Малозьомов Іван Іванович

Малозьомов Іван Іванович


Малозьомов Іван Іванович
(08.09.1899, с. Луговець, Брянщина – 29.11.1954, Київ) – український архітектор, який зробив вагомий внесок у розробку наукових принципів містобудування. Брав участь у плануванні й будівництві міст не лише України, а й Грузії, Вірменії та інших країн.

  • У 1908–1917 рр. здобував середню освіту в гімназії в с. Стародубі на Чернігівщині.
  • У 1918–1927 рр. навчався на архітектурному факультеті Київського художнього інституту (викладачі П. АльошинО. Вербицький, Г. НарбутІ. Моргилевський, В. Касіян, Ф. Кричевський, О. Мурашко). Після закінчення інституту отримав диплом архітектора-художника. Одночасно працював на різних будівництвах у м. Києві.
  • У 1926–1927 рр. працював проєктувальником Київської кінофабрики в архітектора В. Рикова,
  • З 1928 р. член Товариства сучасних архітекторів України.
  • У 1929–1936 рр. – керівник архітектурної майстерні харківського Діпроміста. Керував створенням проєктів планування міст.
  • У 1932 р. – голова оргкомітету створення Спілки архітекторів України.
  • У 1934–1936 рр. – заступник голови Спілки архітекторів України.
  • У 1936–1941 рр. – головний архітектор м. Ленінграда (нині Санкт-Петербург).
  • У 1941–1943 рр. – учасник Другої світової війни, полковий інженер.
  • У 1943–1945 рр. працював в «Ленпроєкті» над ліквідацією руйнувань, заподіяних під час війни.
  • У 1945 р. після повернення в Україну обіймав посаду заступника начальника Управління в справах архітектури при Раді Міністрів УРСР.

Педагогічна діяльність І. Малозьомова

  • У 1928–1936 рр. викладав у Художньому інституті й Інституті комунального господарства в м. Харкові.
  • У 1930-х рр. – викладач Харківського інженерно-будівельного інституту.
  • У 1945–1954 рр. викладач Київського державного художнього інституту.

І. Малозьомов розробив проєкти генеральних планів міст:

  • Великого Запоріжжя (1929–1932, співавтори П. ХаустовБ. ПриймакО. Касьянов та ін.);
  • Маріуполя (1932–1935);
  • Тбілісі (Грузія, 1934–1935, співавтори З. Курдіані, Г. Гогава);
  • Кривого Рогу (1935–1936);
  • Єревану (Вірменія, 1936–1938, співавтори Н. Загранян, С. Клевицький);
  • Калініна (РФ, 1937, співавтор Д. Барагін);
  • Якутська (РФ,1938–1939);
  • Петрозаводська (РФ, 1940);
  • Піткяранта (РФ, 1940);
  • Колпіно (РФ, 1944);
  • Києва (1947, співавтори В. Власов, Б. Приймак та ін.).

Архітектурні проєкти й збудовані об’єкти І. Малозьомова:

  • інтер’єр будинку Держпрому в м. Харкові (1927–1928);
  • клуб будівельників у м. Харкові (1927–1930, співавтори Я. Штейнберг , І. Мілініс);
  • житловий масив Промінь у м. Харкові (1928);
  • будівля тютюнової фабрики в м. Харкові (1929);
  • будинок «Техвидав» на вул. Сумська в м. Харкові (1929);
  • житловий будинок на вул. Чарльза Дарвіна й виставковий павільйон в університетському саду в м. Харкові (1930);
  • Будинок Уряду в м. Харкові (1930, співавтор Я. Штейберг);
  • Будинок Рад у м. Донецьку (1931, співавтор Д. Торубаров);
  • проєкт заводу дитячого виправного закладу О. Макаренка (1933, співавтор Н. Манучарова, Б. Приймак, В. Яковлев);
  • набережна р. Кури в м. Тбілісі (Грузія, 1934, співавтори Б. Приймак, В. Яковлев);
  • фотофабрика ФЕД ім. Дзержинського у м. Харкові (1931, співавтор Н. Манучарова, Б. Приймак, В. Яковлев);
  • житлові будинки в м. Кривому Розі (1935);
  • житлові будинки в Карелії (1938);
  • Будинок Рад в м. Якутську (1938);
  • кінотеатр «Зірка» в м. Києві (1950-ті).

І. Малозьомов – архітектор, педагог, громадський діяч, внесок якого в розвиток вітчизняного містобудування й архітектурно-будівельної науки величезний. Він стояв у витоків конструктивізму в архітектурі України першої половини ХХ ст.

Список використаної літератури:

1. Однопозов И. Забытый советский Киев : фотопутеводитель / И. Однопозов. – Киев : Проект2, 2012. – 172 с. : ил. – Библиогр.: с. 171–172.

2. І. І. Малозьомов : [некролог] // Архітектура і будівництво. – 1954. – № 6. – С. 32.

3. Констянтинов Ю. М. Малозьомов Іван Іванович / Ю. М. Констянтинов // Енциклопедія Сучасної України / Нац. акад. наук України, Наук. т-во ім. Шевченка, Ін-т енциклопед. дослідж. НАН України ; голов. редкол.: І. М. Дзюба [та ін.]. – Київ, 2018. – Т. 19 : Малиш–Медицина. – С. 31 : іл. – Бібліогр. в кінці ст.

4. Малоземов Іван Іванович // Пантеон зодчих Лук”янівського некрополю : біогр. довід. / Держ. іст.-мемор. Лук’янів. заповідник ; упоряд.: О. П. Борисюк, О. М. Дітковська, Л. Г. Стеннік ; редкол.: В. М. Демченко [та ін.] ; авт. передм. Д. Н. Яблонський. – Київ, 2008. – С. 53–55 : іл.

5. Смоленская С. А. Лидеры украинского авангарда: архитектор Малоземов / С. А. Смоленская // Науковий вісник будівництва / М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Акад. буд-ва України ; голов. ред. Д. Ф. Гончаренко ; редкол.: В. В. Савйовський [та ін.]. – Харків, 2012. – Вип. 71. – С. 114–119 : іл. – Бібліогр. в кінці ст.

6. Ясиевич В. Е. Творчество И. И. Малоземова (1899–1954 гг.) / В. Е. Ясиевич // Строительство и архитектура. – 1980. – № 5. – С. 26–29 : портр., пл., фот.

Догори