Сосенко Модест Данилович (23.04.1875, с. Пороги на Станіславщині – 04.02.1920, м. Львів) – один з найяскравіших українських художників західної України, який працював в жанрі сакрального мистецтва, монументального, портретного, пейзажного живопису, прикладної графіки, розробляв і утверджував національно орієнтований стиль сакрального живопису ХХ ст. [5, с. 554].
Народився майбутній митець в родині священика. Загальну освіту здобув у початковій народній школі в с. Підзамочку на Тернопільщині, у 1888–1896 рр. навчався у Вищій реальній школі у м. Станіславові [4, с. 26].
Подальшу мистецьку освіту М. Сосенко продовжив у Краківській академії мистецтво, де навчався у 1896–1900 рр.
Саме тут молодий художник зацікавився пейзажним живописом і здобув не лише професійну підготовку, а й основні ідейні засади своєї творчості.
У 1900–1902 рр. митець продовжив свою освіту в Королівській Баварській академії мистецтв у м. Мюнхені де старанно вивчав різні техніки станкового й монументального живопису. У вільний від навчання час юний художник переймав досвід європейського мистецтва в музеях міста, де знайомився з творами світових митців. На другому році навчання М. Сосенко з успіхом опановує навики пейзажного живопису [2, с. 16].
Після завершення навчання митець переїжджає до Львова звідки, восени 1902 р. за ініціативи мецената митрополита А. Шептицького, виїжджає на стажування до Парижу.
Там він навчається в Парижській національній школі мистецтв під керівництвом професора Л. Бонна, яскравого представника академічного живопису.
У 1904 р. після завершення навчання М. Сосенко повертається до Львову високоосвіченим, інтелігентним художником, готовим застосовувати отримані знання для розвитку українського мистецтва.
У 1905 р. відбувся перший творчий дебют художника на виставці Товариства прихильників української літератури, науки і штуки, членом якого художник був до 1914 р. Вже тоді рецензенти помічали «в його роботах тенденцію до модерного поєднання образів, поєднані з елементами, характерними для давнього українського іконопису» [4, с. 78].
Однією із знакових подій в житті М. Сосенка стала участь в паломництві до Святої землі (Палестина, Греція, Єгипет), організована митрополитом А. Шептицьким у 1906 р. [3, С. 5].
Можливо, саме ця подорож допомогла йому зробити пріоритетний вибір і закцентувати свою творчість на сакральному мистецтві. Він належав до тих митців, які намагались піднести українське мистецтво на новий рівень. Інтерпретуючи традиції народного мистецтва і застосовуючи нові мистецькі детал,і М. Сосенко створив свій власний впізнаваний «сосенківський» стиль сакрального мистецтва [3, с. 6].
Серед його неповторної спадщини сакрального монументального мистецтва розписи й іконостаси церков:
– церкви Святого Іллі в с. Яблуниці Івано-Франківської обл. (1901, втрачені);
– церкви Святої великомучениці Параскеви в с. Пужниках Івано-Франківської обл. (1906–1907, втрачені);
– Воскресенської церкви в с. Тлумачі, Воскресенської церкви в с. Печеніжині Івано-Франківської обл. (1907–1908, знищені),
– іконостас василіянської Онуфріївської церкви у Львові (1907–11);
– церкви Архангела Михаїла в с. Підберізці Львівської обл. (архітектор В. Нагірний, 1908–1909) [6, с. 3];
– Успенської церкви в с. Славське Львівської обл. (1909, за участю Ю. Буцманюка);
– іконостас церкви Пресвятої Трійці в м. Дрогобич (1909–1910);
– проєкт іконостаса Успенської церкви у Львові (1910);
– розпис церкви Св. Миколи в с. Конюшки (1911, за участю І. Величковської, Ю. Буцманюка);
– церкви Архангела Михаїла в с. Більчому-Золотому Тернопільської обл.; 1912, знищені).
– церкви Святого Миколая в м. Золочеві Львівської обл. (1913);
– церкви Вознесіння Господнього в с. Побочі Львівської обл. 1913
– церкви Воскресіння Христового в с. Рикові (нині с. Поляни) Львівської обл.;
– церков в с. Дев’ятники, с. Холоєвї, с. Половому Львівської обл (1911–1913) [1, С. 712].
– розписи актової та концертної зал Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка у Львові (1913–1915).
За словами В. Радомської, на кінець ХХ століття залишилася лише невелика частина монументальної спадщини художника:
– церква в с. Підберізцях, дві ікони в церкві с. Поляни,
– поліхромія в залах музичного училища в м. Львові,
– іконостас церкви Василіан у Львові і фрагменти золочівського іконостасу церкви Св. Миколи.
Решта споруд або зруйновані, об втратили свою автентичність [3, с. 7].
З 1907 р. М. Сосенко працював в Національному музеї у Львові. Розшукуючи твори українського мистецтва і поповнюючи музейні фонди, він вклав чимало зусиль у розвиток музейної колекцій.
У 1913 р. М. Сосенко разом з родиною подорожує до Італії, де працює над копіями фресок відомого Фра Бето Анжеліко.
Перша світова війна не оминула митця і в 1916–1918 рр. він перебував на фронті в лавах австрійської армії, звідки повернувся зі слабким здоров’ям.
Як зауважує О. Семчишин-Гузенко, окрім мистецького внеску в розвиток української культури художник завжди мав чітку громадянську позицію, і в період становлення національної свідомості на галицьких землях не міг «залишитись осторонь і концентруватися лише на вузьких фахових проблемах» [4, с. 65].
М. Сосенко співпрацював з українськими організаціями й інституціями, зокрема товариством «Просвіта», Науковим товариством імені Тараса Шевченка. Художник залюбки відгукувався на запрошення проілюстровати їхні видання.
Нині та невеличка частина унікального збереженого мистецького надбання видатного майстра пензля М. Сосенка потребує дбайливого ставлення і професійної реставрації, щоб повернути творчість митця сучасникам і зберегти для нащадків.
Список використаної літератури:
- Александрович В. С. Сосенко Модест Данилович / В. С. Александрович // Енциклопедія історії України : в 10 т. / Нац. акад. наук України, Ін-т історії України ; ред. рада: В. М. Литвин (голова) [та ін.] ; редкол.: В. А. Смолій (голова) [та ін.]. – Київ, 2012. – Т. 9 : Прил–С. – С. 712 : іл.
- Волошин Л. Творці українського модерну. І. Модест Сосенко [Текст] / Л. Волошин // Образотворче мистецтво. – 2003. – № 1. – С. 14–20 : іл., портр.
- Радомська В. Повернення Модеста Сосенка: до 115-ї річниці з дня народження / В. Радомська // Образотворче мистецтво. – 1991. – № 1. – С. 4–7 : іл.
- Семчишин-Гузнер О. Модест Сосенко (1875–1920) : монографія / О. Семчишин-Гузнер ; Нац. музей ім. Андрея Шептицького (Львів). – Львів : Нац. музей у Львові ім. А. Шептицького, 2020. – 466 с. : іл., кольор. іл. – Рез.: англ. – Бібліогр.: с. 448–465 та в підрядк. прим. – Імен. покажч.: с. 436–442.
- Сосенко Модест Данилович // Мистецтво України : біогр. довід. / за ред. А. В. Кудрицького ; упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський. – Київ, 1997. – С. 554–555.
- Cherkes B. Current state of preservation and problematics of restoring polychrome paintings by Modest Sosenko in the structure of sacred architecture / B. Cherkes, V. Radomska // Architectural studies. – 2019. – Vol. 5, № 1. – P. 1–8 : il.
Підготувала Олена Клоченок
