23 січня 2026 року в Державній науковій архiтектурно-будiвельній бiблiотеці iмені В. Г. Заболотного відбулася літературна зустріч із українською письменницею Лорою Підгірною і презентація її нового роману «Міст».
Лора Підгірна – українська письменниця, громадська діячка, сценаристка, історикиня, коло її наукових інтересів – дослідження діяльності українських екзильних спецслужб ДЦ УНР, авторка проєктів «Літературний туризм», «Петлюрівські читання», «Пламеницька. МІСТ», голова ГО «Товариство Сонця та Місяця».
Жанр, в якому працює письменниця – український історичний пригодницький “шпигунський” роман, ретродетектив.
Історичне тло для романів – найбуремніші сторінки історії України – епоха гетьманів Івана Мазепи й Петра Дорошенка, початок ХХ століття, а також тема діяльності українських екзильних спецслужб УНР, їхнє протистояння радянській розвідці; українські жінки в науці. І, звісно, взаємини, стосунки, кохання, яке не обирає часу, коли торкається серця.
Авторка закінчила з відзнакою історичний факультет Кам’янець-Подільського Національного університету імені Івана Огієнка, у 2025 році захистила дисертацію і отримала наукову ступінь доктора філософії у галузі історичних наук.
У 2017 році Лора Підгірна започаткувала в серії «Український історичний вестерн» цикл романів саги «Шведіана: пригоди Марка Шведа». Герой саги – такий собі український “Джеймс Бонд” – офіцер розвідки ДЦ УНР, Марко Швед, життя, пригоди й доля якого розвиваються від книжки до книжки.
У видавництві «КМ-Букс» вийшла друком перша частина під назвою «Червона Офелія» (2017), друга – «Печатка Святої Маргарити» (2018), третя – «Під чужим прапором» (2019), четверта – «Полювання на чорного дика» (2020).
У травні 2017 року побачив світ її новий історично-авантюрний роман, що став лауреатом Міжнародного конкурсу «Коронація Слова-2017» – «Омбре. Над темрявою і світлом», який розповідає про діяльність ордену тамплієрів на Поділлі.
У 2023 році, у видавництвах «Абетка» й «Фоліо» світ побачили продовження саги «Шведіана», «Пригоди Марка Шведа» – п’ята частина «І велети падають», ретродетективи циклу «Інеса Путс. Панянка-детектив з Проскурова» (5 книжок) і шпигунського циклу «”ORIENT”: Близько до ворога», (5 книжок) про діяльність українських екзильних спецслужб на Близькому Сході.
Наприкінці 2025 року у видавництві «Пан Коцький» вийшов новий роман «МІСТ», присвячений пам’яті знаної української архітекторки й реставраторки Ольги Пламеницької.
Відкрила захід Наталія Світла, директорка бібліотеки, яка зазначила, що невипадково сьогодні, у цей непростий час, у бібліотеці відбудеться перша презентація роману «Міст». Саме завдяки громадській активній позиції та ініціативі Лори Підгірної, а також наполегливим зусиллям ентузіастів, колег Пламеницьких з усієї України у 2023 році в Кам’янці одну з нових вулиць було перейменовано на честь Пламеницьких. У 2024 році відбулися перші читання в Городку, присвячених висвітленню діяльності архітеторок і реставраторок Євгенії та Ольги Пламеницьких. Лора Підгірна продовжує активно популяризувати їхню наукову історичну спадщину. Маючи авторський талант, втілила це в художню форму й так на світ з’явився роман «Міст».
На заході виступила Ганна Бойко, директор видавництва «Пан Коцький», яка зазначила, що їхнє видавництво нове й це перший роман, який побачив світ, і сподівається, що він буде не останнім і співпраця з авторами буде плідною.
Учасників заходу знайомила з новим романом письменниця Лора Підгірна.
Як зазначила авторка роман засновано на реальних історичних подіях, у його основі – дако-римська гіпотеза про заснування Кам’янця-Подільського, висунута свого часу українськими науковицями Євгенією і Ольгою Пламеницькими. Дослідниці стверджували, що Замковий міст зображено на всесвітньо відомій колоні імператора Траяна в Римі. Це сміливе припущення підкріплювало їхню теорію, оскільки саме на цій колоні зображені сцени завоювання Дакії – римської провінції, на віддалених рубежах якої розміщувався первісний Кам’янець.
