльності Академії архітектури УРСР». Зокрема, вона зазначила, що Павло Альошин попри свою активну творчу діяльність цікавився теоретичними аспектами архітектури. Крім того, він вдало поєднував три іпостасі – архітектора-творця, викладача й керівника (організатора) робіт.У своїх міркуваннях про академію Павло Альошин бачив цей заклад не суто навчальним. Він вважав, що він має стати державною установою, яка б охоплювала всі питання художньої політики держави: наукову роботу, дослідження всіх видів мистецтва, регулювання всіх питань мистецтва й освіти. Знаючи ці погляди П. Ф. Альошина, стає зрозумілим, що завдання Академії архітектури УРСР, яка була створена наприкінці війни, відповідали ідеям архітектора. Як один із засновників Академії архітектури УРСР, П. Альошин відіграв ключову роль у формуванні системи архітектурної науки в Україні. Олена Мокроусова підкреслила, що під керівництвом П. Альошина було організовано підготовку наукових кадрів через аспірантуру, що заклало основи для розвитку української архітектурної школи.

У межах архітектурної секції відбулася презентація мистецько-філософського проєкту «Переяслав чорно-білий». Її презентував Андрій Кузьменко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, завідувач науково-дослідного відділу «Меморіальний музей академіка В. Г. Заболотного» НІЕЗ «Переяслав». Він розказав, що проєкт – це серія із 40 графічних робіт, створених впродовж другого року повномасштабного вторгнення, що супроводжуються авторськими текстами, в яких синхронно закарбувалися його враження й філософські роздуми. Основу проєкту складають малюнки відомих і маловідомих локацій міста Переяслава, представлених пам”ятками архітектури, житловою і громадською забудовою, промисловими й інженерними будівлями, об”єктами природи, а також залишеними предметами побуту під час повітряних тривог. Серія, за зізнанням автора, це набір образних тригерів, що під впливом обставин воєнного часу вивільнилися із підсвідомості як маркери невиразних світоглядних орієнтирів. Інтуїтивний вибір сюжетів, реалізованих у малюнках і в супутніх їм текстах, став свого роду художнім уособленням філософського осмислення автором власних ментальних станів у період повномасштабного вторгнення. Роботи Андрія Кузьменка є співзвучними з практикованим архітектором В. Г. Заболотним підходом до вивчення й фіксації засобами візуального мистецтва історико-архітектурних і рекреаційних просторів. Свого часу, завдяки діяльності відомого зодчого в цій царині, вдалося зібрати унікальний матеріал, що послугував джерельною та ілюстративною базою для підготовки знакових праць з історії української архітектури й мистецтва.

Олена Клоченок, провідний бібліограф відділу бібліографічної та довідково-інформаційної роботи ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, представила присутнім бібліографічне дослідження фахівців бібліотеки, що репрезентує науковий доробок Академії архітектури УРСР. У своєму виступі «Наукова спадщина Академії архітектури УРСР (1943–1956) – бібліографічне дослідження фонду Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного» вона представила основну мету дослідження – популяризація інформації про теоретичну й практичну діяльність, наукові здобутки Академії архітектури УРСР, її роль у дослідженні й відбудові архітектурної спадщини України. Зокрема, вона відзначила, що однією з ранніх спроб систематизації матеріалів з історії Академії архітектури УРСР було укладення в 1995 році бібліографічного покажчика «Історія Академії архітектури (1944–1963). У ньому представлено 138 джерел, що вміщують інформацію про історію створення й діяльності Української філії Академії архітектури СРСР, Академії архітектури УРСР й Академії будівництва і архітектури УРСР. Згодом, у 2015 році підготовлено доповнену бібліографічну письмову довідку «Академія архітектури УРСР (1944–1956), що містила 281 джерело з історії Української філії Академії архітектури й Академії архітектури УРСР. Ретроспективний бібліографічний покажчик з робочою назвою «Наукова спадщина Академії архітектури УРСР (1943–1956)» – результат глибокого й різностороннього дослідження документів бібліотечного фонду. Його видання стане першим випуском нової серії «Архітектурно-будівельна наука України». Наразі опрацьовано монографії, публікації у фахових періодичних виданнях і збірниках, дисертаційні дослідження, автореферати, звітні матеріали експедицій Академії архітектури УРСР і плани її науково-дослідних робіт за вказаний період. У процесі дослідження вже виявлено понад 1100 джерел. Олена Клоченок також детально зупинилася на структурі майбутнього видання, розповіла про формування відповідних розділів.

