Народні настінні декоративні розписи

Хата Петра Атамана в с. Рихті Камянець-Подільського р-ну Хмельницької обл. збудована приблизно в 1923 р. Світлина з альбому: Бушен В. Д. Альбом матеріалів настінного розпису на Уманщині та Кам”янець-Подільщині. 1946. Табл. 70Настінні розписи з початку свого зародження не були самостійно існуючими малюнками, а безпосередньо були пов’язані з архітектурою селянських будівель. Вони надавали житлу виразного декоративного вигляду

Оздоблення хати в с. Парутиному Херсонської губ. Фотограф Б. В. Фармаковського. Світлина з видання: Шероцкий К. Очерки по истрии декоративного искусства Украины. Художественное убранство дома в прошлом и настоящем». 1914. Мал. 47

Хатній стінопис привертав увагу науковців ще в середині ХІХ століття. Уперше детальну характеристику народного житла на основі експедицій подав П. Чубинський у 1872–1878 роках. Збір взірців хатнього малювання було запроваджено на початку ХХ століття. Одні з перших відомих нині замальовок у 1907–1909 роках виконав мистецтвознавець, педагог і музейник Д. Щербаківський. З 1909 року вивчати розписи розпочав історик і мистецтвознавець К. Широцький. Його праця «Оздоблення будинку в минулому і теперішньому» була опублікована у виданні: Шероцкий К. «Очерки по истории декоративного искусства Украины. Художественное убранство дома в прошлом и настоящем» (1914).

У виданні проаналізовано хатній розпис кінця ХІХ – початку ХХ століть у контексті історичного розвитку. Дослідження К. Широцького з хатніх розписів стали першим етапом в осмисленні цього самобутнього мистецького явища.

Розпис стіни хати Гордія Савченко в с. Війтівці Уманського р-ну Черкаської обл. Світлина з видання: Отчет об экспедиции, проведенной в Уманском районе Киевской области, в августе и сентябре месяцах 1946 г. 1946. Фото 17.

Дослідження історії українського народного мистецтва, зокрема й настінних народних розписів, неможливо уявити без праць учених 1920-х – початку 1930-х років. Це був короткий, та плідний період, коли попри ідеологічний тиск і фінансову скруту українським ученим вдалося зібрати, опрацювати й опублікувати фактографічний матеріал. Повернення в культурний і науковий простір забутих імен діячів української культури 1920 – 1930-х років і вивчення їхньої творчої спадщини сприяє об”єктивному висвітленню історії українського народного мистецтва.

Серед дослідників і дослідниць народного настінного розпису або малювання була харківська мистецтвознавиця й культорологиня Євгенія Василівна Берченко, яка вивчала розписи хат півдня України. З 1920 року Є. Берченко була аспіранткою на кафедрі історії української культури в Інституті народної освіти. У 1924 році Євгенія Василівна виїжджала на екскурсію по Дніпру під керівництвом Д. Яворницького. Вона була організатором виставок колекцій настінного малювання в 1928 році в Ленінграді, на яких було представлено малюнки-оригінали з сіл Катеринославської, Криворізької і Кременчуцької округ.

З 1930 року Є. Берченко була науковим співробітником харківської секції науково-дослідної кафедри мистецтвознавства. Протягом 1927–1933 років працювала в Харківському музеї українського мистецтва під безпосереднім керівництвом С. Таранушенка, який очолював музей. Є. Берченко стала однією з перших дослідниць народного декоративного розпису та петриківського малювання. Праці Євгенії Василівни базуються на мистецтвознавчому аналізі матеріалів, зібраних нею на території Дніпропетровщини протягом 1925–1928 років. За результатами своїх експедицій 1924–1928 років Є. Берченко написала монографію «Настінне малювання українських хат та господарчих будівель при них. Зошит 1. Дніпропетровщина (1930).

Однією з трагічних сторінок репресованої української інтелігенції 1930-х років є ліквідація мистецтвознавчих осередків в Україні. Масових репресій зазнали й харківські мистецтвознавці. У 1934 році Євгенію Берченко було репресовано, подальша доля її залишається невідомою. Праці Є. Берченко про українське народне настінне малювання, є цінним джерелом для українського мистецтвознавства й української культури.

