Народився 1886 р. у с. Ріпки Богодухівського р-ну Харківської обл. Член Спілки архітекторів України (1934).
У 1892–1902 рр. навчався у залізничному училищі ст. Люботин.
У 1903–1907 рр. навчався у ремісничому училищі м. Харків. Отримав фах майстра-механіка.
У 1907–1911 рр. працював у майстерні інженера-архітектора Є. Н. Сердюка, де здобув перші архітектурні навички.
У 1911–1915 рр. працював на посаді земського техніка в Харківському повітовому земстві.
У 1915–1918 рр. брав участь у Першій світовій війні.
У 1918–1919 рр. працював на посаді земського техніка в Харківському повітовому земстві.
У 1919 р. півроку займав посаду техніка в Губраднаргоспі, у відділі державних споруд.
У 1919–1923 рр. працював у Харківському повітовому виконкомі.
У 1924–1928 рр. паралельно з роботою техніком у міськкомгоспі Харківської міськради навчався в Харківському художньому інституті.
У 1928–1930 рр. працював на посаді головного архітектора управління благоустрою м. Харків.
У 1931–1934 рр. працював на посаді головного архітектора в тресті «Харбуд».
У 1935 р. чотири місяці пропрацював архітектором-бригадиром з архітектурного оформлення Палацу піонерів.
У 1935–1938 рр. працював в архітектурно-планувальному управлінні.
У 1938–1941 рр. займав посаду першого Головного архітектора м. Харків, до якої повернувся в лютому 1943 р.
З серпня 1943–1945 рр. працював в управлінні міського архітектора.
З травня 1946–1948 рр. працював у Харківському облпроекті.
Петро Захарович також займався викладацькою діяльністю:
у 1931–1932 рр. викладав у Харківському будівельному інституті;
у 1936–1940 рр. викладав у Харківському інституті комунального будівництва.
Займався розробкою генеральних планів та проектуванням житла, цивільних і промислових споруд, реставрацією.
Автор статей з питань архітектурної практики, планування та забудови м. Харків.
Помер 15 серпня 1948 р.
Серед його творчого доробку:
- житловий будинок на 8 квартир на вул. Плеханівській (пізніше поштове відділення) у м. Харків (1910);
- комерційне училище в с. Барвінкове (нині місто);
- школи в селах та містах Харківської обл. (1911–1913);
- банк та споживче товариство (нині середня школа № 1) у с. Мерефа (нині місто) Харківської обл. (1912);
- лікарні в селах Харківської обл. (1913);
- повітове управління в с. Деркачі (нині місто) Харківської обл. (1913);
- госпітальні відділення у містах Золочів та Харків (1914);
- особняки Шпаковського та Домбровської у м. Красноград Харківської обл. (1914);
- квартири для вчителів у с. Деркачі Харківської обл. (1914);
- житловий будинок на вул. Дворянській у м. Харків (1914);
- проектування житлових селищ, будинків-котеджів у м. Харків (1924, у співавторстві);
- міський театр у м. Умань Черкаської обл. (1927);
- планування зоопарку у м. Харків (1929);
- лазні у м. Харків (1932–1934);
- проект сільськогосподарського інституту (1932, у співавторстві);
- житловий будинок на вул. Кільцева у м. Харків (1934);
- архітектурне оформлення Палацу піонерів у м. Харків (1935);
- розробка генерального плану м. Харків та його детальне планування (1935–1940);
- реконструкція центру та інших районів м. Харків (1936–1941).
Список використаної літератури:
1. Акмен І. Р. Архітектурна просвіта та модернізація української традиції в архітектурі 20–30-х рр. ХХ ст. / І. Р. Акмен // Сучасні проблеми архітектури та містобудування : наук.-техн. зб. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т буд-ва і архітектури ; редкол.: М. М. Дьомін (відп. ред.) [та ін.]. – Київ, 2016. – Вип. 43, ч. 1. – С. 16–27. – Бібліогр.: 41 назва.
2. Астахов В. И. Харьков : справ. кн. / В. И. Астахов, А. Ф. Михайлик. – Харьков : Обл. изд-во, 1957. – 604 с.
3. Вітченко Д. М. Український традиційний контекст в архітектурному доробку П. З. Крупка / Д. М. Вітченко // Сучасні проблеми архітектури та містобудування: наук.-техн. зб. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т буд-ва і архітектури ; редкол.: М. М. Дьомін (відп. ред.) [та ін.]. – 2018. – Вип. 52. – С. 32–43.
4. Дерід П. Конкурс проєктів кіно-театрів для села / П. Дерід // Будівництво. – 1934. – №3. – С. 30–33 : рис.
5. Діденко К. В. Розвиток житлового будівництва у столичному Харкові (1917–1934 рр.): етапи становлення / К. В. Діденко, О. П. Буряк // Архітектурний вісник КНУБА : [наук.-вироб. зб.] / Київ. нац. ун-т буд-ва і архітектури ; відп. ред. П. М. Куліков ; редкол.: П. П. Безродний [та ін.]. – Київ, 2018. – Вип. 16. – С. 126–132. – Бібліогр.: 15 назв.
6. Заков І. Н. Житлове будівництво Харкова в 1938 році / І. Н. Заков, П. З. Крупко // Архітектура Радянської України. – 1938. – №6. – С. 18–21 : іл.
7. Заков І. Н.Практика застосування національних форм в роботах харківських архітекторів / І. Н. Заков // Архітектура Радянської України. – 1940. – №4. – С. 16–20 : іл.
8. Касьянов А. М. Харьков / А. М. Касьянов ; ред.: В. Веснин, Д. Аркин, И. Леонидов ; Ин-т ист. и теории архитектуры. – Москва : Изд-во Акад. архитектуры СССР, 1949. – 47, [36] с. : рис. – Библиогр. в подстроч. примеч. – (Архитектура городов СССР).
9. Красовицкий Б. М. Столичный Харьков – город моей юности / Б. М. Красовицкий. – Харьков : Фолио, 1994. – 110 с. : ил.
10. Крупко П. З. // Тимофієнко, В. І. Зодчі України кінця XVIII – початку XX століть : бібліограф. довід. / В. І. Тимофієнко ; Голов. упр. містобудування і архітектури Київ. міськдержадмін. – Київ, 1999. – С. 208.
11. Крупко Петр Захарович : лич. листок чл. Союза архитекторов УССР. – Харьков : [б. и.], 1945. – 12 с., [2] л., [8] с.
12. Крупко П. З. Сталінська магістраль / П. З. Крупко // Архітектура Радянської України. – 1939. – № 12. – С. 30–34 : фото, рис., плани.
13. Московский район г. Харьков: история и современность / Ю. Кроль [и др.]. – Харьков : Прапор, 1994. – 191 с. : ил.
14. Тиц А. А. Харьков : (архит.-ист. очерк) / А. А. Тиц, П. Е. Шпара. – Киев : Будівельник, 1983. – 230 с. : ил.
15. Харьков: вчера, сегодня, завтра : альбом / Ю. М. Шкодовский [и др.]; худож.-оформитель А. С. Юхтман. – Харьков : Фолио, 2004. – 207 с. : ил. – Библиогр.: с. 198–199. – Алф. указ. архитекторов г. Харькова: с. 200–204.
16. Эйнгорн А. Л. Социалистический Харьков / А. Л. Эйнгорн // Архитектура СССР. – 1934. – № 2. – С. 38–51 : ил.