Учасників І секції Заболотнівських читань чекав приємний сюрприз – вони мали унікальну можливість побачити вперше кадри кінохроніки за 1949 р., 1952 р. кіножурналу «Радянська Україна» з Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву, що зафільмували діяльність академії на початку її створення, інститути, академіка В. Г. Заболотного в колі колег.

 Друга секція «Бібліотечна»

18 жовтня в межах ХVІІІ Заболотнівських читань відбулося засідання ІІ секції – «Бібліотечної».

На секції були представлені доповіді про бібліотечну, наукову, видавничу, проєктну й партнерську діяльність Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного, її роль у сучасному інформаційному суспільстві, подальші шляхи розвитку, також висвітлення значимих інформаційних подій із життя бібліотеки від дня її заснування до сьогодення.

Читання розпочалися з виступу Галини Войцехівської,заступника директора ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, Заслуженого працівника культури, яка у своїй доповіді «Листування Володимира Заболотного – джерельна база для вивчення історії Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного» висвітлила непростий етап становлення бібліотеки на основі дослідження офіційного листування В. Г. Заболотного з владними структурами. Доповідні записки й рапорти зберігаються в Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України) у фонді 4802. Фахівцями бібліотеки проаналізовано 11 документів В. Г. Заболотного, з яких 8 листів (1944–1954), одна доповідна записка (1944), один проєкт рапорту (1944), одна заявка (1944). Як зазначила Г. Войцехівська, ДНАББ ім. В. Г. Заболотного була створена як Наукова бібліотека при Президії Української філії Академії архітектури СРСР 26 березня 1944р. (постанова РНК УРСР від 26.03.1944 р. № 244, п. 4) з метою сприяння відновленню інфраструктури міст і сіл України, зруйнованої під час німецько-радянської війни.

Організаційні питання зі створення Наукової бібліотеки обдумувалися В. Заболотним відразу після його обрання головою Української філії Академії архітектури СРСР, про що зазначено в його автобіографії. Вона розповіла, що В. Г. Заболотний приділяв дуже велику увагу наявності відповідного приміщення для розміщення бібліотечних фондів, обслуговування читачів і виконання технологічних процесів співробітниками бібліотеки. Площа бібліотеки збільшувалася дуже повільно й це питання було на постійному контролі у В. Заболотного. Також він приділяв увагу питанням комплектування фонду бібліотеки іноземними виданнями, що мали важливе значення для інформаційного забезпечення читачів Наукової бібліотеки, науковців Академії. З самого початку організації Наукової бібліотеки Української філії Академії архітектури СРСР В. Г. Заболотний турбувався й матеріальним станом працівників бібліотеки, у зв”язку з чим долучався до питання підвищення категорії бібліотеки. Таким чином, навіть незначна кількість проаналізованих документів яскраво демонструє небайдуже ставлення голови Президії Української філії Академії архітектури СРСР, а трохи пізніше першого президента Академії архітектури УРСР В. Г. Заболотного до Наукової бібліотеки, його намагання допомогти бібліотеці у вирішенні будь-яких питань у будь-який час.

Про перші кроки новоствореної бібліотеки висвітлила у своїй доповіді Наталія Хлівненко, завідувач відділу рідкісної книги та краєзнавства ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, яка виступила з темою «Бібліотека спілки радянських архітекторів України у фондах Академічної наукової бібліотеки».Вона розповіла, що ще на початку створення Науковій бібліотеці Української філії Академії архітектури СРСР була передана бібліотека Спілки радянських архітекторів України, фонди якої і зараз викликають велику зацікавленість користувачів. Основу бібліотеки Спілки радянських архітекторів України складають видання з власних бібліотек таких відомих діячів, як І. В. Моргилевський, український архітектурознавець і педагог, В. Г. Кричевський, український архітектор, художника, графік і педагог, Б. К. Жук,колекціонер і археолог, О. І. Повстенко, український архітектор й мистецтвознавець, В. С. Кульженко, український видавець,що підтверджено відповідними штампами. Дослідження матеріалів бібліотеки Спілки радянських архітекторів України триває.

