На південно-західній околиці, на березі р. Вишенька, у мальовничій місцевосці розташований найвідоміший вінницький музей-садиба Миколи Івановича Пирогова (1810–1881) – вченого, основоположника польової хірургії, анатома, педагога [11, с. 49].
З Вінницею М. Пирогов пов’язав понад 20 останніх років свого життя [13, с. 14].
На початку 1861 р. вчений пішов з посади попечителя Київського навчального округу й оселився в с. Вишні, де в 1866 р. побудував садибу, до складу якої входив будинок господаря, господарські приміщення, парк. У садибі зберігся будиночок, спеціально побудований для аптеки, де бідним видавалися ліки, виготовлені за рецептами М. Пирогова безкоштовно [12, с. 70].
Будинок господаря будувався відповідно до смаків і наказів М. Пирогова. Фасад прикрашений масивним портиком. До протилежної стіни будинку прибудовано широку веранду, що сполучається із залою, сходи з веранди ведуть до саду. Поряд зі сходами – дві величезні ялинки, посаджені М. Пироговим у 1862 р. [12, с. 71]. Головний фасад акцентує еклектичний портик [6, с. 28].
У 1881 р. М. Пирогов помер у своєму кабінеті. Був похований у церкві-усипальні с. Шереметки, побудованій на місці колишньої дерев’яної церкви вдовою Пирогова Олександрою Антонівною за проєктом архітектора В. Сичугова в 1882–1885 рр. Після смерті тіло вченого було набальзамоване. Для збереження останків видатного лікаря було споруджено родинну усипальню.
Питання щодо збереження тіла М. Пирогова й перетворення його садиби на музей було порушено Вінницьким науковим товариством лікарів [12, с. 71].
Рішення про створення в садибі музею прийняте 27 жовтня 1944 р. [6, с. 28].
Відкриття музею було приурочене до 100-річчя з дня застосування М. Пироговим ефірного наркозу [11, с. 51].
9 вересня 1947 р. відкрито Національний музей-садибу М. І. Пирогова.
У 1950 р. с. Вишня перейменоване на Пирогове [12, с. 71].
Музейний комплекс складається з будинку, в якому жив талановитий лікар, аптеки, садиби площею 16 га й склепу, де покоїться набальзамоване тіло М. Пирогова [7, с. 1].
У глибині парку стоїть головний корпус музею. У кожній залі будівлі представлено особисті речі, скульптурні твори, рукописи, друковані праці, хірургічний інструментарій, фотографії та інші матеріали вченого в хронологічній послідовності [11, с. 50].
Експозиція музею розміщується в десяти залах. У першій залі відвідувачі ознайомлюються з дитинством і юністю вченого. У другій, третій і четвертій залах представлено інформацію про навчання М. Пирогова на медичному факультеті в Естонському університеті, роки професорства на кафедрі теоретичної та практичної хірургії, а також професорську діяльність в Петербурзькій медико-хірургічній академії. У п”ятій залі експозиція присвячена діяльності хірурга в м. Севастополі, родзинка зали − унікальні експонати з наборами хірургічних інструментів, виготовлені понад 100 років тому під керівництвом вченого. У шостій і сьомій залах висвітлено період життя М. Пирогова, як педагога в Одесі й Києві, експонується його робота «Педагогічні твори». Кабінет вченого розміщений у восьмій залі. Меблі в кабінеті тих часів, оригінальні не збереглися. Також представлено особисті речі, нагороди, книжки, хірургічні інструменти. Життя й діяльність вченого та його родини в маєтку в с. Вишні представлено в дев”ятій залі. У десятій − роботи вченого з воєнно-польової хірургії в період Другої світової війни [9, с. 7, 10, 13, 16, 22, 29, 38, 42, 49].
Біля входу в музей висить біла мармурова дошка з надписом «В цьому будинку з 1866 р. до 1881 р. жив Микола Іванович Пирогов».
