Новаковська Надія Петрівна (12.05.1925, м. Карсун Ульянівської обл. – 24.09.2013, Київ) – архітекторка, історикиня архітектури, дослідниця української архітектури, авторка наукових робіт і статей.
Навчання й робота:
У 1941–1942 рр. навчалася в середній школі в м. Ташкенті.
У 1943–1945 рр. навчалася в індустріальному інституті на архітектурному відділенні в м. Ташкенті.
У 1945–1951 рр. навчалася в Київському державному художньому інституті (майстерня О. Вербицького),
отримала спеціальність «архітектор-художник».
З 1951 по 1965 рр. працювала молодшим науковим співробітником в Інституті історії і теорії архітектури Академії архітектури УРСР.
З 1965 р. працювала старшим науковим співробітником у Державному комітеті із цивільного будівництва та архітектури Держбуду СРСР, Інституті теорії, історії і перспективних проблем архітектури.
У 1971 р. отримала ступінь кандидата архітектури.
Н. Новаковська провела дослідженняй повні архітектурні обміри 35 видатних пам”ятників архітектури, частково 15 архітектурних історичних споруд. Займалася виявленням, фіксацією і систематизацією документальних (текстових і графічних) матеріалів з історії архітектури. Готувала науково-технічні звіти звивчення пам”ятників архітектури, архівних, музейних та інших матеріалів, що відносяться до історії архітектури України ХVІІ–ХІХ ст. і періоду 1952–1964 рр.
Н. Новаковська займалася архітектурними обмірами й фотофіксацією пам”ятників архітектури, серед яких:
– палацово-парковий ансамбль у с. Сокиринцях Черніговської обл. ХІХ ст. (1951–1955);
– трапезна Троїцького монастиря в м. Чернігові кінця ХVІІ ст. (1952);
– будинок Якова Лизогуба в м. Чернігові ХVІІ ст. (1952);
– тріумфальна арка в м. Новгороді-Сіверському початку ХІХ ст. (1952);
– Спасо-Преображенський собор у м. Новгороді-Сіверському кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст. (1952);
– Покровська церква в с. Сорочинцях Полтавської обл. (1952);
– палац К. Г. Розумовського в м. Батурині ХVІІІ – початку ХІХ ст. (1953);
– грецька Михайлівська церква в м. Ніжині ХVІІІ–ХІХ ст. (1953);
– Воскресенська церква в м. Ніжині ХІХ ст. (1953);
– Миколаївський собор у м. Ніжині ХVІІІ ст. (1953);
– парк «Олександрія» в м. Білій Церкві ХІХ ст. (1953);
– палац Потоцького в м. Одесі ХІХ ст. (1953);
– сходи Рішельє й площа в м. Одесі ХІХ ст. (1953);
– Собор св. Юра в м. Львові ХVІІІ ст. (1953);
– Ковнірівський корпус у Києво-Печерській лаврі в м. Києві ХVІІІ ст. (1954);
– трапезна Видубицького монастиря в м. Києві ХVІІ ст. (1954);
– палацово-парковий ансамбль у с. Дегтярях Чернігівської обл. ХІХ ст. (1955);
– монастир у с. Гамаліївці Сумської обл. ХVІІ–ХVІІІ ст. (1955);
– «Купецький» будинок у м. Ніжині ХVІІ–ХVІІІ ст. (1959);
– Трьохсвятительська церква в с. Лемешах Чернігівської обл. ХVІІІ ст. (1964);
– церква Різдва Богородиці кінця ХVІІІ ст. Чернігівської обл. (1971–1979).
Спільно з архітектором В. Моісеєнко займалася обстеженням пам”ятників архітектури, серед яких:
– Троїцький собор ХVІІІ ст. в м. Глухові (1952 р.);
– костел у м. Дубні, Клевані, Острозі ХVІІІ ст. Рівненської обл. (1952 р.);
– палац ХVІІІ ст. в с. Новомалині Рівненської обл. (1952 р.);
– Спасо-Преображенська церква й дзвіниця ХVІІ ст. в м. Путивлі (1952 р.);
– костел ХVІІІ ст. в с. Тучині Рівненської обл. (1952 р.);
– будівля клубу шахтарів 1934–1935 рр. у м. Кадіївці Луганської обл. (1956);
– дитячий садок заводу «Арсенал» 1937–1939 рр. у м. Києві (1956);
– будівля біржі 1925 р. в м. Харкові (1956);
– будівля інституту лісового господарства 1925–1926 рр. у м. Харкові (1956);
– будинок Держпромисловості 1925–1928 рр. у м. Харкові (1956);
– будівля інституту ветеринарії 1926 р. в м. Харкові (1956);
– будинок Одеської міської ради 1925–1927 рр. (1958).
Н. Новаковська – авторка книжок:
«Пам”ятники архітектури України» (1954);
«Архітектурна спадщина України» (1955);
«Нариси історії архітектури УРСР» (1957);
«Палацовий ансамбль у Києві» (1959);
«Суми» (1966),у співавторстві з архітектором В. Моісеєнко.
Також Н. Новаковська – авторка низки статей з питань історії архітектури й образотворчого мистецтва України:
«Архітектура присадибних ансамблів у Сокиринцях і Дегтярах» (1951–1955);
«До виробництва цегли на Україні в ХVІІІ ст.» (1956–1958);
«Архітектор А. І. Меленський» (1955–1958);
«Творчість архітектора Андрія Васильовича Квасова на Україні» (1956–1958);
«До історії будівництва цивільних споруд на Лівобережній Україні в ХVІІІ ст.» (1956–1958);
«Невідомий проект архітектора А. Квасова» (1958);
«Педагогічна діяльність архітектора Андрія Квасова на Україні» (1959);
«Архітектор П. А. Дубровський на Україні» (1959);
«Найкрупніша громадська споруда на Україні в ХVІІІ ст.» (1959);
«Кам”яна архітектура Правобережжя і Галіції ХVІІІ ст.» (1961–1963);
«Мурована архітектура» (1964);
«Матеріали про діяльність зодчого Андрія Квасова на Україні» (1964);
«Архітектурний пам”ятник в Деснянському природному парку» (1980);
публікації в журналах «Будівництво та архітектура» (1958), «Вісник Академії будівництва і архітектури» (1959), збірниках «Питання історії архітектури та будівельної техніки України» (1959), «Українське мистецтвознавство» (1969), «Мистецтво і сучасність» (1980) і статті в Українській радянській енциклопедії.
Список використаної літератури:
1. Вечерський В. Сіверщина / В. Вечерський // Архітектура України. – 1993. – № 2. – С. 39–44 : фот., рис., плани.
2. Новаківська Н. П.Найкрупніша громадська споруда на Україні в XVIII ст. / Н. П. Новаківська// Вісник Академії будівництва і архітектури УРСР. – 1959. –№ 1. – С. 15–18 : фот.
3. Новаковская Н. П. Архитектурный памятник в Деснянском природном парке // Исследование и охрана архитектурного наследия Украины : сборник. – Киев, 1980. – С. 97–99 : ил.
4. Новаковская Надежда Петровна : лич. листок чл. Союза архитекторов УССР. – Киев : [б. и.], 1965. – 8 с., [13] л.
5. Новаковська Н. Палацовий ансамбль у Києві / Н. Новаковська // Хроніка 2000. – 2001. – Вип. 41–42. – С. 292–297.
6. Щербік О. В. Новаковська Надія Петрівна // Енциклопедія Сучасної України / редкол.: І. М. Дзюба [та ін.]. – Київ, 2021 – Т. 23 : Нг–Ня. – С. 546 : портр.
