4 травня 2023 році в
Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного
відбулася лекція Валерія Лисенка «Історія Шулявки у фотографіях: архітектура, транспорт,
промисловість, освіта».Ведуча заходу Світлана Шостак, завідувачка соціокультурного відділу, представила учасникам лектора Валерія Миколайовича Лисенка, киянина в другому поколінні з родини педагогів-науковців. За фахом В. Лисенко математик-програміст, стояв у витоків вітчизняного програмування,
був одним із перших системних адміністраторів у м. Києві. У 1998 році, працюючи в Чорнобилі, почав приватний проект «1000-ліття української культури» – один із перших культурологічних сайтів українського Інтернету. Має викладацький досвід, у 2003–2008 роках викладав в Інституті журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, у 2005–2019 роках – в Університеті розвитку людини «Україна».Співпрацює з екскурсбюро «Интересный Киев», є членом правління Ліги екскурсоводів Києва й Гільдії професійних екскурсоводів та гідів-перекладачів.
Як зауважив лектор, кожен клаптик української землі заслуговує на історичне дослідження і фіксацію цікавих подій, історична місцевість Шулявка – не виключення.Є багато версій походження назви «Шулявка». З ХІ ст. згадується «шелвов борок» – так слов”яни називали низькорослий лісок. У ХVІІ столітті на картах зазначалося «Шелвове сільце», а у ХVІІІ столітті Шулявщину вподобав тодішній київський митрополит, заснувавши на її території літню митрополичу резиденцію. На її місці в 1848–1857 роках зведено Київський кадетський корпус, якій функціонував у цій будівлі до 1919 року (нині будівля Міністерства оборони України).
Цікаво, що з утворенням сучасної інфраструктури місцевість Шулявку було розділено на дві частини: міську й приміську. Забудова місцевості була одноповерховою, дерев’яною, єдине виключення – кам’яний храм Марії Магдалини, зруйнований у 1935 році. На місці храму зараз знаходиться ліцей № 142 м. Києва.
У 1850–1890 роках нинішня вулиця Гетьмана Павла Скоропадського називалася Шулявською.Взагалі, як зазначив краєзнавець, «назва певних місцевостей дуже часто переміщувалася, для Києва це звичне явище».Розвиток промислового виробництва призвів до того, що на Шулявці почали будуватися підприємства й поселення робітників, які працювали на цих заводах. У 1888 році створений «Київський машинобудівний і котельний завод Гретера, Кріванека і Ко», загальновідомий як завод «Більшовик». Наприкінці XIX ст. на Шулявці споруджено «красу і гордість всієї України» – Київський політехнічний інститут, альма-матер багатьох всесвітньо відомих особистостей.
У 1927 році на місці дореволюційного Скакового поля, де кілька років діяв аеродром «Динамо», почалося спорудження кінофабрики Всеукраїнського фотокінокомітету. Будувалася вона, як зазначив лектор, за американським проєктом і під керівництвом американських інженерів. Справжньої слави Київській кінофабриці приніс режисер Олександр Довженко, на честь якого кінофабриці в 1957 році присвоєно його ім’я.Взагалі з київською Шулявкою пов’язано багато подій, що відбувалися вперше. Наприклад, у 1910 році саме тут викладач КПІ О. Кудашев вперше в російський імперії створив і випробував літак; у 1913 р. на стадіоні, що не зберігся, проводилися заходи Першої олімпіади російської імперії; у 1930 році на Київський кінофабриці був знятий перший радянський звуковий документальний фільм.
Не оминув увагою Валерій Миколайович визначні будівлі, транспортне сполучення району, видатних людей, чиї імена пов’язані з Шулявкою, та зазначив, що Шулявка хоч і не центральний район столиці, але тут є куди сходити і що подивитися.
Захід відбувся в дружній, невимушеній атмосфері. Відвідувачі ставили лектору численні запитання, а подекуди й доповнювали коментарями світлини, які демонстрував автор під час лекції.Традиційним доповненням заходу стала фондова виставка, підготовлена фахівцями бібліотеки, «Наша Шулявка», на якій були представлені книжкові й періодичні видання.
