Артинов Михайло Григорович (21.03.1853, м. Петербург –16.04.1913, м. Київ) – відомий київський зодчий, цивільний інженер.

 

У 1872–1879 рр. навчався в будівельному училищі в м. Петербурзі. Після закінчення одержав звання цивільного архітектора і чин Х класу.

У 1889 р. працював молодшим архітектором будівельного відділення Харківського губернського правління.

У 1890 р. залишив службу і зайнявся приватною практикою.

У 1898 р. працював на посаді техніка при раді Київського благодійного товариства.

Наприкінці ХІХ ст. працював у м. Києві, де за його проектами були зведені або добудовані будівлі:

– особняк Олександра Бродського на розі вул. Інститутської, 15 та вул. Садової, 5 (1896, не зберігся); 

 – дитяча лікарня Товариства надання допомоги хворим дітям на вул. Бульварно-Кудрявській, 20 (1897–1898);

– прибутковий будинок на вул. Малій Житомирській, 17 (1897–1898);

– проект клубного приміщення в садибі П. Барського на пров. Музейному (1898, не реалізовано);

– їдальня офтальмологічної лікарні Попових (1899, не збережено) [4, с. 226];

– прибутковий будинок А. Сніжко та О. Хлєбникової на вул. Євгена Чикаленка, 45 (1899–1901);

 – амбулаторія лікарні для чорноробів (нині Українська дитяча спеціалізована лікарня Охматдит) на вул. В’ячеслава Чорновола, 28 (1899–1901) [5, с. 417];

– надбудова двох верхніх поверхів житлового будинку М. Равиковича на вул. Софіївській, 17/15 (1899–1900);

– Лук’янівський народний будинок на вул. Дегтярівській, 5 (1900–1902);

– садиба на розі вул. Межигірської, 9/23 та вул. Хорива, 21/23-Б (1902) [3, с. 627];

– часткова надбудова власного маєтку на вул. Богдана Хмельницького, 60 [6, с. 472];

–розробка проекту лікарні Товариства лікувальних закладів для хронічно хворих дітей на Парковій дорозі, 3/5 (1903) [9, с. 680];

– житловий флігель садиби В. Гельда на вул. Богдана Хмельницького, 72 (1908–1909).

Переважну більшість архітектурної спадщини М. Артинова виконано із застосуванням рис неоросійського стилю та форм неороманіки і неоренесансу. Зводячи будинки, зодчий виліплював їх як скульптуру, оздоблюючи пишно декорованими формами. Архітектурний об’єм його будівель з одного боку був обумовлений максимальною функціональністю, а з іншого – естетично виразним виглядом. Кожна його будівля мала унікальні риси. Така особливість його архітектурної манери найкращим чином поєднувалася з поширеним київським архітектурним стилем того часу – модерном, а надалі раціоналізмом [4, с. 229].

Працюючи в Київському благодійному товаристві, архітектор доволі часто виступав меценатом та виділяв кошти на купівлю будівельних та оздоблювальних матеріалів. Усвідомлюючи благодійне призначення деяких свої проектів, зокрема дитячої лікарні Товариства надання допомоги хворим дітям, архітектор М. Артинов керував будівництвом на благодійних засадах. [4, с. 225].

На жаль, ім’я столичного архітектора М. Артинова маловідоме в історії архітектури м. Києва, але його архітектурна спадщина свідчить про незаперечний та самобутній талант зодчого.

1. Друг О. М. Вулицями старого Києва / О. М. Друг. – Львів : Світ, 2013. – 543 с. : кольор. іл., фот.

2. Друг О. М. Особняки Києва / О. М. Друг, Д. В. Малаков. – Київ : Кий, 2004. – 823 с.

3. Звід пам”яток історії та культури України : енциклопед. вид. у 28 т. Київ, кн. 1, ч. 2 / Нац. акад. наук України, Ін-т історії України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського, Держ. ком. буд-ва, архітектури та житлової політики України ; голов. редкол.: В. Смолій (голов. ред.) [та ін.]. – Київ : Голов. ред. Зводу пам”яток історії та культури при вид-ві «Укр. Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2004. – С. 585–1216 : іл., кольор. іл., плани.

4. Кальницкий М. Зодчество и зодчие / М. Кальницкий. – Киев : Варто, 2012. – 335 с. : ил.

5. Київ : іст.-біогр. енциклопед. довід. / Г. Ю. Івакін [та ін.] ; відп. ред. Ю. О. Храмов ; Укр. акад. наук, Ін-т гуманітар. дослідж. – Київ : Фенікс, 2007. – 1087 с. : кольор. іл.

6. Київ : турист. путівник = Kyiv : sightseeing guide / наук. ред.: Д. Малаков, С. Попович. – Київ ; Львів : Центр Європи, 2001. – 693 с. : кольор. іл.

7. Лук”янівський народний будинок, 1900–1902 рр., за адресою: вулиця Дегтярівська, 5, Шевченківський район, м. Київ : історико-архітектур. довідка / М-во регіон. розвитку, буд-ва та житл.-комун. госп-ва України, Всеукр. наук.-метод. та дослід.-інформ. центр архітектур. спадщини ; архітектор М. Г. Артинов ; викон. І. Дубська. – Київ : [б. в.], 2012. – 109 арк. : кольор. іл.

8. Малаков Д. В. Мала і Велика Житомирські / Д. В. Малаков. – Київ : Либідь, 2017. – 89 с. : іл.

9. Тимофієнко В. І. Артинов Михайло Григорович / В. І. Тимофієнко // Енциклопедія Сучасної України / НАН України, Наук. т-во ім. Т. Г. Шевченка, Координац. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. – Київ, 2001. – Т. 1 : А. – С. 680.

10. Тимофієнко В. І. Зодчі України кінця XVIII – початку XX століть : біогр. довід. / В. І. Тимофієнко ; Київ. міськдержадмін., Голов. упр. містобудування та архітектури. – Київ : НДІТІАМ, 1999. – 477 с.

11. Ясієвич В. Артинови // В. Ясієвич // Мистецтво України : біогр. довід. / за ред. А. В. Кудрицького ; упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський. – Київ, 1997. – С. 27.