Найпереконливішим аргументом на користь цієї гіпотези є збіг обмірів і розмірів укріплень мосту з пропорціями зображень на колоні. Це є свідченням того, що римські архітектори часів імператора Траяна не лише збудували міст, а й увічнили його на монументі. Отже, Замковий міст у Кам’янці набуває не лише регіонального, а й світового історичного виміру як артефакт давньої європейської історії та інженерної думки.
Роман присвячений пам’яті української археологині, архітекторки й реставраторки, історикині архітектури, Ольги Анатоліївни Пламеницької.
Дія розгортається у двох епохах – між давньоримським мечем-гладіусом і холодною тишею радянської системи. Географія: Кам’янець-Подільський – Київ – Рим.
Початок – це 100 рік н.е. – віддалена давньоримська провінція Дакія, дакське поселення Клепідава, сучасне Поділля. Легат Римус Октавіус Урс, пройшовши пекло служби в похмурій Шотландії, замість спокійної пенсії в Римі, опиняється в неофіційному вигнанні, на віддалених рубежах імперії. Але замість миру – катаклізми, інтриги й змови. Його життя обривається за дивних обставин на чужині, залишаючи після себе нерозгадану таємницю…
Продовжуються події вже в кінці ХХ століття. 1985 рік. Радянський Київ, УРСР. Архітекторка і реставраторка Ольга Воляницька вирушає до Риму з радянською делегацією для участі у міжнародній конференції.
Її дослідження Кам’янець-Подільського Замкового моста кидає виклик офіційній радянській історіографії, викликає спротив тогочасних науковців і привертає увагу КДБ.
Незнайомець із Риму, шпигунські ігри, заборонене кохання й вибір між правдою та безпекою – все це переплітається в долі жінки, яка шукає істину. Про дві імперії – Римську й Радянську – і людей, які насмілилися говорити правду, де минуле й сучасність зливаються в одну, величну історію про силу, пам’ять і людську гідність.
Історія про Міст – не лише про наукові відкриття, а й про віру у власні переконання й важливість збереження спадщини, яка не підлягає знеціненню та про дещо більше: про Силу Духу.
Адже шлях Євгенії і Ольги Пламеницьких не був легким. Їхні новаторські ідеї, дослідження на перетині історії архітектури, археології, геодезії, хіміко-петрографічного аналізу, запропонований ними, актуальний нині міждисциплінарний підхід зустріли несприйняттям з боку місцевих науковців, чиновників, а також тих, хто долучився до зухвалої травлі науковиць.
На противагу всьому цьому книжка Ольги Пламеницької «Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець» стала вінцем науково-дослідницької діяльності Євгенії і Ольги Пламеницьких та досі є єдиною, ніким не перевершеною ґрунтовною науковою працею про історію Кам’янця, виданою у 2012 році.
Прем’єрну презентацію вшанував своєю присутністю і представник посольства Італії в Україні, куратор культурологічної співпраці Італії та України, сеньйор Карло Колонела, який з цікавістю ознайомився із новим художнім твором Лори Підгірної, виставкою наукового доробку науковиці Пламеницької і висловив сподівання що роман «Міст» матиме гарну літературну долю не лише в Україні.
Саме збереження історичної спадщини, стійкість у переконаннях – ключові моменти сюжетної лінії роману «Міст». Про це поділилися після прочитаного роману з учасниками заходу колеги Ольги Пламеницької.
Зокрема, Наталія Кондель-Пермінова, архітектурознавиця, пам’яткознавиця, розповіла про дослідження Мосту, які зробили Ольга Анатоліївна й іноземні колеги. Це так звана архітектурно-інженерна концепція реставрації Замкового мосту (1999). Архітектурну частину опрацювала Ольга Пламеницька, а технічний проєкт з усунення аварійного «саркофага» – її польський колега, Янош Римша. Цей проєкт не був реалізований, але він настільки досконалий, що може бути втілений в життя вже сьогодні. Важливо не тільки збереження історичної спадщини, а й намагання зберегти історичне надбання, те, що уособлює в собі Міст.
Олександр Крижанівський, кандидат архітектури, доцент кафедри архітектури та просторового планування КАІ підкреслив, що постійні знахідки римських дипломів, монет, предметів побуту на території Поділля, підтверджує їхню гіпотезу, що перші кам’яні укріплення на території міста були ще в перші століття Різдва Христового.
Наостанок, пані Лора зазначила: «Роман присвячую 70-річчю від дня народження видатної української архітекторки й реставраторки Ольги Пламеницької, якій стародавній Кам’янець-Подільський завдячує тим, що досі є історичним брендом, натхненням, любов’ю, точкою тяжіння й місцем сили… У нього багато чого ще попереду…».
