Середщорічних свят, що відзначаються в багатьох країнах світу, є День батька. В архітектурі також вшановують тих людей, які з благоговінням плекають своїх дитинчат. І одним з них, кого по праву називають батьком хмарочосів, є видатний представник та ідеолог Чиказької школи архітектори Луіс Салліван.
Архітектор народився 3 вересня 1856 р. у Бостоні. У 16-річному віці він вступив до Массачусетського технологічного університету для вивчення архітектури. Але, не закінчивши його, у 1874 р. поїхав вступати до Паризької школи витончених мистецтв. Провчившись там рік, він повернувся до Чикаго і працював у власника архітектурного бюро Данкмара Адлера, з яким пізніше став партнером по бізнесу. Першим проектом фірми «Adler&Sullivan» була офісна будівля Борден-блок.
Талант Саллівана поєднувати в своїх ідеях конструктивні нововведення та оригінальні художні рішення розкрився в період економічного підйому в США і зростання попиту на офісні приміщення. Вимогою часу ставало будівництво висотних будівель.
У своїх проектах архітектор намагався облаштовувати більше вільного простору при збереженні багатоповерховості. Ним були винайдені зовнішні опори, розташовані на власному фундаменті, завдяки чому вдалося значно зменшити товщину стін. Для кращого освітлення та вирішення проблем із вентиляцією використовувалися великі вікна. Зведені будівлі архітектор прикрашав вишуканими інтер’єрами.
Серед проектів Л. Саллівана – офісні приміщення, банки, громадські будівлі. Протягом 1886–1891 рр. спільно з Д. Адлером реалізовані два проекти: Аудиторіум площею 20000 м² у Чикаго, що увінчаний 17-поверховою вежею, та знаменита будівля Уейнрайт-білдінг у Сент-Луїсі, яка стала прообразом майбутніх офісних хмарочосів.
У 1893 р. архітектором зведено будівлю Чикагської фондової біржі, 1894 р. – Гаранті-білдінг у Буффало, 1899 р. – магазин Шлезінгера та Мейєра тощо.
З 1908 р. архітектором спроектованов різних містах Америкисім банків у стилі ар-деко, для оформленні яких він використовував нові оригінальні орнаменти, створював кращі зі своїх інтер”єрів.
Л. Салліван увійшов в історію архітектури не лише як практик, але, завдяки своїм теоретичним розробкам, і як теоретик раціоналістичної архітектури. У 1896 р. він опублікував статтю «Висотна конторська будівля з художньої точки зору». Велика частина літературної спадщини архітектора припала на початок ХХ ст.
Список використаних джерел:
Светлова В. В. Архитектор Луис Салливан / В. В. Светлова // Архитектура и время. – 2012. – № 2. – С. 27–32.