Обкладинка видання: Левитська Л. Селянський стінний розпис на Поділлі: (Зіньківський та Солобковецький р.). 1928.

У 1927–1928-х роках за дорученням Науково-дослідної кафедри мистецтвознавства й відділу кустарної промисловості Київського сільськогосподарського музею мистецтвознавиця, художниця й дослідниця декоративно-ужиткового мистецтва Єлизавета (Лизавета) Анатоліївна Левитська (1899–1933) зібрала матеріали з розпису в Солобковецькому й Зіньківському районах (нині Хмельницької області). Підсумком польових досліджень Л. Левитської стала праця «Селянський стінний розпис на Поділлі: (Зіньківський та Солобковецький р.)» (Київ. 1928) Роботу було зачитано на семінарі з народного мистецтва Д. Щербаківського.

Праця Л. Левитської складається з семи розділів: «Принципи монументальності в селянських розписах», «Особливості розписів даної місцевості», «Майстри», «Техніка», «Розпис. Орнамент», «Типи орнаменту», «Впливи», в яких розглянуто архітектоніку й функціональне призначення, характерні особливості стінописів обраного регіону, техніку й прийоми малювання тощо. Видання доповнене невеликим, проте цінним візуальним матеріалом, виконаним авторкою. Тираж монографії складав 1000 примірників.

Розписи зовнішніх стін хат, що розміщені під стріхою, зображено в альбомі: Бушен В. Альбом матеріалів настінного розпису на Уманщині та Кам”янець-Подільщині: малюнки. 1946.

«Селянське настінне малярство на Поділлі дуже поширене. В Зіньківському районі, де й зібрані розписи, про які йде річ, є села, що в них кожна хата розписана. Йдучи селом, не знаєш, на чому спинитися, куди оком кинути: скрізь розписи стін вражають своєю сміливою загальною композицією, повним погодженням з архітектурою, своєю гармонією тонів. Стінні розписи не є окремі прикраси. Вони мають монументальний характер, тобто вони зв’язані з архітектурою, виявляють і підкреслюють архітектурну конструкцію селянських будівель» [7, с. 7].

Обкладинка видання. Щепотьєва М. Розписи хат в с. Ходоровцях на Кам”янеччині. 1928.

«Не скучне» село Ходорівці Кам’янець-Подільського району Хмельницької області обстежила і описала Марія Олександрівна Щепотьєва, українська мистецтвознавиця й етнографка, учениця С. Таранушенка, у своїй праці «Розписи хат в с. Ходоровцях на Кам”янеччині» (Київ. 1928). Обстежено було 30 розписаних хат восени 1926 й весною 1927 років. Роботу зі збирання матеріалів було проведено разом з  Костянтином Іполітовичем Кржемінським. Він же зробив світлини.

П. Глущенко. Розпис між вікнами в хаті Т. Самарської в с. Петриківці Дніпропетровської обл. Виконано 1941 р. Світлина з видання: Бушен В. Д.

«Сталого терміну, коли б мастили й розписували хати, немає на селі. Багато хто розписує на Великдень, хто не встигне – той на Трійцю; часом розписують на Михайла, коли в селі храм, часом на Різдво. Переважно розписують раз на рік, але розписи в сінях стоять і по 5–6 років; особливо вдалі розписи в хаті теж можуть перестояти більше ніж рік» [14, с. 10]. Розписи, як правило, виконувались жінками.

«Сама хата робиться якимсь букетом квіток, живих і мальованих. Од цілого села вражіння краси й привабливості» [14, с. 8].

Оформлення обкладинки видання М. Щепотьєвої схоже на роботу С. Нелепінської-Бойчук. Відомо, що Софія Нелепінська-Бойчук у 1924 році була співорганізатором поліграфічного факультету Київського художнього інституту і впродовж 1925–1929 років очолювала там ксилографічну майстерню. У виданні зазначено, що «Художньо-технічне оформлення доручено студентові Поліграфічного Факультету Київського художнього інституту М. Г. Кулазі» (с. 4).

