Про майстрів, які будували церкви на Бойківщині, зокрема про Луку Снігура, писав також В. Січинський. У своїй роботі «Історія українського мистецтва» (Нью-Йорк, 1956) дослідник зазначив, що до найбільш визначних будівничих церков належала родина Снігурів з Погару [5, с. 106].

Майстер-будівничий і різьбар Лука Павлович Снігур народився в 1846 році в селі Погарі на Львівщині. Вперше згадка про майстра з”явилася в 1925 році, коли він за проєктом архітектора Лева Левинського збудував церкву в селі Климці. Снігур був автором багатьох дерев’яних церков і будинків різного призначення: «Збудував близько 35 дерев’яних церков бойківського типу; кращі з них у селах: Росохачі і Оряві (1882), Гусному Вижньому (1890), Маткові (1899), Кривому (1922), Климець (1925); іконостаси в Кривому, Радичі, Должках» [3, с. 2923].

Не маючи спеціальної підготовки з проектної справи й будучи майже неписемним, Лука Снігур з раннього віку проявляв стійкий інтерес до теслярської справи й архітектури. З дитинства любив майструвати з дерева моделі різних хат, церков, млинів і носив їх із собою в торбі. Виготовляючи з дерева різні моделі, він самостійно засвоїв певну школу бойківських традиційних архітектурних форм і будівельних прийомів. Подорослішавши, почав виготовляти собі інструменти із залізного прута: різні свердла, долота, струги. У 21 рік найнявся до майстра Арвая.

Описуючи зовнішність Л. Снігура, П. Юрченко зазначив: «Це був чоловік середнього росту, дуже сутулий, начебто горбатий. На ходу він ніс праве плече трохи вперед, як людина, яка довгі роки працювала сокирою, нагнувшись, тесала колоди. Носив Снігур вуса, що звисали донизу, і довге волосся, стрижене під скобку, ходив у простій селянській бойківській одежі з личаками на ногах» [10, c. 77].

Будучи вже визнаним майстром, Лука Снігур, «будуючи будь-яку споруду зі своїми помічниками, сам виконував усі роботи. Він тесав і геблював плениці і бруси, робив рубку замків, виготовляв ґонт різних фасонів, крив дахи і стіни ґонтом чи бляхою, робив пофарбування, виготовляв всю столярку – вікна і двері, склив вікна… Лука Снігур не був вузьким фахівцем-ремісником, що знав тільки теслярську справу. Він був багато обдарованою людиною, яка могла синтетично вирішувати всі питання будівництва і монументально-декоративного мистецтва» [10, с. 90]. «Все він робив уважно, досконало, так, як навчали діди та прадіди, бо дуже любив свою справу, шанував традиції і був гостро непримиримий до легковажних у роботі та в побуті» [9, с. 61].

У 1876 році майстер Арвай збудував дерев’яну церкву в рідному селі Луки Снігура. Згодом Лука Снігур «правив» верхи цієї церкви й навіть зробив на храмі надпис «1894 Лукач Снігур». Незадовго до своєї смерті звів біля церкви дзвіницю й замовив для неї дзвона за власні кошти. Будучи в похилому віці він сам тесав бруси й виконував інші будівельні роботи. Помер Лука Снігур у 1928 (за іншими даними в 1929) році. На знак поваги до Луки Снігура його земляки поховали майстра коло цієї церкви. Фото 4

У фонді бібліотеки зберігається машинопис – науково-технічний звіт «Про пропорційність в українській дерев’яній архітектурі: спроби досліду» (Київ. 1966), в якому П. Юрченко зробив спробу аналізу пропорційності на пам’ятках дерев’яної архітектури переважно в межах Бойківщини. «Що ж до завдання і метода визначення пропорцій в дерев’яній архітектурі, то потрібно сказати, що тут робиться спроба розглянути пропорційність не тільки з формального боку, а як можливий творчий метод майстра, як інструмент, з допомогою якого встановлювались ним основні розміри будівлі. Для розуміння народного будівництва велике значення має відтворення творчого метода майстрів народної архітектури. Мова йде про те, щоб з’ясувати, як встановлювались розміри складових частин будинка, яка була послідовність в цьому творчому процесі, які розміри були тут вихідними» [11, с. 2].

Нарис «Майстер Лука Снігур з Погара» був останньою працею Петра Юрченка – у 1972 році він помер. Рукопис, переданий до київського видавництва «Мистецтво», зазнав кількарічних митарств. Радянська цензура не дозволяла його друкувати. Робота П. Юрченка про бойківського майстра і його спадщину є цінною для історії архітектури України, оскільки написана на основі польових досліджень, опитувань мешканців сіл, де жив і творив Лука Снігур.

«Багате традиційне бойківське будівництво закінчується роботами покоління Снігурів з Погара» [7, с. 140]. Неповторна своєрідність бойківських церков ставить їх у ряд найкращих пам”яток світової архітектури. Бойківські майстри створили оригінальні й неповторні за своїми формами дерев”яні храми із ступінчатими пірамідальними верхами, які так близькі і схожі із стрункими смереками. У цю скарбницю зробив свій вклад і Лука Снігур.

Список використаних джерел

1. Драган М. Українські деревляні церкви: генеза і розвій форм. Ч. 1 : Текст / М. Драган. – Львів : Друк. вид-ва спілки «Діло», 1937. – 159 с. – (Збірки Національного музею у Львові).

2. Драган М. Українські деревляні церкви: генеза і розвій форм. Ч. 2 : Ілюстрації / М. Драган. – Львів : Друк. вид-ва спілки «Діло», 1937. – 135 с. – (Збірки Національного музею у Львові).

3. Енциклопедія Українознавства : перевид. в Україні. Репринтне відтворення вид. 1955–1984 рр. – Т. 8. – Львів, 2000. – 3200 с. : іл.

4. Перевальський В. Петро Юрченко і його остання праця / В. Перевальський // Пам’ятки України. – 2007. – № 3. – С. 61–65 : іл.

5. Січинський В. Історія українського мистецтва / В. Січинський. – В 2-х т. Т. 1 : Архітектура. – Нью-Йорк : Наук. т-во ім. Шевченка в Америці, 1956. – 180, XVI с. : іл.

6. Юрченко П. Дерев’яна архітектура / П. Юрченко // Історія українського мистецтва : в 6-ти т. Т. 3 : Мистецтво другої половини XVII–XVIII ст. – Київ, 1968. – C. 21–69.

7. Юрченко П. Дерев’яна архітектура України / П. Юрченко. – Київ : Будівельник, 1970. – 192 с., [11] вкл. арк. : іл., кольор. іл., плани.

8. Юрченко П. Дерев’яне зодчество України (XVIII–XIX ст.) / П. Юрченко. – Київ : Вид-во Акад. Архітектури УРСР, 1949. – 132 с.

9.  Юрченко П. Майстер Лука Снігур з Погара / П. Юрченко // Образотворче мистецтво. – 1993. – № 3–4. – С. 58–62. : іл.

10. Юрченко П. Майстер Лука Снігур з Погара / П. Юрченко // Пам”ятки України. – 2007. – № 3. – С. 66–95 : іл.

11. Юрченко П. Про пропорційність в українській дерев’яній архітектурі : спроба досліду / П. Юрченко ; КиївНДІТАМ. – Київ, 1966. – 28 арк. : фото.