18 травня 2023 року в Державній науковій архітектурно-будівельній
бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбулася лекція Валерія Лисенка «Бессарабська площа Києва».Ведуча заходу Світлана Шостак, завідувач соціокультурного відділу, представляючи лектора Валерія Лисенка, наголосила, що це другий захід у цьому році, який присвячений краєзнавчій тематиці м. Києва. Від свого батька, історика, дослідник успадкував любов до історії та подорожей, багато років займався спортивним туризмом, все це згодом перетворилося на справжню справу його життя. Ще одне захоплення краєзнавця – старі фотографії та карти рідного міста. І саме на основі давніх світлин м. Києва автор представив присутнім віртуальну прогулянку Бессарабською площею.

Києвознавець Валерій Лисенко зазначив, що історія площі налічує лише 200 років. У народі її називають просто Бессарабкою. Розташована в центрі м. Києва, між вулицями Хрещатиком, Басейною, Великою Васильківською і бульваром Шевченка. Бессарабська площа в ХІХ столітті знаходилася на в’їзді до міста. На міській околиці, біля джерел, розміщувалася поштова станція, на якій велася торгівля. Свій крам сюди привозили купці з Бессарабії, звідки, на думку деяких дослідників, і виникла назва площі.Тривалий час місцевість була невпорядкована, лише наприкінці ХІХ століття локація набула пристойного вигляду: почали з’являтися прибуткові будинки, комфортабельні готелі, ресторани й кав’ярні. Невпорядкований, стихійний торгівельний ринок виглядав недоречно. Тож виникла ідея облаштувати на площі критий ринок. Гроші на його будівництво заповів видатний київський підприємець і меценат Лазар Бродський. Творцями величної споруди, відкритої в 1912 році, стали варшавський архітектор Генрік Гай та інженер Михайло Боброусов. Ринок і дотепер успішно експлуатується та вважається однією з архітектурних перлин міста.

У вересні 1941 року у вогненному штормі загинули будівлі більшої частини Хрещатика. На щастя, квартал між вулицею Б. Хмельницького й бульваром Шевченка вцілів. Бессарабському ринку також пощастило – його не зруйновано, за німецькою окупацією там навіть йшла жвава торгівля. Повоєнна відбудова площі здійснювалася під керівництвом головних архітекторів міста Олександра Власова й Анатолія Добровольського. Лише наприкінці 1950-х років Бессарабська площа набула сучасного вигляду. Зараз Бессарабська площа й прилеглі вулиці доглянуті, вони мають красиву архітектуру. На площі знаходиться низка популярних закладів, центр сучасного мистецтва PinchukArtCenter, підземний торговий комплекс «Метроград». З 2021 року Бессарабка стала пішохідною.

Лекцію Валерія Лисенка доповнили унікальні ізоматеріали з фонду бібліотеки, що стали експонатами виставки «Бессарабка: історія в ілюстраціях».