Молоде місто Луганськ

Луганськ – порівняно молоде місто, в цьому році йому виповнюється 225 років.

1795 рік прийнято вважати роком заснування міста.

Багато століть територія майбутнього міста була Диким полем, де кримські татари випасали худобу. З кінця XVII ст. тут з’являються козацькі поселення Кам’яний Брід і Вергунка, котрі були першими населеними пунктами, що прийняли будівельників і робітників Луганського ливарного заводу. З 1797 р. поселення отримали назву Луганський завод [7, C. 9].

У кінці 1830-х рр. Луганський завод стає центром гірничого округу, а в 1852 р. отримує статус гірничого міста [5, C. 12].

З 1882 р. під назвою Луганськ місто стає центром Слов’яносербського повіту Катеринославської губернії, починається його інтенсивний розвиток [5, C. 13]. У цей період місто хаотично забудовується. У 1890 р. був розроблений перший план забудови Луганська. Всі вертикальні вулиці називалися лініями, а всі горизонтальні вулиці мали назви. Перша вулиця міста мала назву Англійська (нині вул. В. Даля). Будинки будувалися переважно кам’яні, тому що з 1870 р.у місті було заборонено споруджувати дерев’яні споруди [6, C. 76–77]. Також весь цей час у місті велося активне промислове будівництво.

На початку 1940-х рр. Луганськ стає великим промисловим і культурним центром Української РСР [7, C. 117].

Найактивнішим періодом розбудови міста стала друга половина ХХ ст. Враховуючи те, що історична забудова була майже знищена під час Другої світової війни, місто відбудовувалося за новим планом. Тому сучасний Луганськ має широкі вулиці, великі площі, багато скверів і парків.

Окрасою міста стали багаточисленні фонтани. Вони прикрасили міські парки і сквери [2, C. 8]. Кожен фонтан є неповторним арт-об’єктом. Особливу увагу привертає до себе фонтан «Три грації» [3, C. 97]. «Готель «Жовтень» (нині «Україна») – одна з перших повоєнних споруд Луганська» [7, С. 12]. Архітектор Й. Каракіс, який є автором проекту, використав традиції українського модерну й необароко в оздобленні фасадів готелю [5, C. 47]. Цікавими спорудами міста є автобусний і залізничний вокзали. Автобусний вокзал – це комплекс, що включає пасажирську зону, 16 постів відправлення і 8 постів прибуття. 150-тонна перехресно-стержнева просторова конструкція перекриття з рисами прямокутного трикутника дозволила значно збільшити об’єм пасажирської зали. Оригінальна архітектура даної споруди базується на перекритті із стальних трубчатих елементів по монолітному залізобетонному каркасу [6, C. 157–158]. Залізничний вокзал має параболічну форму покриття основного блоку, що декоровано штампованими алюмінієвими листами. Усередині вокзал також має виразне оздоблення мармуром, гранітом, торцеві частини арок містять вітражі [6, C. 158–159].

Архітектурними акцентами центру міста в середині ХХ ст. стали будівлі драматичного театру і краєзнавчого музею. Архітектуру будівлі музею підкреслюють скульптурні панно скульпторів П. І. Кизієва, О. О. Редькіна, А. Ф. Самуся, що встановлені на південному і північному фасадах [4, C. 3].

Одночасно з громадськими спорудами Луганськ у ХХ ст. активно забудовується житловими будинками. Місто росло за рахунок вільних територій, де застосовувалися передові містобудівні принципи та зводилися житлові будинки удосконалених типових проектів. Кожен мікрорайон має свою композиційну ідею, яку архітектори намагалися зробити виразним силуетом міської забудови [6, C. 201–218].

Відповідно до проекту благоустрою вул. Коцюбинського був споруджений «багатоструменевий фонтан з декоративним басейном». Для зручності пішоходів басейн було розділено широким проходом, де влаштовано містки й озеленені майданчики для відпочинку [6, C. 188–189]. Подібний фонтан був також споруджений на вул. Годуванцева. Ці об’єкти ландшафтної та малої архітектури стали справжньою родзинкою типових проектів забудови мікрорайонів Луганська.

Прикладом сучасної забудови міста є навчальний корпус Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля, адміністративна будівля Луганської обласної філії «Укрсоцбанку» [1, іл. 14].

У другу суботу вересня Луганськ святкує день міста. У 2020 році свято припадає на 12 вересня.

До дня міста Луганська пропонуємо ознайомитися з літературою про історію забудови Луганська на віртуальній книжковій виставці «Молоде місто Луганськ».

Список використаних джерел:

1. Адмінбудівля Луганської обласної філії “Укрсоцбанк” за адресою: м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 3-В : матеріали подання на здобуття премії АБУ ім. М. С. Буднікова. – Луганськ : [б. в.], 2005. – 48 с., [14] арк. : фот.

2. Алексеева Л. И. Ворошиловград [Луганск] : путеводитель / Л. И. Алексеева. – Донецк : Донбас, 1986. – 96 с., [12] вкл. л. : ил.

3. Ворошиловоград = Voroshilovgrad : фотоальбом / авт. тексту Л. Алексєєва ; упоряд. Е. Каліка. – Київ : Мистецтво, 1983. – 127 с. : іл.

4. Высоцкий В. И. Ворошиловградский краеведческий музей : путеводитель / В. И. Высоцкий. – 2-е изд., доп. – Донецк : Донбас, 1987. – 65 с. : ил.

5. Драй А. Я. Гостиница “Украина” (“Октябрь”). Улица Пушкина, 3 / А. Я. Драй, Н. В. Морозова-Мавроди. – Луганськ : Янтар, 2011. – 95 с. : ил. – (История луганского дома). – Библиогр.: с. 90–91.

6. Костин В. И. Ворошиловград [Луганск] : архитектур.-ист. очерк / В. И. Костин ; КиевНИИТИ. – Киев : Будівельник, 1987. – 223 с. : ил.

7. Луганск : ист. очерк / авт. кол.: Н. Г. Гончаренко [и др.]. – Донецк : Донбасс, 1969. – 207 с. : [12] вкл. л. : ил. – Библиогр. в подстроч. примеч.

8. Луганськ / авт. тексту М. О. Упеник ; фото М. К. Плаксіна. – Київ : Мистецтво, 1964. – [56] с. : іл.

9. Пащенко И. Луганск / И. Пащенко, В. Смага. – Донецк : Донбасс, 1968. – 92 с. : [10] вкл. л. : ил.

Переглянуто: 15