27 травня 2026 року в Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбулася лекція відомого києвознавця, дослідника та письменника Аркадія Третьякова «Київські купчихи». Наукові дослідження Аркадія Третьякова присвячені історії Києва кінця ХІХ – початку ХХ століть. Корінний киянин, він у своїх численних книгах і статтях втілив любов та повагу до рідного міста і його мешканців.
На початку заходу дослідник нагадав, що у його творчому доробку є ґрунтовні праці про київське купецтво – книги «Киевские купцы» та доповнене видання «Купцы города Киева». Це своєрідний енциклопедичний біографічний довідник київського купецтва за майже 150-річну історію міста, над яким автор працював близько десяти років. У виданні використано матеріали понад 30 тисяч документів із фондів Державного архіву міста Києва, Державного архіву Київської області та Центрального державного історичного архіву України.
Як зазначив дослідник, київські купці зробили вагомий внесок у розвиток міста. Вони займалися торгівлею, підприємництвом, громадською діяльністю та меценатством, будували заводи і фабрики, дороги, житлові будинки, лікарні та музеї. Серед представників купецтва були банкіри, страхові агенти, аптекарі, кондитери, інженери, архітектори, художники, видавці, ювеліри та картографи. За їхньої фінансової підтримки у Києві зводилися громадські та культурні споруди, прибуткові будинки й особняки.
Окрему увагу лектор приділив ролі жінок у купецькому середовищі. За попередніми підрахунками, київські купчихи становили близько 10 % від загальної кількості купців. Найчастіше купчихами ставали вдови, які після смерті чоловіка продовжували родинну справу. Для цього вони подавали відповідне клопотання до Київської міської управи.
Учасники заходу дізналися, що діяльність київських купчих була надзвичайно різноманітною. Вони торгували продовольчими, галантерейними, мануфактурними, ювелірними, будівельними, тютюновими, канцелярськими та металевими виробами. Жінки-купчихи утримували готелі, мебльовані кімнати, трактири, ресторани, кондитерські, банкірські та міняльні контори. Деякі з них володіли пивоварними, медоварними, цегельними та механічними заводами, мали аптечні склади, лазні, займалися садівництвом і створювали торговельні підприємства.
Аркадій Павлович наголосив, що київські купчихи брали активну участь у соціальних процесах та громадському житті міста. Завдяки праці, наполегливості та підприємливості вони сприяли розвитку й процвітанню господарської та культурної сфер Києва.
Під час лекції було продемонстровано відеоряд зі старовинними листівками, на яких зображено рекламу підприємств та установ, що належали київським купчихам, а також надано короткі відомості про їхніх власниць. Це зробило розповідь більш наочною та змістовною.
Учасники зустрічі ставили запитання щодо особливостей дослідження теми та статусу купців різних гільдій, на які доповідач надав вичерпні відповіді. Інформаційним супроводом заходу стала фондова виставка «Творчий доробок Аркадія Третьякова».
