6 червня 2024 року в Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбулася лекція дослідника, краєзнавця, києвознавця, екскурсовода Валерія Лисенка «Смачні історії про…» На початку лекції краєзнавець зазначив, що життя людини й інших живих істот неможливе без їжі. Їжа – це основа життя, будівельний матеріал для клітин і основне джерело енергії.Тема харчування цікавила дослідника давно. Вивчаючи історію, він завжди цікавився тим, що споживало людство в тому чи іншому регіоні планети Земля. В. Лисенко згадав про «Колиску цивілізації» – регіон на Близькому Сході, що включає Левант, Межиріччя й Стародавній Єгипет, – один з первісних центрів зародження землеробства. Лектор зазначив, що надлишок продуктів стимулював розвиток суспільства й засобів виробництва, поділ праці, утворення перших в історії держав, винайдення письма, обробку металів, тощо. В. Лисенко розповів, що попри наші сучасні технології, 90 % калорій, спожитих людиною щодня, надходить з рослинної їжі. Наші предки окультурили рослини, які споживає людство зараз, дуже давно – між ІХ і ІІІ тисячоліттями до н.е. За останні 2 тисячі років жодної нової рослини чи тварини одомашнено не було. Наша свідомість залишилася нам від мисливців-збирачів, а кухня − на рівні часів давніх землеробів.Людство завжди відчувало тягу до смачного, а надто до солодкого. Раніше цукор виготовляли з цукрової тростини, з Індії технологія поширювалася всім світом. Буряковий цукор, до якого ми звикли, винайшли у Франції на початку ХІХ століття. Це було обумовлено континентальною блокадою (1806−1814 роки) під час війни, коли до Франції перестав надходити тростинний цукор з колоній. Цукор дуже швидко став двигуном економіки й військової промисловості, бо має чудові властивості консервувати на довгий час будь-який продукт.

 В Україні перші цукроварні з’явилися в 20-х роках ХІХ століття. Вони швидко стали осередками культурного й громадського життя. На цукроварнях запроваджували світові технічні інновації. Україна стала головним виробником і провідним експортером цукру в тодішній російський імперії.

 Також В. Лисенко розповів про меценатство відомих українських підприємців і їхньої ролі в історії, економіці й культурі країни. Жодна тогочасна соціальна ініціатива не залишалася без уваги й фінансування так званих «цукрових королів», зокрема, Терещенків, Яхненків, Симиренків, Харитоненків, Бродських. Вони будували заклади освіти, лікарні, церкви, осередки культури, вкладали кошти в художні колекції, які зараз є основою експозиції багатьох українських музеїв.

 Ми й зараз можемо милуватися архітектурою багатьох будівель, що зведені коштом або за значної підтримки підприємців-меценатів. Краєзнавець зазначив, що підприємницька діяльність і благодійність зумовили не тільки економічне зростання, а й сприяли розбудові українського суспільства.

Лекція супроводжувалася показом слайд-шоу, що наочно доповнювали цікаві факти. Неабияку цікавість в учасників заходу викликала тематична фондова виставка «Солодка візитівка Києва», підготовлена працівниками бібліотеки. Видання, експоновані на виставці, ознайомили з відомими архітектурними, історичними, культурними й не менш знаменитими кулінарними символами міста.