Максим Федорович Берлинський (1764, с. Нова Слобода Сумської обл. – 1848, м. Київ), народився в родині священика о. Федора Берлинського.
Протягом 1776–1786 рр. М. Берлинський здобував освіту в Києво-Могилянській академії в богословському класі.
У 1786 р. Максим разом з братомнавчалися в Санкт-Петербурзькій учительській гімназії (згодом Санкт-Петербурзький головний педагогічний інститут), де вивчали історію й географію [12, с. 66].
У 1788 р. повернувся до м. Києва й отримав посаду викладача географії та історії у вищих класах при Київському головному народному училищі (з 1809 р. – Київська перша гімназія).
Перебуваючи на цій посаді М. Берлинський в 1799 р. отримав чин губернського секретаря [12, с. 67]. Під час служби в училищі науковець жив на Подолі, у парафії церкви Миколи Доброго, з дружиною Ганною Балабухою, батько якої в 1790 р. заснував у Києві фабрику сухого варення (цукатів) і цукерок [18, с. 239].
Роботу в училищі М. Берлинський поєднував із викладацькою діяльністю в Київській академії. Дослідник активно вивчав минуле Києва.
Протягом 1798–1799 рр. М. Берлинський підготував працю «История города Киева», в якій він висвітлив події з ІХ до ХVІІІ ст. [18, с. 239]. У 1802 р. йому доручено складання історичної записки про Київське головне народне училище [21, с. 396].
У 1815 р. М. Берлинський познайомився з державним канцлером і меценатом графом М. Румянцевим, за його дорученням збирав матеріали про давній Київ, обстежував монастирські бібліотеки, робив виписки, копії з літописів, синодиків, копіював грецькі написи із Софійського собору, інформував про археологічні знахідки, рідкісні предмети з приватних колекцій, які купував на прохання канцлера [18, с. 239].
Берлинський був першим хто виявив науковий інтерес до київських старожитностей, зокрема київського дитинця. Підготовлений вченим докладний топографічно-археологічний опис Києва висвітлював стан міста з кінця ХVІІІ ст. до 1811 р.
Після пожежі 1811 р. київський Поділ зазнав реконструкції і перебудови, внаслідок чого були втрачені археологічні й історико-культурні цінності. Тому праці Берлинського набули великого значення для розвитку археологічної науки. Результати своїх досліджень археолог публікував у таких виданнях, як «Улей», «Украинский журнал», «Молодик». Наукові праці Берлинського були високо оцінені його сучасниками [10, с. 69].
Науковець брав участь в археологічних розкопках, реєстрував й описував археологічні знахідки.
У 1833 р. М. Берлинський нагороджений орденом Святого Володимира ІV ступеня [12, с. 67].
У 1834 р. М. Берлинського призначено головою першого правління Київського університету – він фактично виконував обов”язки ректора до приїзду першого ректора М. Максимовича.
У 1835–1843 рр. він продовжував свої науково-дослідні пошуки: брав активну участь в організації й роботі Тимчасового комітету для дослідження старожитностей Києва, надавав консультації під час археологічних експедицій, пов”язаних з історією й пам”ятками міста [13, с. 59].
Враховуючи вагомий внесок М. Берлинського у дослідження історії Києва, Київська археографічна комісія у 1843 р. обрала його почесним членом.
Значима праця археолога – «История города Киева от основания его до настоящего времени» (1798–1800) – до сьогодні залишається одним з найкращих досліджень минулого української столиці.
Автор здійснив періодизацію історії України, поділивши її на 8 періодів, висвітлив історію Києва як адміністративного, політичного, релігійного й військового центру. У праці детально описано гідрографію, географію і топографію міста, його рослинний і тваринний світ, клімат тощо. Описано також релігійне життя столиці – нариси про Києво-Печерську лавру, Софійський собор, Видубицький монастир тощо. За життя М. Берлинського праця не друкувалася, лише кілька уривків було надруковано в альманасі «Молодик». Довгий час праця вченого вважалася втраченою і тільки в 1970 р. завдяки київському історику Л. Пономаренко рукопис було знайдено в Санкт-Петербурзькій бібліотеці. Нарешті в 1991 р. праця М. Берлинського побачила світ [12, с. 67].
