Лукомський Георгій Крискентійович (02.03.1884, м. Калуга – 05.03.1952, м. Ніцца, Франція) – мистецтвознавець, художник, архітектор.
Г. Лукомський не був істориком мистецтва в сучасному сенсі цього поняття. Він не займався дослідженням історії створення тієї чи іншої пам’ятки. У першу чергу його цікавило мистецьке сприйняття певного архітектурного об’єкта, а також проблеми збереження архітектурної спадщини на початку ХХ ст.
Зацікавлення мистецтвом прийшло до Г. Лукомського в 1893–1896 рр. під час навчання спочатку в Калузькому, а потім Орловському реальних училищах. Його сподівання навчатися в Академії мистецтв у м. Санкт-Петербурзі не справдилися, тому в 1901 р. він вступив до художньої школи в м. Казані. Навчаючись, він займався обмірами пам’яток громадської і сакральної архітектури.
До омріяної Академії мистецтв у м. Санкт-Петербурзі Г. Лукомський вступив у 1903 р. Після закінчення, у 1915 р., отримав звання художника-архітектора. Навчаючись на архітектурному відділенні Академії мистецтв, він плекав свою любов до архітектури, так і не розпочавши архітектурну практику. Його увага, переважно, була прикута до мистецького зображення архітектурних форм і деталей [5, с. 119].
Згадуючи ці роки Г. Лукомський казав: «Архітектурне виховання в Академії мистецтв було як служба, не торкалось, звичайно душі. Багато пізнавалось непотрібного, перепадали лише крупинки естетики архітектури» [4, с. 129].
Під час навчання в Академії мистецтв Г. Лукомський мав змогу подорожувати за кордон. У 1904 р. митець побував у Німеччині, Італії, Швейцарії, Австрії, Польщі, у 1905–1906 рр. жив і працював у м. Парижі. Після повернення, у стінах Академії мистецтв, він влаштував виставку своїх закордонних робіт, що мали великий успіх.
З 1909 р. Г. Лукомський співпрацював з видавництвом при Громаді святої Євгенії, що спеціалізувалася на виданні художніх листівок, книжок з мистецтва й архітектури. Архітектурні пейзажі митця прикрашали поштові листівки початку ХХ ст. Його роботи тушшю були виконані зі значним документалізмом деталей і професійним компонуванням композиції. Підписи до деяких листівок є доволі змістовними і включають не лише назву споруди, а й роки будівництва й автора споруди, що свідчить про професійний підхід до подачі інформації щодо об’єкту. Акварельні роботи митця характеризуються узагальненням форм і цілісністю архітектурного образу споруди. За свідченням дослідників, на архітектурних виставках архітектурні пейзажі Г. Лукомського часто експонувалися поруч з архітектурними проєктами іменитих архітекторів кінця ХІХ – початку ХХ ст.[5, с. 118].
Проте, така архітектурна графіка була своєрідним способом підготовки митця до діяльності як історика мистецтва й архітектури. Слід зауважити, що архітектурні пейзажі Г. Лукомського, які відтворюють об’єкти європейської архітектурної спадщини, стали окрасою мистецьких колекцій численних музеїв Європи, зокрема, Франції, Італії, Бельгії та ін.
Протягом 1909–1914 рр. митець продовжує свої чисельні подорожі Європою, де значну увагу приділяє змальовуванню архітектурних пейзажів.
Насичений київський період життя й діяльності Г. Лукомського тривав з 1918 по 1920 рр. У Києві він організував і очолив архітектурний відділ при Всеукраїнському комітеті охорони пам’яток історії та старовини. Досліджуючи давні церкви, собори й ампірні садиби різних куточків України, художник намагався максимально документально зафіксувати їхню архітектуру, донести до широкого загалу їхню велич, врятувати від забуття.
За його ініціативою, під керівництвом Ф. Ернста, було здійснено фіксацію давніх пам’яток цивільної і сакральної архітектури Києва, описано 160 споруд. Це особливо важливо, враховуючи, що багато з них були знищені в 1930-х рр. безжальною машиною радянської влади.
Мистецька колекція відомого українського мецената Б. Ханенка започаткувала так званий «Другий Київський державний музей», де з 1919 р. Г. Лукомський працював хранителем. Він здійснив науковий опис мистецьких творів, розробив систему розміщення експонатів і підготував етикетаж музейної колекції. Результатом кропіткої роботи став каталог, що містив опис 1259 мистецьких творів майбутнього Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків у м. Києві. Згодом, з метою популяризації творів українського мистецтва, Г. Лукомський надрукував за кордоном кілька описів колекції Б. Ханенка. У цей же час викладав в Університеті св. Володимира й Київському археологічному інституті.
Не менш значущими для історії архітектури є фотофіксація архітектурних об’єктів, зроблена художником. Його світлини мають значну історичну цінність, бо зберігають безліч деталей, без яких неможлива не лише наукова реставрація, а й уявлення про нашу архітектурну спадщину [4, с. 132].
У 1920 р. Г. Лукомський виїжджає за кордон. Подорожуючи, він відвідує Туреччину, Італію, Німеччину, згодом – Великобританію і Францію.
Перебуваючи за кордоном, Г. Лукомський не полишає роботу над дослідженням і популяризацією українського мистецтва, знайомлячи зарубіжних шанувальників українського мистецтва з кращими зразками вітчизняного мистецтва й культури. У закордонних видавництвах виходять друком його праці «Музей Ханенко» (Париж, 1925), «Спогади про Нарбута» й «Українське мистецтво» (Відень, 1924). та ін.
