За ініціативи українського історика, громадського й політичного діяча Михайла Грушевського (1879–1939) у 1907 році в Києві засновано Українське наукове товариство (УНТ). Метою новоствореного товариства була організація наукової праці й популяризації її українською мовою. Секції Українського наукового товариства у винятково важких умовах зробили значний внесок у закладення підвалин української культури й становлення системи українознавчих досліджень. Товариство видавало «Записки Українського Наукового Товариства» (ЗУНТК), в яких друкувалися праці в основному співробітників Історичної і Філологічної секцій. Історична секція УНТ, очолювана М. Грушевським, була провідною і працювала дуже активно. Коло питань, досліджуваних співробітниками секції, було доволі широким.
У 1918 році створено Українську академію наук, яка з 1921 року, об’єднавшись з Українським науковим товариством, була перейменована на Всеукраїнську академію наук (ВУАН). З 1924 по 1930-ті роки підзаголовок «ЗУНТК» друкувався на титулі кількох видання Історичної секції ВУАН за редакцією М. Грушевського. Одне з таких видань зберігається у фонді Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного.
Історична розвідка «Київ та його околиця в історії та пам’ятках» вийшла у світ у 1926 році під редакцією М. Грушевського й містить такі статті:
М. Грушевський «Порайонне історичне дослідження України і обслідування Київського вузла»;
П. Тутковський «Передісторична природа Київа: (Геологічне минуле території Київа за четвертинного періоду)»;
О. Андріяшев «Нарис історії колонізації Київської землі до кінця XV віку»;
І. Моргилевський «Київська Софія в світлі нових спостережень»;
О. Грушевський «З київського ратушного господарства XVI віку»;
Ф. Ернст «Київська архітектура XVII віку»;
В. Щербина «Боротьба Києва за автономію»;
Д. Щербаківський «Реліквії старого київського самоврядування»;
Ф. Ернст «До історії Київо-Печерської фортеці»;
К. Лазаревська «Київські цехи в другій половині XVIII та на початку ХІХ віку»;
Д. Щербаківський «Перший театральний будинок у Київі та його садиба»;
В. Щербина «Спомин у Київі про рід Іпсіланті»;
В. Юркевич «До студій Максимовича з історії старого Київа»;
С. Шамрай «Київський одноденний перепис 2-го березоля 1874 року»;
І. Щітківський «“Исторический путь” у Київі»;
О. Гермайзе «З революційної минувшини Київа: Конференція Українського студентства у Київі в 1911 р.»;
М. Боровський «Національно-соціяльні перегруповання людности міста Київа в пореволюційних часах (1917–1923)».
Серед статей збірника публікація української історикині й археографки Катерини Левченко (1879–1939) «Київські цехи в другій половині XVIIIта на початку ХІХ віку». Відомості з історії київських цехів, подані в статті, були взяті з документів київського магістрату. Це були цехові книжки й справи. В описі «Деякі риси з життя окремих ремісників на Київоподолі 1800–1804 рр.» авторка детально описує двір, хату й внутрішнє наповнення оселі київського ремісника початку ХІХ століття: «Мебля у хаті була: столи, покриті цераткою, ослони, у заможних ліжко, на котрому виставлялися на показ гора подушок (до 16 шт., що нагадує недавніх київських міщан), на ліжкові ще були вишиті простирала, набойчата ковдра павіліон (1 карб.). У менш заможних ліжка не бували, а постіль з меншою кількістю подушок на полу і покрита рядном.
У кутку висіли ікони на деревляних бляхах, иноді у срібних, або мідних оправах; над ними висіли рушники, шиті заполоччю; перед іконами висіла лампа кришталева, або мідний ліхтарик. Ще бувало й дзеркало на стінці. У кімнаті, а іноді у коморі стояли скрині, оковані залізом, де переховувався кращий одіж і посуд. У заможніх міщан була для одіжу мальована деревляна шафа. На столі стояли лихтарі, щоб світитися увечері» (с. 302).
Дослідження співробітників Історичної секції Української академії наук мають історичну й культурну цінність.
Використана література:
Світлини з видання “Київ та його околиця в історії і пам”ятках” / Укр. акад. наук, Іст. секція ; під ред. М. Грушевського. – Харків : Держ. вид-во України, 1926. – (Записки Українського наукового товариства в Києві (Історична секція при Українській академії наук). Т. ХХІІ)
