«Місто Львів має своє неповторне архітектурне обличчя, у формуванні якого велику роль відіграла театральна архітектура. Театральні споруди міста органічно увійшли в міське середовище і сформували площі, вулиці, квартали» зазначено у статті В. Проскурякова [9, c. 147]. Особливе місце в театральній архітектурі Львова займає будівля Великого театру – нині Львівський національний академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької. Цікавою є історія проектування, будівництва та реконструкцій цього театру.
В. Проскуряков зазначає у своїх дослідженнях, що «на початку 90-х рр. ХІХ ст. місто особливо гостро відчувало потребу в театральній споруді, де можна було б ставити різножанрові театральні вистави» [10, c. 39]. Архітектурною подією міжнародного значення стало проведення конкурсу проекту будівництва у Львові монументальної споруди Великого театру [9, c. 21].У книзі О. Паламарчука «Львівський театр опери та балету імені Івана Франка» акцентується увага на одній із умов конкурсу, що полягала в тому, щоб вказати конкретне місце для майбутньої споруди [7, c. 32].
Першу премію на конкурсі здобув проект, запропонований львівським архітектором З. Горголеським, який працював у той час директором Львівської вищої промислової школи. Щоб уникнути необ’єктивного рішення членів жюрі, архітектор надіслав свою роботу анонімно. І лише після оголошення найкращого проекту львів’яни дізналися, хто її автор [7, с. 32].Проект відзначався особливою точністю вибору місця будівництва. На сторінках видання «Архітектура Львова: час і 
стилі ХІІІ–ХХІ ст.» вказано, що театр зайняв ключову позицію в ансамблі новоствореного проспекту міста [1, c. 331–312].Про вирішення складних інженерних завдань з будівництва фундаменту театру, закриття в бетонне русло річки Полтви дізнаємося зі статті П. Гранкіна та Є. Соболєвського [2, c. 37–41], книг О. Ноги, В. Проскурякова, О. Паламарчука.О. Нога у книзі «Іван Левинський: Художник, архітектор, промисловець, педагог, громадський діяч» зазначив: 
«Одним із найважливіших в архітектурній діяльності Левинського було будівництво Великого міського театру (1897–1900 рр.) за проектом Горголевського…Особливе хвилювання викликала проблема залізобетонних конструкцій фундаменту» [5, c. 31–32].У виданні «Історія Львова. Т. 2» зазначено, що «Будинок щедро декоровано, а стиль його численних орнаментальних деталей є сумішшю неоренесансу і необароко» [4, c. 441].Автори книги «Львівські театри. Час і архітектура» акцентують увагу на тому, що «оздоблення фасадів та інтер’єрів – це колективна творчість провідних митців Львова». Алегоричні композиції «Життя» та «Мистецтво», зображення муз на аттику створені скульпторами А. Попелем, Т. Барончем, Ю. Белтовським, Т. Висьньовецьким, Ю. Марковським. Величні бронзові статуї «Поезія», «Слава», «Музика» виконані українським майстром різця П. Війтовичем. [10, c. 40]. Великий успіх мала завіса, розписана корифеєм академічного живопису Г. Семирадським [4, c. 441]. Цікаві історичні факти про створення та збереження 
театральної завіси подані у статті В. Сусак [11, c. 6].>Внутрішнє оздоблення театру захоплює розмаїттям живописного декору. Кожен балкон глядацької зали має інший декор.Більш детальну інформацію про оздоблення фасадів та інтер’єру театру можна прочитати у виданнях О. Р. Паламарчука. Видання даного автора мають не тільки детальний опис оздоблення, а також вміщують багато світлин [6, 8]. У виданні І. Жука «Львів Левинського: місто і будівничий» вміщено унікальні світлини етапів будівництва Великого міського театру [3, c. 146–147].Не менш цікавою є історія 10-річних реставраційно-ремонтних робіт будівлі театру, що висвітлена у статті П. Гранкіна та Є. Соболєвського «Львівський оперний театр: історія будови і реставрації» [2, c. 37–41].
Список використаних джерел:
1. Архітектура Львова. Час і стилі XIII–XXI ст. / Ін-т архітектури Нац. ун-ту “Львів. політехніка”, Громад. орг. “Ін-т Львова” ; упоряд. Ю. Бірюльов. – Львів : Центр Європи, 2008. – 720 с. : іл. – Бібліогр.: с. 698–714.
2. Гранкін П. Львівський оперний театр: історія будови і реставрації / П. Гранкін, Є. Соболєвський // Будуємо інакше. – 2000. – №6. – С. 42–45 ; 2001. – №1. – С. 37–47.
3. Жук І. Львів Левинського: місто і будівничий / І. Жук. – Київ : Грані-Т, 2010. – 183 с. : іл. – Покажч. імен : с. 168–169.
4. Історія Львова : у 3 т. Т. 2. 1772 – жовтень 1918 / НАН України, Ін-т українознавства ім. І. Крип”якевича. – Львів : Центр Європи, 2007. – 559 с. : іл. – Бібліогр. в кінці розд.
5. Нога О. Іван Левинський: художник, архітектор, промисловець, педагог, громадський діяч / О. Нога. – Київ : Основа, 1993. – 77 с. : іл.
6. Паламарчук О. Р. Львівська опера : фотоальбом / О. Р. Паламарчук, В. В. Пилип’юк. – Львів : Світло й Тінь, 2000. – 155 с. : іл.
7. Паламарчук О. Р. Львівський театр опери та балету імені Івана Франка : фотонарис / О. Р. Паламарчук, Т. О. Едер ; худож. Л. Прийма. – Львів : Каменяр, 1987. – 71 с. : іл.
8. Паламарчук О. Р. Львовский государственный академический театр оперы и балета им. Ивана Франко : фотопутеводитель / О. Р. Паламарчук, В. В. Пилипюк. – Киев : Мистецтво, 1988. – 221 с. : ил.
9. Проскуряков В. Вплив Львівської архітектурної школи на розвиток театральної справи в Галичині / В. Проскуряков // Архітектура Галичини XIX–XX ст. : вибр. матеріали міжнар. симпозіуму 24–27 трав. 1994 р., присвяч. 150-річчю заснування Держ. ун-ту “Львів. політехніка” / за ред.: Б. Черкеса, М. Кубеліка, Е. Гофер. – Львів : [б. в.], 1996. – С. 147–161 : іл.
10. Проскуряков В. І. Львівські театри. Час і архітектура / В. І. Проскуряков, Ю. В. Ярмаш. – Львів : Центр Європи, 1997. – 131 с. : іл. 2.
11. Сусак В. За завісою Генрика Семірадського, або історія створення куртини для львівського оперного театру / В. Сусак // Галицька брама. – 1995. – № 8. – С. 6 : іл.