Галина Войцехівська, заступник директора ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, у доповіді «Вони створювали і розвивали бібліотеку: штрихи до колективного портрету бібліотекаря Академічної наукової бібліотеки, 1944–1963 роки»представила складну історію бібліотеки через постаті працівників, які працювали в той час. Зокрема, вона зазначила, що в листопаді 2021 року фахівцями бібліотеки розпочато дослідження архівних матеріалів з метою укладання літопису бібліотеки за 80 років її функціонування, який планується видати в трьох частинах за такими періодами: 1944–1963, 1964–1989, 1990–2024. На кожному з цих етапів формувався кадровий склад бібліотеки. Всього впродовж академічного періоду бібліотеки (1944–1963) було прийнято на роботу 46 працівників. Г. Войцехівська детально зупинилася на персоналіях, які закладали основи сучасної ДНАББ ім. В. Г. Заболотного. Вона зазначала, що особистості, які прийшли в бібліотеку в перший рік її створення, кожен з них набув різного стажу в бібліотеці, у кожного з них була своя роль в організації бібліотеки, але ввійшли в історію бібліотеки назавжди, тому що їм доводилося виконувати всі бібліотечні функції, не маючи на те ні відповідного приміщення, ні відповідних структурних підрозділів, ні відповідного фаху, лише досвід і бажання надавати інформаційну допомогу академічним співробітникам новоствореної Української філії Академії архітектури СРСР. На плечі цих людей лягли питання формування бібліотечного фонду, його опису й організації довідково-пошукового апарату, ведення бібліографічної й наукової роботи, обслуговування користувачів. На прикладі невеликої кількості особистостей вимальовується колективний портрет працівника академічної Наукової бібліотеки − освіченого, інтелектуального, відданого своїй справі й користувачам бібліотеки. На прикладі колективного портрету працівника академічної Наукової бібліотеки можна побачити, що адміністрація академії й бібліотеки створили міцне ядро бібліотечних професіоналів, які створювали й розвивали бібліотеку, здолали всі труднощі, що траплялися на шляху функціонування бібліотеки. Доповідачка анонсувала, що наступним етапом дослідження кадрового складу бібліотеки буде виявлення детальної інформації про кожного бібліотечного працівника й формування окремого довідкового видання про колектив бібліотеки, кожного її працівника, які працювали в бібліотеці в різні періоди її історії. Також у цьому виданні буде вміщено відомості про особистостей з різних галузевих структур, які були дотичні до організації бібліотеки, її формування й розвитку. Це стане ще однією інформаційною сторінкою в історії архітектурно-будівельної галузі України.

Продовженням теми дослідження кадрового складу бібліотеки стала доповідь Світлани Сафронової, провідного бібліотекаря відділу обслуговування, «Олена Шинкаренко. Бібліограф з Божим даром».про яскраву особистість, бібліографа від бога, Олену Борисівну Шинкаренко, яка більше 50 років свого життя присвятила роботі в цій бібліотеці. Дане дослідження, яке представила доповідачка базується на архівних матеріалах (бібліотечних звітах, протоколах, службових записках тощо), що зберігаються в ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України), спогадах колег. Важливо розуміти й пам”ятати, що за сухими цифрами й фактами, які містять архівні документи, завжди стоять реальні людські долі.

Галина Пономаренко, завідувач відділу комплектування ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, проінформувала про особливості проведення комплексних експедицій Академії архітектури Української РСР з метою збору матеріалів і вивчення будівельної культури й декоративно-прикладного мистецтва в різних соціально-економічних районах України, характерних за властивою господарською діяльністю й історико-культурним досвідом у своїй доповіді «Матеріали наукових експедицій Академії архітектури УРСР у фонді ДНАББ ім. В. Г. Заболотного».

Учасником названих експедицій стала штатний фотограф Науково-дослідного інституту теорії історії архітектури і містобудування Олена Яківна Косічкіна, якій присвятила свою доповідь «Фотограф Олена Косічкіна – учасник наукових експедицій Академії архітектури УРСР: за архівними й бібліотечними джерелами» Тетяна Рибіна,провідний бібліотекар відділу комплектування. Фототеку НДІТІАМ з оригінальними негативами об”єктів архітектури України, які фотографувала О. Косічкіна, була передана до бібліотеки після ліквідації наукової установи у 2008 році. Фототека становить інтерес для спеціалістів у галузі архітектури, а також дослідників і краєзнавців.

Ольга Пацеля, провідний бібліотекар відділу рідкісної книги та краєзнавства ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, у доповіді «Унікальні роботи українського мистецтвознавця Всеволода Бушена у фонді рідкісних видань ДНАББ ім. В. Г. Заболотного»розповіла про основні віхи життя й діяльності мистецтвознавця, а також про роботи В. Бушена, що зберігаються у фонді бібліотеки. Доповідачка зазначила, що роботи науковця наразі є ґрунтовною джерельною базою для наукового опрацювання й популяризації унікальних настінних декоративних розписів і української культури загалом.

