До 110-річчя від дня народження архітектора Миколи Дмитровича Плєхова співробітника Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного була підготовлена книжкова виставка «Український архітектор Микола Дмитрович Плєхов (1902–1969)», на якій були представлені видання, надруковані в радянські часи та теперішній час, присвячені видатним вченим-будівельникам.
Микола Дмитрович Плєхов – український інженер-будівельник, вчений у галузі великопанельного домобудівництва, професор, член-кореспондент Академії будівництва і архітектури УРСР.
Народився Микола Дмитрович 1 травня 1902 р. в м. Комунарську в робітничій родині. Почав трудову діяльність на металургійному заводі. В 1919 р. добровільно вступив у лави Червоної армії та брав участь в боях з білогвардійцями. Після громадянської війни закінчив інженерний факультет Харківського технологічного інституту.
Протягом 1930–1941 рр. М. Д. Плєхов працював в Українському науково-дослідному інституті споруд, згодом – доцентом, завідувачем кафедри архітектурного проектування та деканом архітектурного факультету Харківського інженерно-будівельного інституту.
Під час Другої світової війни він призваний до лав Радянської армії, де його за бойові заслуги було нагороджено орденом Червоного Прапору та медалями. Після звільнення Радянської України від нацистів у 1944 р. Микола Дмитрович керував Київським інститутом цивільних інженерів та отримав нагороду – орден Трудового Червоного Прапору.
З 1954 р. М. Д. Плєхов працював начальником Управління у справах архітектури при Раді Міністрів УРСР, першим заступником голови Держбуду УРСР.
З 1957 р. очолював Науково-дослідний інститут будівельних конструкцій, а рік потому його було вибрано членом-кореспондентом Академії будівництва та архітектури УРСР.
Від 1963 р. вів наукову діяльність на кафедрі архітектурних конструкцій Київського інженерно-будівельного інституту. Розпочалася його новаторська діяльність у галузі збірного залізобетонного будівництва та індустріалізації будівництва, а також зниження його матеріалоємності. М. Д. Плєхов вперше запропонував конструкції повнозбірних багатоквартирних будинків, а також розробив теоретичні основи нового індустріального виду будівництва з несучих об’ємних елементів, було створено серію машин для виготовлення блок-кімнат. На виставці представлено працю М. Д. Плєхова та ін. «Альбом проектів соціалістично-культурного і побутового будівництва на селі: креслення» (1935), «Отчет о научно-исследовательской работе. Исследование проблем взаимосвязи архитектуры, науки и техники» (1981), працю В. Є. Ясієвича «Выдающиеся инженеры и ученые-строители» (1984).
М. Д. Плєхов був членом правління Спілки архітекторів УРСР, Республіканського товариства охорони пам’ятників архітектури, Вченої Ради інженерно-будівельного інституту, редколегії журналу «Бетон и железобетон», що представлено на виставці, а також очолював секцію «Строительство и архитектура» в Республіканському товаристві «Знання».
На виставці експонуються періодичні видання радянських часів, зокрема зі статтями Миколи Дмитровича – «Объемные элементы в домостроении» (Жилищное строительство. – 1962. – № 4) та «Конструктивна частина будівель» (Будівництво. – 1933. – № 4) та ін.
У 1960 р. в Нивках у м. Києві було побудовано експериментальний п’ятиповерховий житловий будинок на 80 квартир з блоків кабін і панельними зовнішніми стінами.
Помер Микола Дмитрович 9 січня 1969 р. в Києві. Похований на міському кладовищі «Берківці».
У людській пам’яті Микола Дмитрович Плєхов залишився досвідченим вихователем та педагогом, невтомним громадським діячем та пропагандистом нового в архітектурі й будівництві.