Ще одна праця археолога – «Краткое описание Києва» (1820), в якій дослідник локалізував історичні райони міста й конкретні пам”ятки старовини, вірно визначив Старокиївську гору як перше місце перебування засновника Києва тощо [13, с. 59]. Як зазначав М. Берлинський у праці: «Місто Київ складається з трьох частин: Києво-Печерська, старого Києва і Подолу» [20, с. 54].
«Краткое описание Киева» – перша систематична праця з історичної топографії Києва, до якої додано план міста й літографії. Текст книжки складається з переліку історичних пам”яток міста, промислових споруд, укріплень Києва. Описи підкріплені посиланнями на джерела. На плані особливими знаками відмічені давні урочища й будівлі князівського періоду, а деякі споруди й місцевості зображені в натуральному вигляді (наприклад, кріпосні вали Старого Києва) [21, с. 413].
М. Берлинський наприкінці ХVІІІ ст. відзначав наявність під містом, на його території (що не перевищувала меж давньоруського Києва), розгалуженої системи придатних для вживання водних джерел. Дослідник перелічив багато різновидів дерев, з яких складалися «леса и перелески» поблизу міста, придатних до випалу деревного вугілля [15, с. 48].
М. Берлінський також був одним з істориків-краєзнавців, дослідників культової архітектури й релігійної історії, увагу яких привернув Богоявленський собор як видатна пам”ятка українського бароко [6, с. 3].
Останні роки життя археолог прожив скромно й досить самотньо в своєму будинку на Липках, поблизу Кловського палацу, де тоді містилася Перша київська гімназія. У похилому віці продовжував займатися регулярними метеорологічними спостереженнями (вчений вів їх у Києві практично безперервно понад півстоліття) [3, с. 6].
Діяльність археолога становить важливу ланку у формуванні історичної науки в Україні. Праці вченого пройшли перевірку часом і залишилися назавжди в науці [21, с. 414].
На честь видатного дослідника названа одна з вулиць уШевченківському р-ні м. Києва [3, с. 13].
Список використаної літератури:
1. Берлинський М. Ф. Історія міста Києва / М. Ф. Берлинський ; підгот. тексту до друку, вступ. ст., комент. М. Ю. Брайчевського ; Акад. наук Укр. РСР, Археогр. коміс., Ін-т археології, Ін-т історії України. – Київ : Наук. думка, 1991. – 318 с. – (Пам”ятки історичної думки України). – Текст: укр., рос. – Алф.-предм. покажч.: с. 280–315.
2. Берлинський М. Короткий опис Києва / М. Берлинський ; редкол.: М. Жулинський (голова) [та ін.]. – [репр. відтворення вид. 1820 р.]. – Київ : [б. в.], 1990. – [222] с. – (Серія книжкових пам”яток «Українські пропілеї»).
3. Берлинский М. Ф. Краткое описание Киева / М. Ф. Берлинский ; авт. предисл. Г. Ю. Ивакин. – Репр. воспр. изд. 1820 г. – Киев : Час, 1991. – 224 с. : ил., табл.
4. Берлинский М. Краткое описание Киева, содержащее историческую перечень сего города, также показание достопамятностей и древностей онаго / М. Берлинский. – СПб. : [б. и.], 1820. – 204 с., [3] вкл. л. : ил., пл.
5. Гончаров О. «Києвознавчі читання» в Київському університеті імені Тараса Шевченка / О. Гончаров // Краєзнавство. – 2014. – № 2. – С. 167–177 : фот. – Бібліогр. в кінці ст.
6. Гончарова К. Богоявленський собор / К. Гончарова // Пам”ятки України : історія та культура. – 2013. – № 1. – С. 2–13 : іл. – Бібліогр. в кінці ст.