Світлина з видання: Кржемінський К. Стінні розписи на Уманщині : мотиви орнаменту : 50 окр. табл.: [в 2 ч. Ч. 2]. 1927. Праця мистецтвознавця, архітектора й педагога К. Кржемінського «Стінні розписи на Уманщині» вийшла друком у 1927 році

«Праця “Стінні розписи на Уманщиніˮ є спроба виявити й систематизувати матеріал, що його розкидано по селах Уманщини, на стінах селянських будівель. От як до спроби й слід поставитись, на мою думку.

Матеріял, що його вміщено в цьому збірникові, має зменшений розмір і служить для ілюстрування мотивів орнаментики стінних розписів на Уманщині. В цьому й полягає значіння цього збірника.

Крім того, матеріял цей є лише маленька частина того величезного багатства стінних розписів, що зі збирання їх я був розпочав свою працю на Уманщині, де ще й тепер продовжують її мої бувші учні» [5, с. 3].

Інтер”єр хати Якова Рибака в с. Слобідці-Рихтівській Кам”янець-Подільського р-ну Хмельницької обл. Світлина з видання: Бушен В. Д. Альбом матеріалів настінного розпису на Уманщині та Кам”янець-Подільщині. 1946. Табл. 82Хатні розписи були різноманітні за стилем і технікою виконання. Зовні хати їх найчастіше розміщували під стріхою, як фриз, потім навколо вікон, дверей і на віконницях. Між вікнами малюнок зображувався у вигляді букета або вінка. Найбільша увага приділялася розпису хати всередині. У центрі уваги майстрів завжди була піч, яка пишно прикрашалася.

Розпис над дверима в хаті Мотрі Бурлак у с. Кочубіївці Уманського р-ну Черкаської обл. 1946 р. Світлина з альбому: Бушен В. Д. Альбом матеріалів настінного розпису на Уманщині та Кам”янець-Подільщині. 1946. Табл. 58Найбільш улюбленою формою живописного заповнення поверхні стіни української хати рослинним орнаментом – «вазон». Це зображення рослини, що «виростає» з невеликого горщика. Такий орнамент однаково часто застосовувався при зовнішньому й внутрішньому розписах хати.

Композиція завжди відповідала певним законам. Горщик, із якого виростає орнамент, ніколи не зображався об’ємно, а малювався в ортогональній проєкції. Стебла рослин не перепліталися, а послідовно розкладалися на площині, заповнюючи пагонами вільні місця. Закінчувалася композиція квітами, або листками.

Розпис над вікнами в с. Кочубіївці Уманського р-ну Черкаської обл. Світлина з альбому: Кржемінський К. Стінні розписи на Уманщині: мотиви орнаменту. 1927. «Образи птахів – улюблені в народній традиції. Культове ставлення до птаства знайшло відображення не тільки в образах, міфах, легендах, а й у хатньому малюванні. Півні, качки, голуби, орли, павичі, зозулі, ластівки, горобці вплітаються в рослинні мотиви та утворюють самостійні сюжети в розписах. Зображаючи птахів, народні майстри за рахунок силуетної виразності, характерного оперення дотримувалися відтворення видових ознак» [10, с. 83–84]

Розпис вікна в хаті в с. Петриківці Дніпропетровської обл. Виконано у 1948 р. Світлина з видання: Бушен В. Д. Настенная роспись в народной архитектуре Украины: зарисовки по настенной розписи. 1952У результаті проведеної експедиції з дослідження настінного народного розпису Уманщини в 1946 році співробітниками Інституту художньої промисловості Академії архітектури УРСР було складено звіт, який складався з текстової частини, світлин зразків настінних розписів та малюнків молодшого наукового співробітника інституту Всеволода Бушена. Роботи В. Бушена було оформлено в окремий альбом, який зберігається в бібліотеці.

Малюнок на стіні хати Тимофія Василенка в с. Війтівці Уманського р-ну Черкаської обл. Світлини з видання: Отчет об экспедиции, проведенной в Уманском районе Киевской области, в августе и сентябре месяцах 1946 г. 1946. Фото 8

Настінний народний розпис – нескам’янілий пережиток минулого. Давні настінні народні розписи можна застосовувати й нині.

Використана література:

1. Берченко Є. В. Настінне мальовання українських хат та господарських будівель при них. Зошит 1. Дніпропетровщина / Є. В. Берченко. – Київ : Держ. вид-во України, 1930. – 43 с., [48] вкл. арк. : іл. – Назва обкл. : Настінне мальовання (Дніпропетровщина).

