20 лютого 2025 року в Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбулася краєзнавча лекція Валерія Лисенка «Мистецький шлях. Від Майдану до Львівської площі».
Валерій Лисенко – автор і засновник одного із перших культурологічних сайтів українського інтернету «1000-ліття української культури», працює екскурсоводом, популяризує архітектурну й мистецьку спадщину Києва.
Як зазначив дослідник: «Наше місто зробило колосальний внесок у всесвітню історію, культуру і мистецтво. Протягом багатьох століть Київ був центром не тільки політичного, а й культурного життя. З давніх-давен мальовничі київські краєвиди приваблювали людей мистецтва. Вони захоплювалися поєднанням давньої історії міста та чарівної природи. У жодному іншому місті України не було стільки іменитих художників, скульпторів, письменників, скільки було їх в Києві, саме тут сформувалася дуже сильна художня школа».
Для лекції В. Лисенко підготував слайд-шоу, що супроводжувало розповідь вулицями столиці, де мешкали, творили або бували видатні митці. Серед представленої когорти – Тарас Шевченко (1814–1861), український поет, прозаїк, живописець, гравер, етнограф, Михайло Сажин (1818–1887), український маляр і графік, Федір Солнцев (1801–1892), художник-археолог, реставратор, знавець давньоруського мистецтва, Абрагам ван Вестерфельд (1620–1692), художник, Наполеон Орда (1807–1883), художник-графік.
Більш детально В. Лисенко розповів про мистецьку родину Кричевських, зокрема старійшину роду – Василя Григоровича (1873–1952), який з 1906 року мешкав у Києві, в будинку на початку вул. Малої Житомирської. Створив ряд визначних споруд, зокрема декор прибуткового будинку Михайла Грушевського на вул. Паньківській (1908), міське училище імені Сергія Грушевського на Куренівці (1910). Його молодший брат – Федір Кричевський (1879–1947), у 1920-ті роки мешкав на вул. Стрілецькій, по сусідству з братом, а потім у Георгіївському провулку. Викладав у київському та харківському художніх інститутах.
Києвознавець наголосив, що мистецьку спадщину Києва важко уявити без творчості Георгія Нарбута, Миколи та Олександра Мурашка, Івана Кавалерідзе, Михайла Лисенка, Миколи Глущенка, Миколи Рапая, Георгія Малакова, родини Прахових, Михайла Врубеля, Костянтина Скритуцького, Григорія Світлицького, родини Якутовичів та ін. Серед цієї плеяди митців великий інтерес викликала розповідь про одного з найкращих пейзажистів Європи, живописця світової слави Миколи Глущенка (1901–1977), який шпигував на користь радянської влади під псевдо «Ярема». Залишив для нащадків серію поетичних пейзажів дніпровських берегів, які опинилися на дні штучного Київського моря.
Києвознавець розповів про явище в мистецькому житті міста – сквот. Сквоти з’явилися в Києві в середині 80-х років як самовільно створені комуни творчої молоді, що розташовувалися в покинутих будинках. Передумовами створення сквотів було те, що в Києві того часу були практично відсутні художні галереї та культурні простори. Сквоти існували на вулиці Паризької комуни (нині Михайлівська), вулиці Олегівській, а найвідоміший – на вул. Велика Житомирська. Згодом він трансформувався в міжнародне мистецьке об’єднання БЖ-АРТ, що діяло у 1992–1999 роках у будинку по вул. Великій Житомирській, який був переобладнаний під творчі майстерні, виставкові зали та концертні площадки. Тут творило понад 150 митців з усіх регіонів України, а також з Грузії, Вірменії, Польщі, Молдови, Ірану, Афганістану, Франції, Німеччини тощо.
Згадав києвознавець і про такий вид вуличного мистецтва, як мурал. Українські і світові митці створюють вражаючи картини на стінах київських будинків, і цей тренд наразі продовжується. В умовах повномасштабної війни це явище набуває символічного значення, адже нагадує про силу і незламність українців.
Цікавим ілюстративним доповненням до розповіді лектора стала фондова виставка «Крізь віки: Київський Майдан Незалежності», присвячена історії та архітектурним особливостям головної площі столиці, на якій відбувалися найважливіші для країни історичні події. Серед представлених ілюстративних матеріалів – старовинні поштові листівки й фотоматеріали.
