Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного запрошує 20 березня в 15:30 на лекцію Наталії Клименко «Офорти Тараса Шевченка».
Про лектора:
Наталія Клименко – українська поетеса, музеєзнавець, членкиня Національної спілки письменників України, директорка музею історичного центру Києва.
Про лекцію:
«Особливе місце у мистецькій спадщині Шевченка належить офортам. Техніка офорта, пов’язана з тиражуванням, завжди приваблювала його. Він оволодів нею у роки навчання в Петербурзькій академії мистецтв.
Після повернення з заслання, крім штрихового офорту, Шевченко опанував техніку акватинти, яка давала можливість створити тональні переходи, подібні до ефекту акварельного живопису.
16 квітня 1859 року Шевченко подав до Академії мистецтв естампи «Притча про виноградаря» (за Рембрандтом) та «Приятелі» (за Соколовим).
Рада Академії визнала Шевченка «призначеним в академіки» і схвалила визначити йому програму на звання академіка з гравірування.
2 вересня 1860 року Рада Академії визнала Шевченка академіком з гравірування за офорт «Вірсавія» (за К. Брюлловим).
Віртуозністю виконання і глибиною психологічних характеристик відзначається галерея офортних портретів видатних діячів культури – ректора Академії мистецтв Федора Бруні, її багаторічного віце-президента Федора Толстого, скульптора Петра Клодта, архітектора Івана Горностаєва.
Творча і технічна винахідливість Тараса Шевченка викликала захоплення сучасників. Тогочасна критика дала високу оцінку майстерності і досягненням художника».
На виставці, що експонується в виставковій залі бібліотеки, представлений альбом офортів «Живописна Україна», СПб, 1844 (факсимільне видання 1993 р.), а також ескізи й підготовчі малюнки до них (факсимільне видання Альбому 1841–1843 рр.).
На виставці також можна побачити як роботи, створені за власними композиціями «Дві дівчини», «Старець на кладовищі», «Дерева Мангишлака», «Сама собі в своїй господі», ряд автопортретів, так і за творами видатних майстрів минулого та художників сучасників – Рембрандта, Мурільйо, Мещерського, Брюллова, Соколова.
Після повернення з заслання, крім штрихового офорту, Шевченко опанував техніку акватинти, яка давала можливість створити тональні переходи, подібні до ефекту акварельного живопису.
16 квітня 1859 року Шевченко подав до Академії мистецтв естампи «Притча про виноградаря» (за Рембрандтом) та «Приятелі» (за Соколовим).
Рада Академії визнала Шевченка «призначеним в академіки» і схвалила визначити йому програму на звання академіка з гравірування.
2 вересня 1860 року Рада Академії визнала Шевченка академіком з гравірування за офорт «Вірсавія» (за К. Брюлловим).
Віртуозністю виконання і глибиною психологічних характеристик відзначається галерея офортних портретів видатних діячів культури – ректора Академії мистецтв Федора Бруні, її багаторічного віце-президента Федора Толстого, скульптора Петра Клодта, архітектора Івана Горностаєва.
Творча і технічна винахідливість Тараса Шевченка викликала захоплення сучасників. Тогочасна критика дала високу оцінку майстерності і досягненням художника».
На виставці, що експонується в виставковій залі бібліотеки, представлений альбом офортів «Живописна Україна», СПб, 1844 (факсимільне видання 1993 р.), а також ескізи й підготовчі малюнки до них (факсимільне видання Альбому 1841–1843 рр.).
На виставці також можна побачити як роботи, створені за власними композиціями «Дві дівчини», «Старець на кладовищі», «Дерева Мангишлака», «Сама собі в своїй господі», ряд автопортретів, так і за творами видатних майстрів минулого та художників сучасників – Рембрандта, Мурільйо, Мещерського, Брюллова, Соколова.
ВХІД ВІЛЬНИЙ
Звертаємо увагу відвідувачів заходу, що в разі оголошення повітряної тривоги найближче укриття – станція метро «Шулявська».
Контакти: Шостак Світлана, тел.: (044) 456-01-72,
e-mail: socio_dnabb@ukr.net
