Лобода Аріадна Миколаївна (21.01.1919, м. Кам’янець-Подільський Хмельницької обл. – 24.07.2017, м. Київ), українська архітекторка.
У 1936–1941 рр. навчалася в Харківському інженерно-будівельному інституті.

У 1941–1944 рр. працювала на посаді архітектора-будівельника проектного відділу Управління Пензинської залізниці.

У 1944 р. – архітектор «Діпромісто» в м. Києві.

У 1944–1951 рр. – архітектор архітектурних майстерень при Київській міськраді, майстерня № 2 під керівництвом архітекторів В. Єлізарова, Л. Катка.

У 1951–1953 рр. – керівник групи архітекторів інституту «Київпроект» при Управлінні зі справ архітектури м. Києва.

У 1953–1956 рр. – головний архітектор проектів інституту «Київпроект» при Управлінні зі справ будівництва й архітектури м. Києва.

У 1966–1970 рр. – начальник відділу уніфікації та стандартизації проектних рішень інституту «Київпроект».

У 1970–1972 рр. – керівник майстерні № 3 інституту «Київпроект».

У 1972–1978 рр. – начальник відділу внутрішньої типізації й технологічного проектування інституту «Київпроект».

У 1978–1980 рр. – головний архітектор проектів інституту «Київпроект» при Управлінні зі справ будівництва й архітектури м. Києва.

З 1981 р., вийшовши на пенсію, Аріадна Миколаївна займалася громадською діяльністю, зокрема була членом правління й керівником секції роботи з ветеранами Київської організації НСАУ та членом правозахисного товариства «Меморіал».

Архітектурні роботи:

 

• Політехнікум зв’язку на бульв. Тараса Шевченка, 18 (1946–1948 проект; 1949–1956, співавтор В. Єлізаров);
• ліхтарі для вул. Хрещатик (співавтор В. Єлізаров);
• будівля управління (головний корпус) аеропорту «Київ» (1945–1949, співавтор В. Єлізаров);
• житловий будинок на вул. Саксаганського, 25 (1947–1949, співавтор Л. Каток);
• житловий будинок на вул. Великій Васильківській, 12 (1949–1951, співавтор Л. Каток);
• житловий будинок на вул. Заньковецької, 8 (1949–1952, співавтор Л. Каток, В. Гопкало);
• житловий будинок М. Рильського (1949–1957, співавтор В. Єлізаров);
• житловий будинок на вул. Назарівській, 13 (1948–1950);
• житловий будинок на вул. Лютеранській, 3 (1947–1950);
• типовий проект дитячого садочку на 100 дітей (1947–1955);
• лісова школа в Пущі-Водиці (1948–1949, співавтор В. Гопкало);
• селище заводу «Газапарат» на Борщагівці (1949–1956, співавтори В. Гопкало, Г. Слуцький);
• житлові будинки на вул. Великій Васильківській, 143–147 (1950–1954), 153–155 (1953–1954);
• серія типових павільйонів побутового ремонту (1950–1955);
• квартали 3-поверхових будинків на Чоколовці (1951–1954);
• школа на 880 учнів на вул. Лютеранській, 8 (1953–1955);
• ігротека в Хрещатому парку (1953–1955);
• гуртожиток на 200 осіб на вул. Культури, 18–20 (1953–1954);
• житловий будинок на вул. Прорізній, 15–17 (1955–1956);
• житловий будинок на вул. Кловській, 14-А (1955–1957);
• житловий будинок на вул. Іонна Павла ІІ, 3 (1954–1955);
• школа на Пост-Волинському (1953–1954);
• школа на вул. Великій Васильківській (1954–1955);
• школа на вул. Добрий Шлях (1953–1954);
• школа на вул. Тарасівській, 11 (1954–1955);
• школа на вул. Антоновича, 6/8 (1954–1961);
• адміністративна будівля на вул. Кловській, 9 (1954–1956);
• планування перших трьох кварталів на Сирецькому масиві (1958–1963, співавтор О. Кривоглаз);
• медичний заклад на вул. Лабораторній, 6 (1955–1957);
• реконструкція готелю на бульв. Тараса Шевченка (1958);
• будинок на вул. О. Герцена, 9 (1958–1959);
• школа-інтернат для глухонімих дітей на вул. Межевій (1961–1962, співавтор Т. Товстенко);
• планування Воскресенського житлового масиву (1961, співавтори Л. Б. Каток, О. Кривоглаз);
• дачне селище письменників у Кончі-Озерній (1960–1962);
• житловий масив на вул. Щусєва (1967–1971, співавтор Л. Каток);
• житловий будинок на бульв. Тараса Шевченка, 42 (1967–1968);
• Палац піонерів і школярів на вул. Лагерній (співавтор О. Кривоглаз, нереалізований);
• технічний корпус, технічні майстерні Палацу піонерів і школярів (нині Київський палац дітей та юнацтва) на вул. І. Мазепи (1962–1964, співавтор А. Мілецький, О. Кривоглаз);
• лабораторний корпус на вул. Байди-Вишневецького (1969);
• птахофабрика в с. Калиті Київської обл. (1969);
• лабораторний корпус «Гіпрохіммашбуду» на бульв. Лесі Українки (1973–1974);
• проект залізничних кас і готелю «Експрес» (1978–1981, співавтор В. Жежерін);
• реконструкція церкви «Сілоам» на вул. Вітряні Гори, 6 (2005).
• Зважаючи на вагомий внесок А. Лободи в планування й забудову м. Києва 1940–1970-х рр., її творча діяльність потребує подальшого дослідження та популяризації.