Перед будівлею встановлено пам”ятник-бюст вченому (скульптор І. Крестовський) [10, с. 9].
На території музею стоїть кам”яна стела (архітектор В. Непорожний, 1972 р.) з барельєфом ученого й написом: «Великому ученому і громадському діячеві, основоположнику товариства Червоного Хреста, Миколі Івановичу Пирогову від членів товариства» [5, с. 43].
Аптека М. Пирогова розміщена також на території музею. У ній зібрані численні предмети аптечного призначення, фотокопія рецептурного бланку [9, с. 53].
До 1918 р. садиба належала онучці М. Пирогова – О. Гершельман. У 1920-х рр. будинок садиби передано під житло американським робітникам комуни ім. Джона Ріда, з 1926 р. в садибі розміщувалася дослідна сільськогосподарська станція, а з 1939 р. – інфекційна лікарня [12, с. 71].
Садиба площею 18,9 га є пам”яткою історії національного значення, до складу якої входить парк (5 га), що має статус пам”ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення [12, с. 72].
Музей є навчальною базою для студентів Вінницького національного медичного університету [9, с. 55].
Враховуючи великий внесок М. Пирогова у світову й вітчизняну медицину, а також значну роль музею-садиби у вивченні та збереженні історії України, пироговському музею в 1997 р. надано статус національного [6, с. 28].
Список джерел:
1. Гаузнер А. Видатному хірургові / А. Гаузнер // Пам’ятники України. – 1981. – № 4. – С. 42–43 : іл.
2. Івченко А. С. Вся Україна : путівник / А. С. Івченко. – Київ : Картографія, 2008. – 655 с. : іл. – Бібліогр.: с. 653–654. – Імен. покажч.: с. 646–650.
3. Івченко А. С. Україна. Центр : путівник / А. С. Івченко. – Київ : Картографія, 2009. – 144 с. : кольор. іл., мапи. – Покажч.: с. 139–141.
4. Кланца П. А. Чудесний лікар : путівник по музею М. І. Пирогова / П. А. Кланца. – Одеса : Маяк, 1967. – 73, [14] с. : іл. – Назва і текст парал.: укр., англ.
5. Кравець М. М. І. Пирогов на Вінничині / М. Кравець // Пам”ятники України. – 1981. –№ 4. – С. 43–44 : іл.
6. Маланюк В. Вінницька старовина / В. Маланюк // Особняк. – 2008. – № 4. – С. 20–31 : кольор. фот. – Бібліогр. в кінці ст.
7. Музей-садиба М. І. Пирогова : [фотоальбом] / авт. тексту: П. А. Кланц, Г. С. Собчук ; фот.: В. О. Моруженко, О. С. Гордієвич. – Київ : Мистецтво, 1974. – [93] с. : іл. – Текст: укр., рос., англ., фр.
8. Плясовица Ю. Эссе о Виннице и винничанах. Ироничный опус истории Винницы (книга в книге) / Ю. Плясовица ; худож. Ю. Козерацкий. – Винница : [б. и.], 2010. – 251 с.
9. Собчук Г. Музей-усадьба Н. И. Пирогова : путеводитель / Г. Собчук, П. Кланца. – Одесса : Маяк, 1980. – 72 с. : ил. – Текст: рус., англ., пол.
10. Собчук Г. С. Музей-усадьба Н. И. Пирогова : путеводитель / Г. С. Собчук, П. А. Кланца ; пер. на англ. К. А. Горшковой. – 4-е изд., с изм. и доп. – Одесса : Маяк, 1989. – 80 с. : ил., цв. ил. – Загл. и текст парал.: англ.
11. Собчук Г. Садиба М. І. Пирогова / Г. Собчук // Пам’ятники України. – 1973. – № 1. – С. 49–51 : іл.
12. Томілович Л. Садиби Брацлавщини / Л. Томілович // Хроніка 2000. – 2012. – Вип. 3 (93). – С. 21–95. – Бібліогр. в кінці ст.