Тетяна Яковлєва, завідувач відділу зберігання фондів ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, у доповіді «Документна спадщина Академії архітектури УРСР»: інформаційний проєкт ДНАББ ім. В. Г. Заболотного» розповіла учасникам заходу про проєкт, який започатковано у 2021 році фахівцями бібліотеки в межах програми інформатизації ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, про його мету й завдання, а також про документи, що оцифровуються працівниками бібліотеки, їхню наукову значущість і важливість. Т. Яковлєва зауважила, що актуальність академічних видань підтверджується часом. Фахівці, студенти, аспіранти знаходять важливу інформацію для розробки своїх наукових тем, вивчають досвід з дослідження архітектурної і будівельної спадщини України. Крім того, документна спадщина Академії архітектури УРСР – це вагоме наукове підґрунтя для повоєнної відбудови зруйнованих міст, що зазнали руйнувань.

Світлана Шостак, завідувач відділу соціокультурної діяльності ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, у доповіді «Виклики часу: особливості здійснення соціокультурної діяльності в ДНАББ ім. В. Г. Заболотного під час коронавірусної хвороби й російсько-української війни» розповіла про проєкти, які реалізувала бібліотека як повноцінний культурно-просвітницький центр архітектурно-будівельного спрямування в цей непростий час. Загалом, з 2020 по 2024 роки було організовано й проведено 111 заходів, зокрема, у 2020 році – 22, у 2021 – 27, у 2022 – 4, у 2023 – 29, у 2024 році проведено 29 заходів.Упродовж цього періоду відділом соціокультурної діяльності опрацьовувалося п”ять бібліотечних проєктів, серед яких «Бібліотечний клуб “Національні святині”», у межах якого висвітлювалися життєвий шлях і діяльність видатних особистостей галузі.«Культура будівництва в історичних населених пунктах» – найбільший проєкт за кількістю проведених заходів, у межах якого відбуваються лекції і презентації нових видань.«Мистецтво зодчих і для зодчих», що популяризує творчість митців, роботи яких прикрашають простір бібліотеки, створюючи затишну атмосферу.«Інформаційна культура користувачів» – важливий напрям соціокультурної діяльності. Одним із головних заходів у межах проєкту є проведення оглядових екскурсій бібліотекою, консультації про інформаційні ресурси бібліотеки, пошук авторитетних джерел інформації. Незважаючи на переформатування проведення заходів, бібліотечна діяльність спрямувалася не тільки на підтримку чинних проєктів, але й на розробку та реалізацію нових. Таким став дозвілєвий проєкт «Суботні зустрічі в Бібліотеці Заболотного», що був започаткований у 2020 році, як проєкт заходів вихідного дня. Заходи відбувалися у форматі зустрічей і спілкування користувачів з відомими й цікавими людьми – фахівцями галузі, дослідниками, мандрівниками, які мають власне хобі, безліч цікавих історій і можуть поділитися ними з учасниками.Заходи роблять бібліотеку місцем зустрічі й живого спілкування, обговорення й дискусії. Використовуючи свій потенціал, фахівці бібліотеки працюють над організацією нових заходів, для того, щоб і надалі залишатися осередком свободи й громадянської активності, простором просвітництва, культури, науки й освіти.

Ольга Пацеля, провідний бібліотекар відділу рідкісної книги та краєзнавства ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, у доповіді «Соціальна мережа Facebook: інструмент промоції інформаційних ресурсів ДНАББ ім. В. Г. Заболотного» приділила увагу соціальній сторінці бібліотеки Facebook, що існує з 2012 року. Унікальний фонд ДНАББ ім. В. Г. Заболотного дозволяє створювати цікавий контент. Починаючи з 2020 року бібліотечна соціальна мережа Facebook набула особливого значення, про що красномовно свідчить кількість підписників – її читають понад 18 тисяч користувачів. Фахівці бібліотеки постійно аналізують поточну ситуацію в Україні й суспільні потреби в умовах війни. Значна кількість дописів бібліотеки спрямована на допомогу пережити складні часи, поліпшити психологічний стан людей, зняти емоційну напругу, покращити настрій. Розуміючи, що мистецтво має потужну силу впливу на людську свідомість, у публікаціях демонструються кращі твори українських художників, талановитих і самобутніх майстрів декоративного розпису. Через українські видання, що зберігаються у фонді бібліотеки, висвітлюється життя й творчість архітекторів, художників-бойчукістів, шістдесятників, громадських і культурних діячів, які мали сміливість бути проукраїнськими, плекати й захищати українську культуру. На сторінці Facebook постійно інформується про нові надходження до бібліотеки, оголошення про заходи, рідкісні видання, інформаційні ресурси, оцифровані документи, що розміщені в електронному каталозі. Сучасні виклики й нова реальність ставлять перед бібліотеками нові завдання. На прикладі ДНАББ ім. В. Г. Заболотноговажливо продемонструвати, що саме бібліотека робить задля перемоги, наскільки корисна для суспільства її наукова, інформаційна, соціокультурна діяльність.