2. Бушен В. Д. Народное декоративное искусство : [настен. росписи] / В. Д. Бушен ; Акад. архитектуры УССР, Ин-т худож. пром.-сти. – [Киев], 1947. – 24 л.

3. Бушен В. Д. Настенная роспись в народной архитектуре Украины: зарисовки по настенной росписи / В. Д. Бушен ; Акад. архитектуры УССР, Ин-т худож. пром.-сти. – Киев, 1952. – 39 л. ; 44 л. + 47 л.: табл.

4. Енциклопедія Сучасної України / Нац. акад. наук України, Наук. т-во ім. Шевченка, Ін-т енциклопед. дослідж. НАН України ; голов. редкол.: І. М. Дзюба [та ін.]. – Київ : Ін-т енциклопед. дослідж. НАН України, 2001. – Т. 16 : Куз−Лев. – 2016. – 711 с. : іл.

5. Кржемінський К. Стінні розписи на Уманщині: мотиви орнаменту : 50 окр. табл. : [в 2 ч. Ч. 1]. / К. Кржемінський ; Кам”янець-Поділ. худож.-промисл. проф. шк. – Кам”янець-Подільський : Кам”янець-Поділ. худож.-промисл. проф. шк., 1927. − 18 с.

6. Кржемінський К. Стінні розписи на Уманщині: мотиви орнаменту : 50 окр. табл. : [в 2 ч. Ч. 2. Таблиці зі зразками орнаментів] / К. Кржемінський ; Кам”янець-Поділ. худож.-промисл. проф. шк. – Кам”янець-Подільський : Кам”янець-Поділ. худож.-промисл. проф. шк., 1927. − 50 арк. : кольор. іл. – (Українське народне мистецтво).

7. Левитська Л. А. Селянський стінний розпис на Поділлі : (Зіньків. та Солобков. р.) / Л. А. Левитська. – Київ : Київ. краєвий с.-г. музей та П.П.П. виставка, 1928. – 29 с., VI арк., [2] с. : іл.

8. Найден О. С. Орнамент українського народного розпису: витоки, традиції, еволюція / О. С. Найден ; відп. ред. В. А. Афанасьєв ; Акад. наук Укр. РСР, Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського. – Київ : Наук. думка, 1989. – 134 с., [16] : іл., кольор. іл.

9. Отчет об экспедиции, проведенной в Уманском районе Киевской области, в августе и сентябре месяцах 1946 г. : [с целью изучения настенной народной росписи]. – [Б. м. : б. и., 1946]. – 8, 26 л. : фот.

10. Студенець Н. Традиційний стінопис Поділля кінця ХІХ – першої половини ХХ століття / Н. Студенець ; Нац. акад. наук України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. – Київ : [б. в.], 2010. – 224, 20 с. : іл., кольор. іл. – Парал. тит. арк.: англ.

11. Українські декоративні розписи / упоряд. В. Нагай. – Київ : Держ. вид-во образотвор. мистецтва і муз. літ., 1957. – [8] с., [26] вкл. арк. : кольор. іл. – Текст: укр., англ.

12. Украинское народное искусство: ковроделие, ткачество, вышивка, роспись, гончарные изделия / ред. П. А. Полуянов. – М. ; Л. : Искусство, 1938. − [22] с., [37] вкл. л. : цв. ил. – Парал. загл.: укр.

13. Шероцкий К. Очерки по истории декоративного искусства Украины. [Ч.] 1. Художественное убранство дома в прошлом и настоящем / К. Шероцкий. – Киев : Изд. журн. «Искусство», 1914 (Тип. С. В. Кульженко). – 141 с. : ил.

14. Щепотьєва М. О.Розписи хат в с. Ходоровцях на Кам’янеччині : зб. іст.-філолог. від., № 84 / М. О. Щепотьєва ; Всеукр. акад. наук, Каб. укр. мистецтва. – Київ : [б. в.], 1928. – 32 с., [5] вкл. арк. : іл. – (Українське народне мистецтво). – Назва обкл. : Розписи хат на Кам”янеччині.
Догори