12 лютого 2026 року в Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбувся спільний захід «Київ освітній: архітектори педагоги на мапі міста» в межах проєкту «Педагогічна мапа Києва», який реалізують Інститут післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка й Педагогічний музей України.
Відкрила захід Світлана Шостак, завідувач відділу соціокультурної діяльності, яка зазначила про плідну співпрацю бібліотеки з Інститутом післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, що ставить за мету представити Київ як освітній простір, в якому вулиці, будівлі й біографії їхніх творців формують живу педагогічну мапу міста.
Продовжила розповідь Оксана Матвійчук, кандидат педагогічних наук, доцент Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, яка представила серію публікацій онлайн-проєкту «Педагогічна мапа Києва». О. Матвійчук окреслила методологію роботи над матеріалами, що включає поєднання біографічного підходу, аналіз архітектурної спадщини й освітнього контексту. Вона акцентувала, що проєкт покликаний не лише популяризувати імена архітекторів, а й показати місто як відкритий освітній текст, який можна «читати» через будівлі та біографії їхніх творців.
Пані Оксана зосередила увагу на викладацькій діяльності Вікентія Беретті (1781–1842), Олександра Вербицького (1875–1958) й Олександра Кобелєва (1860–1942), які поєднували проєктну діяльність із викладацькою та формували професійну архітектурну освіту в Україні. Зокрема, йшлося про їхній внесок у становлення системної архітектурної освіти та підготовку інженерно-архітектурних кадрів.
Окремий блок виступу був присвячений постаті Павла Альошина (1881–1961), автора будівлі Педагогічного музею України, який представив Олександр Міхно, директор Педагогічного музею України, доктор педагогічних наук.
Промовець окреслив історію будівлі музею як пам’ятки архітектури, розповів про ідею виникнення музею наприкінці XIX століття, участь педагогічної громади й меценатів. Під час презентації О. Махно показав унікальні архівні світлини з відкриття будівлі в 1912 році, зауваживши, що особливу увагу під час проєктування було приділено архітектурним вирішенням Павла Альошина.
О. Махно підкреслив, що архітектори-педагоги – це особлива когорта діячів, які не лише проєктували простір міста, а й формували професійні школи, передавали знання, закладали традиції української архітектурної освіти.
У заході взяли участь педагоги, бібліотечні й музейні працівники, а також широке коло зацікавлених у розвитку освітнього й культурного простору столиці.
Захід став ще одним кроком у популяризації «Педагогічної мапи Києва» – проєкту, що відкриває місто як простір освітніх сенсів і повертає в колективну пам’ять імена тих, хто формував його інтелектуальний і культурний ландшафт.
Інформаційним наповненням заходу стала фондова виставка «Київські зодчі-педагоги: Вікентій Беретті, Павло Альошин, Олександр Вербицький, Олександр Кобелєв», яку підготували фахівці бібліотеки. Серед експонатів – унікальні документи, що знайомлять із творчою і педагогічною діяльністю видатних архітекторів.