Раїса Дідик, завідувач відділу обробки документів ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, у доповіді «Електронний каталог ДНАББ ім. В. Г. Заболотного – об”єднана точка доступу до бібліотечних інформаційних ресурсів» розповіла про електронний каталог, який є складовою частиною системи каталогів і картотек бібліотеки, про його завдання й функції. Зокрема, вона зазначила, що електронний каталог надає користувачам більш широкі можливості для пошуку, створює додаткові, нетрадиційні пошукові елементи, дозволяє пошук за декількома елементами одночасно.Робота зі створення електронного каталогу в бібліотеці розпочалася у 2003 році. За 20 років фахівцями створено 7 баз даних: періодики, книг, рідкісної книги, графічних матеріалів, фотоматеріалів, негативів, листівок. Усі документи опрацьовувалися de viso. Значну роботу фахівцями бібліотеки проведено із введення в науковий обіг ізографічних документів – негативів, графічних і фотоматеріалів. Робота проводилася у 2 два етапи – спочатку створювалися робочі бази й оцифрувалися документи, потім досліджувався матеріал і відбувалося редагування. Робота наразі триває.

Анастасія Проценко, бібліограф І категорії відділу бібліографічної та довідково-інформаційної роботи ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, виступила з доповіддю «Результати бібліографічних досліджень ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, 2020–2024 роки». Зокрема, вона зазначила, що в досліджуваному періоді бібліотекою видано 10 бібліографічних посібників у вже чинних бібліографічних серіях і нових, ініційованих у цей час. Бібліографічні покажчики розкривали теми персоналій архітектурно-будівельної галузі й актуальні галузеві теми. Так, у серії «Видатні зодчі України», що започаткована в 1998 році, видано 2 бібліографічні покажчики – про інженера, будівельника й вченого О. І. Неровецького (2020) і архітектора, художника й педагога В. Г. Кричевського (2023). У серії «Особистість», започаткованій у 2001 році, видано також 2 бібліографічні покажчики – про дослідницю історії архітектури України XVI–XIX столітьТ. О. Трегубову (2023) та історика архітектури й педагога І. В. Моргилевського (2023). У 2020 році започатковано нову бібліографічну серію «Українські архітектурні стилі», в якій вийшло 4 покажчики – про народну архітектуру України й український архітектурний модерн (2020) та про українське архітектурне бароко й українське архітектурне необароко (2021).У 2024 році вийшов покажчик про художника й педагога О. О. Шовкуненка в новій серії «Майстри мистецтв України». Також у цьому році вийшов бібліографічний покажчик «Видавнича та наукова діяльність Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки іменіВ. Г. Заболотного, 2019–2023», присвячений 80-річчю бібліотеки.Наразі фахівці бібліотеки працюють над новим дослідженням про наукову й видавничу діяльність галузевих академій з архітектури і будівництва (1943–1963). Досліджуються джерела про академії – Українську філію Академії архітектури СРСР, Академію архітектури УРСР та Академію будівництва і архітектури УРСР. У 2023–2024 роках формується перша частина бібліографічного покажчика про Українську філію Академії архітектури СРСР та Академію архітектури УРСР (1943–1956), видання планується видати у 2025 році. Для видання покажчиків започатковано нову бібліографічну серію «Архітектурно-будівельна наука України».

Віра П”яскіна, провідний методист ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, ознайомила присутніх з бібліографічним покажчиком «Видавнича і наукова діяльність ДНАББ ім. В. Г. Заболотного у 2019–2023 роках». Зокрема, вона сказала, що черговий десятий випуск бібліографічного покажчика бібліотеки підводить підсумки діяльності за останні 5 років (з 2019 по 2023 роки) й приурочений до 80-ї річниці від дня її заснування та представила структуру майбутнього видання.

До Заболотнівських читань фахівцями була підготовлена фондова виставка «Роки пройшли, сенси залишилися», на якій широкому загалу вперше були представлені рукотворні альбоми про досягнення інститутів, створені фахівцями Академії архітектури УРСР.

Повний виклад доповідей буде розміщено в брошурі «Діяльність Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного у 2024 році».