Список використанної літератури:

1. Вержбицкий Н. Н. Типизация архитектурных деталей для массового жилищного строительства / Н. Н. Вержбицкий // Вопросы массового жилищного строительства / Акад. архитектуры Укр. ССР, Ин-т архитектуры сооружений ; редкол.: В. Д. Елизаров (отв. ред.) [и др.]. – Киев, 1956. – [Сб. 2]. – С. 129–148 : ил. – Библиогр. в подстроч. примеч.

2. Дворец пионеров в Киеве // Строительство и архитектура. – 1963. – № 6. – С. 18 : ил.

3. Київпроект. 70 років / авт.-упоряд.: М. Б. Кальницький, В. Л. Суворов ; за заг. ред.: І. П. Гордєєва, К. П. Кафієва, О. Л. Овдія ; редкол.: І. П. Гордєєв (голова) [та ін.]. – Київ : Вид. дім «А+С», 2007. – 247 с. : іл., кольор. іл.

4. Килессо С. Декоративная керамика в архитектуре города / С. Килессо // Строительство и архитектура. – 1965. – № 2. – С. 16–18 : фот.

5. Кілессо С. К. Лобода Аріадна Миколаївна / С. К. Кілессо, В. М. Воротинцев // Енциклопедія Сучасної України / Нац. акад. наук України, Наук. т-во ім. Шевченка, Ін-т енциклопед. дослідж. НАН України ; голов. редкол.: І. М. Дзюба [та ін.]. – Київ, 2016. – Т. 17 : Лег-Лощ. – С. 571–572 : портр.

6. Лобода Ариадна Николаевна : лич. листок чл. Союза архитекторов УССР. – Киев : [б. и.], 1956. – 8, [2] с.

7. Мардер А. П. Виктор Елизаров : [монография] / А. П. Мардер ; Гос. ком. по гражд. стр-ву и архитектуре, Науч.-исслед. ин-т теории, истории и перспект. проблем совет. архитектуры в г. Киеве. – Киев : [б. и.], 1977. – 79 л. – Библиогр.: с. 74–79.

8. Покінчити з надмірностями в будівництві на Україні // Архітектура і будівництво. – 1955. – № 6. – С. 7–12 : фот., плани.

9. Творча сила радянської жінки // Вісник Академії архітектури УРСР. – 1951. – № 2. – С. 3–4.

10. Совершенствовать застройку Киева // Строительство и архитектура. – 1973. – № 8. – С. 1–4 : фот.

11. Українське архітектурне необароко (ХХ–ХХІ століття) : ретроспект. бібліогр. покажч. / М-во розвитку громад та територій України, Держ. наук. архітектур.-буд. б-ка ім. В. Г. Заболотного ; уклад. Т. В. Бернацька ; редкол.: Г. А. Войцехівська [та ін.] ; наук. консультант А. О. Пучков. – Київ : [б. в], 2021. – 279 с. : іл., кольор. іл. – (Українські архітектурні стилі ; вип. 4). – Покажч.: с. 262–279.