7. Звід пам”яток історії та культури України : енциклопед. вид. : у 28 т. / Нац. акад. наук України, Ін-т історії України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського, Держ. ком. буд-ва, архітектури та житлової політики України ; голов. редкол.: В. Смолій (голов. ред.) [та ін.]. – Київ : Голов. ред. Зводу пам”яток історії та культури при вид-ві «Укр. енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1999. – Кн. 1, ч. 1 : А – Л. – 579 с. : іл., кольор. іл., мапи. – Бібліогр.: с. 531–546. – Покажч.: с. 549–578.
8. Ігнаткін І. Топографія Києва / І. Ігнаткін // Пам”ятники України : інформ.-метод. бюл. – 1982. – № 3. – С. 45–46.
9. Кадомська М. Пам”ятник Магдебурзькому праву / М. Кадомська // Пам”ятки України : історія та культура. – 2014. – № 5. – С. 42–53 : іл.
10. Катаргіна Т. Берлинський Максим Федорович / Т. Катаргіна // Видатні діячі науки і культури Києва в історико-краєзнавчому русі України : біогр. довід. / Ін-т історії України, Укр. т-во охорони пам”яток історії та культури України, Центр пам”яткознавства НАН України та УТОПІК ; редкол.: В. О. Горбик (відп. ред.) [та ін.]. – Київ, 2005. – Ч. 1. – С. 67–70. – Бібліогр. в кінці ст.
11. Києвознавчі читання: історичні та етнокультурні аспекти : зб. матеріалів : міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 200-річчю від дня народж. Т. Шевченка та 250-річчю від дня народження М. Берлинського, 27 берез. 2014 р. / Київ. нац. ун-т ім. Т. Г. Шевченка, Нац. спілка краєзнавців України ; редкол.: О. П. Реєнт [та ін.]. – Київ : [б. в.], 2014. – 475 с. – Бібліогр. в кінці ст.
12. Києво-Могилянська академія в іменах, XVII–XVIII ст. : енциклопед. вид. / наук. ред., упоряд. З. І. Хижняк ; редкол.: В. С. Брюховецький (відп. ред.) [та ін.] ; наук. консультант Л. А. Дубровіна. – Київ : Вид. дім «КМ Академія», 2001. – 735 с. : іл., мапи. – Парал. тит. арк.: англ. – Покажч.: с. 646–705. – Бібліогр.: с. 706–729.
13. Малий словник історії України / редкол.: В. Смолій [та ін.]. – Київ : Либідь, 1997. – 464 с.
14. Мельник О. Київ Михайла Грушевського / О. Мельник // Пам”ятки України : історія та культура. – 2013. – № 10. – С. 16–29 : фот. – Бібліогр. в кінці ст.
15. Паньков С. В. Організація залізодобувного виробництва у давньоруському Києві / С. В. Паньков, Г. О. Вознесенська // Археологія. – 2008. – № 3. – С. 40–46. – Бібліогр. в кінці ст.
16. Семейкин Н. Максим Федорович Берлинский – бывший ученик и учитель Киевской академии и его учено-литературная деятельность / Н. Семейкин. – [Киев, 1916]. – С. 501–552. – Библиогр. в подстроч. примеч.
17. Тараненко С. Планувальна структура давньоруського Києво-Подолу / С. Тараненко // Пам”ятки України : історія та культура. – 2015. – № 5/6. – С. 14–19 : іл. – Бібліогр. в кінці ст.
18. Тронько П. Т. Берлинський Максим Федорович / П. Т. Тронько // Енциклопедія історії України : в 10 т. / Нац. акад. наук України, Ін-т історії України ; ред. рада: В. М. Литвин (голова) [та ін.] ; редкол.: В. А. Смолій (голова) [та ін.]. – Київ, 2003. – Т. 1 : А–В. – С. 239 : портр. – Бібліогр. в кінці ст.
19. Федорова Л. Д. Золоті ворота в Києві як об”єкт громадської опіки в XIX – на початку XX ст. / Л. Д. Федорова // Питання історії науки і техніки. – 2019. – № 1. – С. 25–36. – Бібліогр. в кінці ст.
20. Цалик С. Від трьох до двадцяти п”яти, а взагалі десять : як складався пазл київських районів / С. Цалик // Антиквар : часопис про мистецтво та колекціонування. – 2017. – № 11/12. – С. 54–63 : іл.
