Кость Трутовський присвятив значну частину власної художньої діяльності зображанню українського життя й побуту. Протягом понад 30 років художник написав низку творів з українського побуту (картини, написані олійними фарбами, акварелі, сепії, малюнки олівцем та ін.). К. Трутовський народився 28 січня (9 лютого) в м. Курську в будинку свого діда по матері Олексія Івановича Мойсеєва. Дитинство провів в маєтку батька, в с. Попівка (нині с. Попівка-Семенівка) Охтирського повіту Харківської губернії.
У 1836 р. навчався в приватному пансіоні Земницького в м. Харкові. Після смерті батька, в 1837 р., переїхав до м. Петербурга, де протягом 1839-1845 рр. пройшов курс навчання в Петербурзькому воєнному інженерному училищі. У роки навчання зблизився з письменником Ф. Достоєвським.
Після завершення інженерної академії К. Трутовського залишили репетитором у класах рисунка та архітектури, що дало можливість йому, як вільному слухачу, відвідувати Академію художеств.
У 1849 р. К. Трутовський повернувся в маєток батька в Україні. У 1850 р. через непорозуміння з братом художник із сестрою переїхав до материного маєтку в с. Яковлівці Обоянського повіту Київської губернії.
У 1852 р. одружився з Софією Самбурзькою, племінницею С. Аксакова.
У цей час художник робить численні натурні зарисовки із зображення картин із життя і побуту народу. Близьке знайомство з Ф. Достоєвським і С. Аксаковим вплинуло на світогляд К. Трутовського. Він захоплюється творчістю М. Гоголя, спадщина якого впливає на творчу манеру художника. Робить два ескізи до «Сорочинской ярмарки», а також ескіз до «Майской ночи», ілюструє різні його твори.
У 1852 р. зробив рисунок на тему улюбленої пісні «Через річеньку».
Час від часу К. Трутовський навідувався в м. Москву.
У 1854 р. художник працює над першою картиною «Іменинник», сюжет якої пов”язаний зі спостереженням поміщицького побуту: гувернантка і гувернер примушують дітей готувати подарунок батькові на іменини, а діти не виявляють захоплення від волі старших.
На початку 1856 р. К. Трутовський надіслав А. Мокрицькому в м. Москву акварелі й три закінчені картини олією. А. Мокрицький представив їх в Раду Петербурзької Академії художеств, яка ухвалила рішення надати автору звання позакласного художника. Це були картини «Уездная лавочка», «Коробочка» і «Слепой музыкант малоросс, обучающий мальчика игре на скрипке».
Влітку 1856 р. К. Трутовський багато подорожував містами України. Завітав і до полтавського Гадяча, що надихнуло його до створення картини «Український бандурист у хаті».
У цьому ж році на виставці Московського художнього товариства було вперше представлено картини К. Трутовського.
Влітку наступного року художник вирушає у подорож за кордон: через м. Петербург у міста Штеттін, Берлін, Дрезден, Лейпциг, Кьольн, Дюссельдорф.
У 1860 р. К. Трутовський написав картину «Хоровод у Курській губернії», яка є виявом інтересу митця до народного життя. За цю картину в 1861 р. художник отримав звання академіка.
У 1861 р. він написав картину «Гра в карти», в якій показав ницість існування, заповненого пияцтвом, фліртом, грою в карти.
У цьому ж році К. Трутовський одружився вдруге (перша дружина померла) на внучатій племінниці Грибоєдова Ользі Лисициній. Його запросили до Московського училища живопису, скульптури та архітектури на посаду інспектора.
У 1862 р. з”являється картина художника на українську тематику – «Вечір в українському селі». Картина експонувалася на виставці Московського товариства любителів художеств. Інша картина про український побут, написана в цьому ж році – «Ярмарок в Україні» – багатопланова композиція.
У 1863 р. художник створив картину «Побачення».
У 1864 р. К. Трутовський написав картини «Поміщики-політики», «Колядки в Україні».
Як майстер живописних пейзажів художник виявив себе у картинах «Роздум» (1877), «На кладці» (1875), «Біля плоту» (1879) та ін.
Влітку 1878 р. К. Трутовський відвідав м. Київ.
Серед інших жанрових картин К. Трутовського: «Білять полотно» (1874), «Повернення з бахчі» (1874), «Масниця на Україні» (1875), «Шевченко з кобзою над Дніпром» (1875), «Підголи мене трошки» (1876), «Одягають вінок» (1877), «Школярі» (1877), «Повернення зі свята» (1877), «Базар в повітовому місті» (1878), «Відпочинок. У повітці» (1879), «Кухар» (1879), «Зелені свята в Україні» (1879), «В місячну ніч» (1881), «Відмова жениху» («Гарбуза дає», 1882), «Хворий» (1883), «Ніч під Івана Купала» (1883), «Сільська вчителька» (1883), «Зелені свята в Україні» (1884), «Приїзд сільської вчительки» (1885), «Збір недоїмок на селі» (1886), «Розлучниця» (1886), «Святкова бесіда» (1888), «Пропивають наречену» (1890) та ін.
Окрім живопису, К. Трутовський залишив і чималу спадщину зі станкової графіки: «Жіноча голівка» (1844), «Портрет Ф. М. Достоєвського» (1847), «Авраам і троє прочан» (1848), «Будочник» (1849), «Танок кріпачок перед поміщиками» (1859), «Рекрутське присутствіє» (1891) та багато ін.
Великий спадок К. Трутовського і в галузі книжкової графіки. Він ілюстрував Марка Вовчка, І. Крилова, Т. Шевченка, М. Гоголя, І. Гончарова, М. Лермонтова, О. Грибоєдова та ін.
Помер К. Трутовський 17 (29) березня 1893 р. в м. Яковлівці.
Список використаної літератури:
1. Костянтин Трутовський (1826-1893) : к-т репрод. / упоряд. О. П. Говдя. – К. : Мистецтво, 1985. – 16 арк. : іл.
2. Лашкул З.В. Костянтин Олександрович Трутовський : життя і творчість / З. В. Лашкул. – К. : Наук. думка, 1974. – 231 с. : іл. – Бібліогр.: с. 187-190.
3. Украинская живопись XVIII – начала XX вв. : подборка настенных картин. Вып. 1. – [М.] : ИЗОГИЗ, [1961]. – 1 л. : 12 л. ил. – (История искусств народов СССР).
4. Шугуров Н. К. А. Трутовский и его картины из малоруського быта / Н. Шугуров // Киевская старина. – 1889. – Т. 25. – С. 609-618.