У 1920–1926 рр. Г. Лукомський організував 16 виставок своїх малюнків у Парижі, Римі, Відні, Берліні, Мілані, Венеції, Падуї, Віченці.
Зображенню об’єктів української архітектури й висвітленню питань українського мистецтва присвячено значну частину з творчого доробку митця, а його незліченні архітектурні пейзажі – своєрідні за тоном і манерою.
Серед чисельного доробку Г. Лукомського – видання з історії мистецтва й архітектури України, що зберігаються у фонді бібліотеки, серед яких:
- Лукомский В. К. Вишневецкий замок : его история и описание / В. К. Лукомский, Г. К. Лукомский. – СПб. : [б. и.], 1912 . – 41, [16] вкл. л. : ил.
- Лукомский Г. К. Батуринский дворец, его история, разрушение и реставрация : очерк / Г. К. Лукомский ; О-во защиты и сохранения в России памятников искусства и старины, Ком. по реставрации Батурин. дворца. – СПб. : [б. и.], 1912. – 30 с. : ил.
- Лукомский Г. Венок на могилу пяти деятелей искусства : памяти: Е. И. Нарбута, В. Л. Модзалевского, А. А. Мурашко, К. В. Шероцкого и П. Я. Дорошенко / Г. Лукомский. – Берлин : Грани, [192-]. – 30 с. : ил.
- Лукомский Г. К. Волынская старина : [альбом] / Г. К. Лукомский. – Киев : [б. и.], 1913. – [23] л. : ил.
- Лукомский Г. Волынская старина (описание памятников старинной архитектуры) / Г. Лукомский // Искусство в Южной России : живопись, графика, худож. печать. – 1913. – № 7/8. – С. 285–344 : ил.
- Лукомский Г. К. Галиция в ее старине : очерки по истории архитектуры XII–XVIII вв. и рис. Г. К. Лукомского / Г. К. Лукомский ; ил. Е. Нарбут. – Петроград : Т-во Р. Голике и А. Вильборг, 1915. – 128 с., [15] вкл. л. : ил., цв. ил.
- Лукомский, Г. Два таинственных дворца Разумовских / Г. Лукомский // Столица и усадьба. – 1914. – Год 1, № 16/17. – С. 3–8 : ил.
- Лукомский Г. К. Киев. Церковная архитектура ХІ–ХІХ века. Византийское зодчество. Украинское барокко / Г. К. Лукомский. – Репр. воспр. изд. 1923 г. – Киев : Техніка, 1999. – 54, 123, [11] с. : ил.
- Лукомский Г. К. Луцкий замок / Г. К. Лукомский. – Петроград : [б. и.], 1917. – 15 с. : ил.
- Лукомский Г. К. Мебель / Г. К. Лукомский. – Берлин : Геликон, 1923. – 155 с. : ил.
- Лукомский Г. К. Несколько памятников архитектуры в Козельце / Г. К. Лукомский. – [СПб. : б. и.], 1912. – С. 29–38, [4] вкл. л. : ил. – Библиогр. в примеч.: с. 34–37. – [Отд. отт.: журн. “Старые годы”, 1912 г., № 5].
- Лукомский, Г. О новом и старом Киеве / Г. Лукомский // Зодчий : архитектур. и худож.-техн. журн. – 1913. – № 48. – С. 491–498 : ил.
- Лукомский Г. К. О происхождении форм древне-русского зодчества Чернигова / Г. К. Лукомский. – СПб. : [б. и.], 1912. – 33 с. : ил.
Список використаної літератури:
1. Воїнов В. Г. К. Лукомський / В. Воїнов // Хроніка 2000 : укр. культуролог. альм. – 2005. – Вип. 63/64. – С. 612–614.
2. Гирич І. Поет архітектури Георгій Лукомський / І. Гирич // Хроніка 2000 : укр. культуролог. альм. – 2005. – Вип. 61/62. – С. 4–12.
3. Голлербах Э. Георгий Крескентьевич Лукомский / Э. Голлербах. – Казань : [б. и.], 1928. – 32 с. : 6 вкл. л. – Библиогр.: с. 21–32.
4. Киркевич В. Георгій Крескентійович Лукомський / В. Киркевич // Лукомский Г. К. Киев. Церковная архитектура ХІ–ХІХ века. Византийское зодчество. Украинское барокко / Г. К. Лукомский. – Репр. воспр. изд. 1923 г. – Киев, 1999. – С. 128–134 : портр.
5. Мозохина Н. Открытые письма Георгия Лукомского / Н. Мозохина // Антиквариат, предметы искусства и коллекционирования : новости рынка, обзоры, статьи, практические рекомендации. – 2009. – № 3. – С. 116–123 : цв. ил.
6. Пацеля О. Георгій Лукомський – мистецтвознавець і художник / О. Пацеля // Образотворче мистецтво. – 2004. – № 4. – С. 90 : іл., портр.
7. Тимофієнко В. І. Лукомський Георгій Крискентійович / В. І. Тимофієнко, А. І. Шушківський // Енциклопедія Сучасної України / Нац. акад. наук України, Наук. т-во ім. Шевченка, Ін-т енциклопед. дослідж. НАН України ; голов. редкол.: І. М. Дзюба [та ін.]. – Київ, 2017. – Т. 18 : Лт–Малицький. – С. 103–104 : іл. – Бібліогр. в кінці ст.
8. Удріс І. Дослідники вітчизняної образотворчої класики О. Новицький та Г. Лукомський / І. Удріс // Образотворче мистецтво. – 2001. – № 2. – С. 30–33. – Бібліогр. в кінці ст.
