Комуністичний режим, реалізовуючи політику масового терору, робив усе можливе, аби відомості про знищених людей назавжди були сховані за грифом «Секретно», а могильники жертв політичних репресій залишалися «terra incognita». Та завдяки діяльності громадських активістів, журналістів, членів правозахисних та інших товариств, науковців правда про злочини сталінізму стало відомою широкому загалу. Ухвалення в 2015 році Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» дозволило вивести пошук інформації про долю репресованих осіб на новий рівень.

В уявленні сучасного українського суспільства Биківнянська трагедія внаслідок системних досліджень почала асоціюється з конкретними прізвищами й історіями, бо хоч Биківнянські могили – братські, але не безіменні. У Биківні поховані тисячі митців, священиків, управлінців і службовців усіх рівнів, селян і робітників, вчителів і студентів та інших.

Під час лекції можна буде дізнатися:
• які міжнародні та всеукраїнські бази даних жертв масових політичних репресій в СРСР наразі існують;
• як формувався Биківнянський скорботний список і з якими проблемами довелося зіштовхнутися дослідникам;
• чим можуть бути корисними списки, зроблені першовідкривачами правди про Биківню;
• хто з відомих українських діячів культури знайшов свій останній спочинок у Биківнянському лісі;
• як заповідник допомагає родичам репресованих у пошуку правди про загиблих рідних.

Лекторка – заступниця генерального директора з наукової роботи НІМЗ «Биківнянські могили», кандидат філологічних наук Тетяна ШЕПТИЦЬКА.

ВХІД ВІЛЬНИЙ
Контактна особа: Світлана Шостак
Тел. (044) 456-01-72, e-mail: socio_dnabb@ukr.net