26 березня 2025 року в Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбулася лекція Михайла Кальницького «Невідомі подробиці про старі поштові станції Києва».
Захід відкрила Світлана Шостак, завідувачка відділу соціокультурної діяльності, яка привітала учасників заходу з днем народження бібліотеки та нагадала, що ДНАББ ім. В. Г. Заболотного – єдина в Україні спеціалізована галузева бібліотека, що була створена як Наукова бібліотека при Президії Української філії Академії архітектури СРСР саме 26 березня 1944 року. За 81 рік існування ДНАББ ім. В. Г. Заболотного відбулася як унікальна і наукова установа, що зберігає позиції галузевого флагману бібліотечної справи, продовжує активну діяльність, постійно вдосконалюється і розвивається, що дає підстави з надією і оптимізмом дивитися у майбутнє.
Далі Світлана Шостак представила лектора – Михайла Кальницького, відомого історика, києвознавця, літератора і журналіста. Михайло Кальницький – член комісії з питань найменувань і пам’ятних знаків Київської міської державної адміністрації, почесний доктор Науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури і містобудування (1999).
Михайло Борисович активно займається вивченням та охороною культурної спадщини Києва та України. Входить до складу Головної ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, почесний й пожиттєвий член Гільдії професійних екскурсоводів і гідів-перекладачів. Автор понад 20-ти книг з історії столиці та 2000 журнальних і газетних матеріалів з історії місцевостей, вулиць і споруд Києва, його архітектури та видатних особистостей тощо.
Свою розповідь дослідник розпочав з загального огляду історії давнього поштового зв’язку. Протягом століть пошта була чи не єдиним засобом зв’язку в Україні. Відомо, що практично до початку ХХ ст. основним видом пасажирського і поштового транспорту був гужовий. Для зміни коней і відпочинку кур’єрів уздовж шляху засновувалися поштові станції. Із збільшенням попиту на поштові послуги вдосконалення поштової галузі набирало дедалі більше оборотів. Щоб пришвидшити перевезення було організовано транспортний експедиційний підрозділ – поштовий диліжанс. Архітектура та планування станційних будівель були типовими, їх завжди будували за чотирма затвердженими проєктами. Розряд, до якого належала станція, залежав від певної кількості коней і екіпажів.
Більш детально М. Кальницький розповів про збережені донині поштові будинки. Більшість з них збереглися як пам’ятки архітектури. Зокрема, Поштова станція на Подолі в Києві – єдина споруда, яка залишилася від комплексу поштово-диліжансової станції, що була побудована на Поштовій площі. Місце розташування станції визначив імператор Микола І під час свого перебування в Києві, поштовий зв’язок діяв аж до 1920-х років ХХ століття. Пізніше, у наслідок будівництва метро «Поштова площа», всі споруди комплексу було розібрано, окрім пам’ятки архітектури – станційного будинку.
Останній реставрували в 1982 році, відновивши архітектурні деталі, їх було знайдено під тиньком при детальному обстеженні будівлі. Після реставрації тут розмістилося Товариство філателістів, а також музей історії поштового зв’язку на основі зібрання київського колекціонера О. Лазаренка. Наразі будівля належить заповіднику «Стародавній Київ».
Також дослідник більш детально розказав про ще одну поштову установу, яка розміщувалася на головній вулиці Києва – Хрещатику. З розбудовою міста центральна губернська поштова контора перемістилася на головну вулицю та розмістилася у колишньому особняку, який належав поміщику Онуфрію Головинському. Він був першим, хто придбав тут землю і збудував свій палац. Згодом до поштової станції прибудували першу телефонну станцію, і саме тут встановили перший таксофон. Як зазначає дослідник, на початку ХХ століття Київ був найбільш телефонізованим містом імперії. У 1914 році ці будинки знесли, новий поштамт постав на їхньому місці лише в 1930-х роках. Під час Другої світової війни старий Хрещатик був практично винищений. На місці старого височіє київський Головпоштамт, збудований вже після війни.
Багато цікавого дізналися учасники про поштові будинки, розміщені за межами столиці уздовж давнього Брест-Литовського шляху. Майже всі вони мають статус пам’яток архітектури, та, на жаль, події останніх двох століть не сприяли їхньому збереженню. По закінченню лекції учасники заходу задавали питання і всі відзначили, що популяризація та збереження будівель поштових відділень – достойне завдання для сучасників, бо поштова станція – це не лише пам’ятка архітектури, це свідок багатьох епох і подій, місце, де історія переплітається із сьогоденням.
Інформаційним супроводом заходу стала фондова виставка «З історії поштових станцій в Україні», яку підготували фахівці бібліотеки. Серед представлених експонатів – книжки, публікації з фахових періодичних видань, довідкова література, добірка оригінальних графічних робіт, старовинні поштові листівки й світлини.
>>> Відеозапис заходу >>>
